Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 21:55

Міст зі стабільними цінами, або читаючи Януковича англійською


Сергій Рачинський

Київ – У той час, як Вищий адміністративний суд України розглядає позов, в якому ставиться під сумнів легітимність перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, сам Янукович виступив із публікацією в авторитетному англомовному виданні Wall Street Journal (WSJ). У європейському виданні цієї американської газети і саме англійською вирішив «президент-елект»* викласти основні принципи своєї політики, своє бачення майбутнього країни і завдань, котрі йому доведеться вирішувати, як щойно буде випито шампанське після інавгурації.

Нещодавно, відмовившись від участі в теледебатах, Янукович фактично позбавив своїх виборців шансу почути його ідеї в перебігу передвиборчої кампанії. І ось тепер, вже як новообраний Президент, ділиться своїми планами і поглядами із зарубіжною аудиторією, яка, що природно, має вельми скромні уявлення про те, що відбувається в Україні.

Україна як міст

Віддавши належне громадянам України, які давно і наполегливо вимагають змін у своїй державі, Янукович заявляє, що своє президентство він присвятить інтеграції європейських цінностей в українську дійсність. І для цього Україна повинна стати мостом між Росією і Заходом.

Саме так розуміє зміни «президент-елект», і обґрунтовує він цей висновок необхідністю використовувати існуючі «геополітичні переваги». Ні про які європейські цінності автор далі не згадує, але багато говорить про те, як важливо розвивати добросусідські відносини із Заходом, відновлюючи при цьому стратегічне партнерство з Москвою.

Європейський читач, швидше за все, буде щиро здивований тим, що майже 50-мільйонному народові одній з найбільших країн Європи уготована доля стати мостом. Ви уявляєте собі президента будь-якої держави, що мріє про те, щоб його країна стала мостом між третіми країнами?

Упевнений, що не уявляють собі цього і в ЄС, де хоч і скептично дивляться на євроінтеграційні перспективи України, але ще менше хочуть бачити Україну мостом у своїх непростих стосунках із Росією. Їм він просто не потрібний. Як не потрібний він і Росії, яка ледве терпить залежність від української труби в своїх енергетичних відносинах із Європою.

Саме газова труба, швидше за все, і стала основою цієї дивної геополітичної концепції. «Транзитне прокляття» анітрохи не краще за прокляття «сировинне», а, покладене в основу стратегії розвитку цілої країни, воно може дуже швидко перетворити Україну на слугу двох панів, який буде завжди і в усьому винуватим. Така перспектива стане зрозуміліша, якщо перечитати президентську кореспонденцію з Кремля, яку Київ отримав за останні кілька років.

Заклик будувати міст лунає з вуст політика, який систематично ігнорує будь-які спроби об’єднати власну країну, розділену вже багато років діями недолугих політиків. Останні заяви Януковича щодо статусу російської мови, перспектив виведення російського Чорноморського флоту з території України у 2017 році та членства в НАТО говорять не на користь здатності автора до будування мостів.

Якщо міркування Віктора Януковича про членство в ЄС не відволікальний маневр, то потрібно якнайшвидше забувати про ідеї будівництва українського моста між Заходом і Сходом, а пропонувати всім в особі України надійного і упевненого в своїх силах партнера, що усвідомлює і захищає свої інтереси. Лише в цій ролі, рівного серед рівних, ми можемо бути цікаві на міжнародній арені.

Робота, зарплата та ціни

Не обійшов увагою новообраний президент Янукович у своїй статті і ключові завдання, що стоять перед українською економікою. Ми тепер знаємо три джерела і три складові її процвітання. За Януковичем, це: нові робочі місця, стабільні ціни на все, що потрібно для життя, ну, і останнє – адекватні зарплати і пенсії.

Доречно нагадати, що вибране автором для викладу своїх поглядів видання – це, в першу чергу, видання ділових кіл. І читають його не стільки ті, хто переймається проблемами пошуку роботи і здобуття гідної зарплати і пенсії, скільки ті, хто самі створюють робочі місця, інвестують у приватний бізнес і розуміють, що стабільність цін – це в сучасному світі результат вільної конкуренції та обмеження втручання держави у ринкові процеси.

Що пише автор статті про свободу підприємництва, недоторканність приватної власності, ліквідацію бар’єрів на шляху до вільної торгівлі, підтримку малого бізнесу і боротьбу зі всевладдям бюрократії? Нічого.

Натомість він ще раз згадує про те, що вільна і відкрита Україна вступить таки в Європейський Союз, і тут же уточнює: «коли прийде час». Вперше ми це чули років із десять назад.

«Разом ми доб’ємося великих успіхів», – цими словами завершує свою статтю містер Янукович.

Зайвим буде нагадувати, що українці готові до єднання, і їм є що запропонувати зі свого боку – працьовитість, оптимізм, готовність долати труднощі і терпіти лихо. Ось лише чи влаштує більшість із них те, як бачить спільне майбутнє новий Президент? Чи надихне їх перспектива обслуговування інтересів тих, кого вони мають об’єднати як «процвітаючій» міст? І чи захочуть вони підтримати економічну стратегію, стиснуту до трьох пунктів, запозичених зі старого підручника з політекономії для школи робітничої молоді?

* «Президент-елект» – «обраний президент», який переміг на виборах, але ще не приступив до виконання своїх президентських обов’язків. Цей термін почали вживати в США в 1815–25 роках.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG