Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 16:04

Чи повинна Росія офіційно засудити убивць родини Миколи Другого


Микола II, Імператор Росії. Остання з відомих фотографій Миколи II після зречення ним престолу. Березень, 1917 року.

Прага – Російське судочинство розпочинає розгляд тривалої суперечки про суть убивства останнього царя Росії. Після довгих дискусій і досліджень російське правосуддя закрило цю справу про брутальний злочин більшовиків, що завершилася формальною реабілітацію у 2008 році московським судом колишнього царя Миколи Другого і його родини. Але деякі нащадки династії Романових закликають Росію відшкодувати збитки за криваві злочини минулого і засудити режим, котрий здійснив їх.

Московський суд розпочав у четвер слухання справи самозваної спадкоємниці династії Романових, 56-річної великої герцогині Марії Володимирівни проти Генеральної прокуратури Росії, котра закрила цю справу у 2008 році вдруге, мотивуючи це давністю злочину.

Питання поставлено нині так: чи є, як стверджують російські судді, вбивство Романових пересічним кримінальним злочином, чи ж – актом політичного переслідування?. Бо, наприклад, речник Марії Володимирівни в Москві Олександр Закатов каже з посиланням на рішення суду Москви від 2008 року, що Миколу Романова і його родину реабілітували, як і мільйони пересічних громадян, котрі зазнали переслідувань, але офіційно їх ніколи не визнавали жертвами політичних переслідувань.

«У постанові Генеральної прокуратури щодо закриття справи про вбивство царської родин цей злочин характеризується як пересічний кримінальний», – зауважує Олександр Закатов.

Микола Другий, його дружина і їхні п’ятеро дітей були брутально розстріляні більшовицькими карателями в липні 1918 року поблизу Єкатеринбурга на Уралі. Знайдені останки більшої частини членів царської родини були поховані 1998 року за рішенням тодішнього президента Росії Бориса Єльцина в соборі Петра і Павла в Петербурзі. Тоді ж російський лідер закликав росіян покаятися за гріхи «кривавого століття». Пошуки дітей Миколи Другого проводилися і в 2008 році, коли на Уралі знайшли останки двох із п’яти ймовірних дітей царя.

Більшість Романових проти політичного реваншу в Росії

Однак більшість нинішніх Романових виступає проти дій Великої Герцогині Марії Володимирівни. Так 87-річний справжній глава династії, Великий князь Микола Романович, який живе у Швейцарії, заявляє, що реабілітація вбитих Романових не має сенсу. «Реабілітувати їх, від кого? Вони ж не були обвинувачені судом, – каже він. – Цар, імператриця та їхні діти були просто по-звірячому вбиті. Я не бачу сенсу в їхній реабілітації, це порожня трата часу. Тепер всі знають про те, що сталося, і це більше не впливає на сьогоднішнє життя. Жити спокійно, мати працю і знати, яке майбутнє буде у твоїх дітей – це нині болить у росіян».

Багатьох членів родини Романових злить активність Марії Володимирівни та її сина Георгія Михайловича («царевича»). Хоча речники великої герцогині вважають, що крапку у цій справі ставити рано, і вимагають від Росії «більшої поваги» до династії Романових. Хоча, за даними соціологів, лише до 4 відсотків росіян є прихильниками відновлення в Росії царського правління.

Чимало росіян вважає, що більшовизм потрібно засудити як систему

Андрій Зубов, професор історії у Московському інституті міжнародних відносин, підтримує зусилля Марії Володимирівни пролити світло на це вбивство. Він вважає, що реабілітація Романових не є достатня, необхідно засудити вбивць.

«Вбивцями членів імператорської родини, як і мільйонів інших жертв громадянської війни в Росії, виявиться більшовицька влада з Леніним на чолі, скульптури якого стоять у кожному місті і селі в Росії, – наголошує професор. – Продовження справи Миколи Другого і його родини змусить Росію переоцінити все її історичне минуле і розмістить по-іншому моральні акценти, що вкрай необхідно для нас».

Але й сам Зубов вважає, що стара комуністична еліта в силах безпеки Росії не дасть так завершитися цій судовій справі. Вони вірні справі своїх батьків, котрі й організовували червоний терор у 1918 році, зауважує професор історії з Москви.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG