Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 06:14

На Заході бачать перспективу у співпраці з Президентом Януковичем (світова преса)


Прага – Західних оглядачів не дивує та новина, що першим закордонним візитом нового Президента України ймовірно будуть його відвідини Москви. Це вважається, з точки зору деяких західних спостерігачів, нормальним зовнішньополітичним кроком Януковича і до певної міри – закономірним, бо Росія є чи не головним торговим партнером України. Разом з тим, деякі випливові європейські газети вважають, що російському керівництву варто остерігатися «неприємного присмаку після українських виборів».

Впливове американське видання «Нешенел інтерест» публікує аналіз вірогідних взаємин Заходу з новим українським Президентом, що його підготував відомий аналітик і редактор цього видання Ніколас Ґвоздев. Автор запитує, чого чекати від такого візиту Віктора Януковича до Москви, і відповідає, що новий український глава підтвердить в Кремлі як доконаний факт – замороження плану вступу України до НАТО, ймовірність переговорів про продовження перебування російського флоту в Севастополі після 2017 року, за що Янукович вимагатиме від Росії перегляду існуючих газових угод. Ґвоздев вважає цілком нормальним, що Віктор Янукович хоче зберегти ключову роль України у транзиті російського блакитного палива на Захід, і американський експерт також не виключає спроби нового Президента України якось диверсифікувати газове постачання за рахунок нових газогонів із Каспію через українські терени до Європи. Разом з тим, редактор «Нешенел інтерест» бачить бажання нового глави української держави переслідувати як обов’язкову мету просування України до ЄС та відсутність у Януковича конкретних намірів якось розширити інтеграцію в структури Єдиного економічного простору кількох із країн СНД чи хоча б натякати на зближення з московською Організацією договору про колективну безпеку. Тому Ніколас Ґвоздев вітає бажання Вашингтона «посилювати співпрацю з новим Президентом України», бо бачить для цього багато напрямків «корисної взаємодії» двох країн.

Відомий американський енергетичний експерт Владімір Сокор оприлюднив на інтернет-сайті «Джеймзтаун фаундейшен» аналіз вірогідного газового консорціуму за участі України, Росії і Європи. Тут йдеться про те, що сам новий Президент України стоїть на точці зору поділу долі в держвласності – українській ГТС – на три рівні частини: по 30 відсотків для «УкрТрансГазу», російського «Газпрому» і німецьких та французьких компаній – «Еон», «Рургаз», «Газ де Франс». Це, на думку Сокора, призвело б до панування в цьому консорціумі російського «Газпрому». Американський експерт наводить також точку зору ймовірного нового українського прем’єра Сергій Тігіпка, котрий вважає, що Україна має залишити собі 50 відсотків власності на свою ж ГТС, а партнерам виділити відповідно по 25 відсотків. Однак, як зауважує Сокор, здійсненню таких планів заважає повна державна власність на українську газотранспортну систему і наявність угоди (від березня 2009 року) між Україною та ЄС, що виключає намагання російського «Газпрому» контролювати українську ГТС. Тому не виключено, що Партія регіонів буде намагатися виправити закон про ГТС від 2006 року, щоб змінити форму власності на українську трубу.

Впливова лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що російським лідерам варто остерігатися «неприємного присмаку після українських виборів». Бо, на думку автора статті в цій газеті Стефана Ваґстила, «симпатії Януковича до Росії переважає його залежність від справжніх господарів – українських олігархів». Окрім того, як стверджується у статті, «перемога Януковича, вірогідно, не ознаменує собою якогось драматичного розвороту в зовнішній політиці України у бік Росії». І хоча сьогодні, як вважає Ваґстил, Росії нема чого боятися якихось самостійних успіхів України, все ж не знати яким буде майбутнє, коли, наприклад, «Януковичу вдасться стабілізувати ситуацію (у чому є великі сумніви) і забезпечити економічне піднесення (а в цьому сумніви ще більші), то Путіну буде важче доводити, що Росії нема чому вчитися в України», – зауважує автор статті на сторінках «Файненшел Таймз».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG