Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 01:07

Термін за партою. Скільки років вчитися українським школярам?


Можливо, школярів очікує нова реформа. Пропозицію повернутися до 10 років навчання в середній школі Верховна Рада поки не підтримала, однак повністю не відхилила. Законопроект щодо запровадження десятирічного терміну навчання для здобуття середньої освіти відправили на доопрацювання. Дискусія навколо того, чи варто скорочувати 12-річний термін навчання українських школярів триває.

Позитиви й негативи

Сімнадцять років для українок — вік шлюбний, а не школярський. Таку норму Сімейного кодексу нагадує, як один зі своїх аргументів, ініціатор повернення «десятирічки» Анатолій Гриценко. На думку народного депутата, дванадцять років за партами у
сучасному інформаційному суспільстві – це забагато. За сучасних технологій та засобів викладання, з урахуванням високого розвитку дітей, десяти років навчання цілком достатньо, вважає Анатолій Гриценко. «Дівчатами, яким менше 18 років, народжуються десятки тисяч дітей. З іншого боку, 18 років це вік, коли людина може вже бути обрана депутатом, сама брати участь у виборчій кампанії. Наші діти не дурніші, ніж ми, і абсолютно спроможні опанувати необхідний обсяг знань за 10 років, а не сидіти на шиї у батьків до 18-19 років».

12-річну систему шкільної освіти запровадили 9 років тому і зробили це, зокрема, для того, аби полегшити навантаження на учнів, і тим самим вберегти їхнє здоров’я, каже Олена Халімон, прес-секретар міністра освіти. «Зараз п’ятиденний навчальний тиждень, а десятирічка передбачатиме повернення до шестиденного тижня, що загрожуватиме здоров’ю школярів. Крім того, понад 100 тисяч вчителів автоматично стануть безробітними», - запевняє вона.

Європейський приклад

Як розповіла Олена Халімон, ще один нюанс полягає в тому, що за умови повернення до десятирічки, міжнародна спільнота не визнаватиме атестати про середню і дипломи про вищу освіти, оскільки 10 років навчання це порушення рекомендацій ЮНЕСКО про мінімальний 12-річний термін здобуття середньої освіти.

Сергій Войтенко, завуч однієї з київських шкіл, також вважає, що повертатися до 10 років навчання у школі недоцільно. «Дванадцятирічку», - каже Сергій Войтенко, - диктує саме життя, адже жодна з країн Євросоюзу вже не має 10-річної шкільної освіти. За словами Сергія Войтенка, важливим є ще й те, що західна школа, на відміну від української, орієнтована не скільки на знання, скільки на вміння учнів здобути їх. В Україні на таку концепцію навчання ще не переорієнтувалися. «Нинішні реалії часу такі, що 10 років навчання в школі замало. Скажу з особистого досвіду: навчальні програми зараз настільки перевантажені, що за 10 років їх опанувати просто нереально. Треба щонайменше 12 років. Є країни в Європі, де середня школа - 14 років. Це, наприклад, Фінляндія або Японія, які є лідерами середньої освіти в світі. Там навчаються довше за 12 років».

Десятирічка для європейських держав є нонсенсом, у більшості держав континенту середню освіту здобувають дванадцять років, розповідає брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єреміца.

Скажімо, у Бельгії вона триває 12 років. Організація навчання така: шість класів початкового навчання, два роки старших класів нижчого рівня та чотири роки старших класів вищого рівня. У сусідній Франції система така ж, хоча є й невеликі відмінності: п’ять років початкової школи, чотири роки «нижчих старших класів» та три роки «вищих старших класів». Протягом останніх трьох років учні можуть вибирати між такими нахилами-«опціями», як математика, природничі науки чи мови.

Британська система середньої освіти, що має давні традиції, починається у 5-річному віці. Це так звана «передпідготовча школа». А загальна тривалість британської середньої освіти – 13 років.

Шкільне навантаження

Після повернення до «десятирічки» в українських школярів зростуть навантаження і їм буде ще важче гризти граніт науки. Про це каже шкільний психолог Лариса Шапошникова. Адже і зараз – це дається непросто. «Зараз діти дуже перенавантажені, дуже багато матеріалу і матеріал, вчителі кажуть, дуже складний. Школярам важко це опанувати, а десятирічка для них буде ще більш важка».


Тим часом ініціатори повернення «десятирічки» в українські школи зазначають, що після скорочення терміну навчання навантаження школярів можна зменшити. Адже з програми приберуть необов'язкові предмети (наприклад, охорону здоров'я, безпеку дорожнього руху тощо). Як каже народний депутат Анатолій Гриценко, головне – не скільки вчити, а як. «Не втискувати інформацію в голову дитини, а вчити її добувати знання, допомагати зрозуміти своє місце у світі, дати основи світогляду. Тобто дати путівку в світ не лише у вигляді атестату, а у вигляді справжніх знань».

Ініціатор запровадження дванадцяти річки, екс-міністр науки та освіти Василь Кремінь стверджує: повернення до 10-річної системи шкільної освіти – це крок у минуле. «Турбота про розвиток людини особистості повинна бути провідною для будь-якої країни, яка намагається бути серед розвинутих держав. А десятирічна освіта не дасть можливості підготувати людину до повноцінного життя в 21 столітті».

У Європі є школи, де навчаються не дванадцять, а тринадцять і навіть чотирнадцять років. Саме стільки сидять за шкільною партою учні Норвегії та Нідерландів. В Європі прийнято, що середню освіту здобувають мінімум дванадцять років. Тому українські атестати, отримані після «десятирічки», за кордоном можуть не визнавати, попереджають експерти.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG