У дніпропетровському музеї «Літературне Придніпров’я», відкрили літературну виставку «Я прагну слова...», присвячену поколінню письменників-сімдесятників.
За словами організаторів, досі в Україні об’єктивного й комплексного дослідження проблеми «сімдесятництва» нема, відтак нова виставка «є однією з перших спроб осмислити це явище на Придніпров’ї».
Музейники кажуть: у 1970-ті – в першій половині 1980-х років, активно функціонували «чорні списки» не допущених до ефіру, екрану, преси; митців понижували на посадах і звільняли з роботи.
На такому тлі і прийшло у літературу покоління «сімдесятників», яке намагалося протистояти владі заданої «обов’язкової» тематики. Серед дніпропетровських «сімдесятників» дослідники називають Любов Голоту, Наталку Нікуліну, Віталія Старченка, Ісаака Кобринського, Володимира Буряка, Семена Заславського.
Нова літературна виставка побудована двоярусно: перший ярус ілюстрований плакатами тих часів, газетними передовицями, офіційними статтями про завдання літератури, другий містить матеріали про письменників, архівні фото, рукописи.
На виставці можна також побачити реконструйований кабінет цензора: у 70-ті на Дніпропетровщині, яку називають «батьківщиною застою», цензура була особливо жорсткою, вважають організатори виставки.
За словами організаторів, досі в Україні об’єктивного й комплексного дослідження проблеми «сімдесятництва» нема, відтак нова виставка «є однією з перших спроб осмислити це явище на Придніпров’ї».
Музейники кажуть: у 1970-ті – в першій половині 1980-х років, активно функціонували «чорні списки» не допущених до ефіру, екрану, преси; митців понижували на посадах і звільняли з роботи.
На такому тлі і прийшло у літературу покоління «сімдесятників», яке намагалося протистояти владі заданої «обов’язкової» тематики. Серед дніпропетровських «сімдесятників» дослідники називають Любов Голоту, Наталку Нікуліну, Віталія Старченка, Ісаака Кобринського, Володимира Буряка, Семена Заславського.
Нова літературна виставка побудована двоярусно: перший ярус ілюстрований плакатами тих часів, газетними передовицями, офіційними статтями про завдання літератури, другий містить матеріали про письменників, архівні фото, рукописи.
На виставці можна також побачити реконструйований кабінет цензора: у 70-ті на Дніпропетровщині, яку називають «батьківщиною застою», цензура була особливо жорсткою, вважають організатори виставки.
