Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 19:38

За останній тиждень внаслідок льодопаду з дахів київських будинків одна людина загинула, двоє - поранені. Снігом, що впав з даху, вбило й пенсіонерку на Полтавщині. Дивом вдалося вижити і мешканці Харкова, на яку з даху зірвалася крижана брила. Від льоду, що падає згори, страждають не лише люди, а й, наприклад, авто, за які відмовляються платити страховку. Як вберегтися від шматків криги? Хто за них відповідає? Куди скаржитися? Кого і як можна притягнути до відповідальності? Чи можна добитися компенсації?

Убезпечити від бурульок могли б власники будинків

У центрі Києва жертвою бурульки стала літня жінка. Шматок криги впав з даху Національного транспортного університету прямо їй на голову, яка прогулювалася вулицею побіля вишу. Лише після інциденту його дах стали ретельно очищати від залишків льоду, повідомили очевидці.

Говорячи про подібні інциденти, перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак повідомив Радіо Свобода, що в кожному конкретному випадку за падіння криги відповідає той, кому належить будинок. «Власник будівлі відповідає за її технічний стан. Якщо це житловий будинок і входить він у комунальну власність міста – відповідає місто і той ЖЕК, який обслуговує цей будинок».

«Обережно! Падає лід!» - попереджають у Львові

Бурулькові проблеми є гострими і для Львова. Ходити вулицями старого міста – справжнє випробування, ділиться своїми спостереженнями львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Ніхто не застрахований від того, що може впасти на голову брила льоду. Десятки львів’ян травмувались цього року на вулицях, але судитися з комунальними службами – невдячна справа, зауважують юристи.

Добрий шмат льоду гепнувся і біля мого плеча буквально днями. У 2003 році не пощастило жінці, яку бурулька вбила на смерть, у 2005 році брила льоду неподалік оперного театру важко травмувала дитину, яка пережила складну операцію і ледь оговталася від травми її мама. Десятки інших травм, які люди отримали на слизьких тротуарах і через бурульки та брили снігу не фіксуються.

У мерії радять городянам дивитися на дахи, ходити дорогою і обминати небезпечні ділянки, сотні з яких обгороджені та мають надписи: «Обережно! Падає лід!» Таким Львів виглядає щороку взимку. Комунальні служби не дають собі раду з ситуацією, яка становить небезпеку життю людей.

Якщо людина отримала травму через падіння льоду чи снігу - це лише її проблема і витрати, зазначив радіо Свобода голова ради громадської організації «Вартові закону» Олексій Верєнцов. Щоб отримати через суд відшкодування, потрібно мати довідку з медичного закладу, свідків, звернутись у районну адміністрацію, яка повинна провести розслідування і встановити, дії чи бездіяльність яких осіб спричинили нещасний випадок. Львівські комунальні підприємства підпорядковуються районним адміністраціям і саме остання має розглядати питання щодо травмування людини і визначити винну особу.

Бурулька на капоті

Стояти під будинком під час відлиги небезпечно не лише людям, а й, наприклад, автомобілям. Один шматок криги – і треба викладати сотні доларів за ремонт «залізного коня». А страховку можуть і не виплатити. Саме так трапилось із киянином Юрієм – тільки-но він придбав машину, як на неї гепнулася бурулька. Вм’ятину на капоті довелося ремонтувати за власний кошт.

«Машина була застрахована, в тому числі й від стихійних лих. Але я вирішив перечекати морози, тому до страхової компанії звернувся лише через тиждень. За 10 днів мені прийшов лист-повідомлення про те, що цей випадок страхова компанія мені не відшкодовує, оскільки я не виконав умови договору – зокрема, не попередив одразу і не написав заяву протягом 2 днів», - сказав чоловік.

А у киянки Надії – свої матеріальні збитки від криги з даху. Брила зірвалася згори і за якоюсь дивовижною траєкторією розбила вікно. «Так воно впало! Це не бурулька, вона б так не розбила. Це вже глиба якась».

Надія звинувачує у своїх проблемах недбалий ЖЕК, але вимагати щось від нього вважає марною справою, тому за власний кошт міняла скло-пакет, за який їй довелося заплатити півтори тисячі гривень. «Ми не віримо, що ЖЕК нам щось відшкодує».

«Дивлюсь, перед тим, як пройти»

Теоретично поранений бурулькою перехожий може звернутися до суду за моральною і матеріальною компенсацією, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман, але практично - довести це важко. На його пам’яті - жодного випадку, коли винні були покарані, говорить правозахисник.

«Тут виникає питання свідків, виникає питання, хто саме є власником. За бурульки відповідає той, хто утримує в належному чині будинок - як правило, це власник будинку, яким далеко не завжди є влада. Переважна більшість будинків у нас знаходяться в приватній власності. До того ж, будинок може належати кільком особам (юридичним чи фізичним). Тому право є, але практична його реалізація надзвичайно ускладнена», - пояснив Дмитро Гройсман.

Голова парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Рибак радить відстоювати свої права у суді та, водночас, просто бути обачнішими, щоб запобігти близького знайомства із бурульками. «Що можна порадити? Я ж такий самий громадянин, так само ходжу під дахами. Єдине, що роблю – дивлюсь, перед тим, як пройти. Якщо там огороджено, я туди не піду - це небезпечно. А у нас люди беруть і піднімають це огородження, і все одно йдуть, навіть не дивлячись вгору. От у чому біда!».

Тим часом, як повідомляє преса, київська влада вирішила долучити до боротьби з бурульками спеціальні підрозділи висотників.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG