Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 14:16

Якість дитячого харчування в Україні – на гідному рівні. У цьому переконує Науково-дослідний Центр споживчих експертиз «Тест». Такого висновку тут дійшли після проведеного у січні-лютому нинішнього року лабораторного дослідження. Водночас, експерти зазначають, що Україна на десятки років відстає від держав Заходу щодо нормативів для продуктів дитячого харчування.

Фахівці Центру споживчих експертиз «Тест» взяли на тестування сім марок дитячого яблучного пюре (випущеного національними й імпортними виробниками). Два пюре українського виробництва оцінили на «відмінно». Ще один такий товар з України заслужив у експертів відзнаку «задовільно». Імпортні товари (із Швеції, Білорусі та Росії) отримали або задовільну, або погану оцінку.

Перевірка дитячого харчування

Президент Центру споживчих експертиз Валентин Безрукий таким чином пояснив критерії, за якими проводили дослідження, та отримані результати. «Ми дивилися за кислотністю, за наявністю крохмалю, за співвідношенням кислот (лимонної та яблучної). Враховували, чи є консерванти та барвники. Крім того, зважали на вміст речовини гідроксиметилфурфурол». На цьому показнику дослідники зупинилися особливо, бо ця речовина є небезпечною, вона має канцерогенний характер. Тому продукти, в яких її було знайдено більше за європейські норми, отримали незадовільні оцінки. «З’являється гідроксиметилфурфурол у продукті досить природним способом при нагріванні цукрів. На жаль, величезною проблемою для нашої країни є відсутність нормативів щодо списку небезпечних канцерогенних речовин, куди входить і гідроксиметилфурфурол», - зазначив Валентин Безрукий.

У пересічного покупця небагато можливостей відрізнити якісний товар від неякісного, зауважує Валентин Безрукий. «На жаль, за зовнішнім виглядом у дитячому харчуванні важко щось зрозуміти. можна лише за кришкою визначити – безпечний цей продукт чи ні. Тому що більша частина виробників нагадує батькам про те, що при відкритті упаковка має хлопати. Відсутність такого звуку свідчитиме про те, що продукт може бути небезпечним».

Киянка Оксана – мати півторарічної доньки, говорить, що їй дійсно складно визначити, безпечний продукт, чи ні. Оксана ретельно та прискіпливо визначає раціон дитини та дослухається до порад із різних джерел. Лише зібравши всю можливу інформацію, Оксана робить свій вибір. «Перш за все, звичайно, поради таких самих батьків. Бо ти бачиш живий приклад – дитина здорова, в неї нема діатезу і так далі. Також керуюся принципом «краще те, що дорожче». І звичайно, читаєш склад, починаєш звертати увагу на різні речовини. Знов-таки крохмаль. Я не купую дитяче харчування, де є крохмаль. Певні торгові марку маю - одну чи дві. Думаю, вони заслуговують на довіру».

Контроль в Європі та Україні

Тотальний контроль продуктів дитячого харчування з боку держави неможливий, бо охопити все нереально, запевняє перший заступник Голови Держспоживстандарту України Юрій Ширко. «По-перше, перевірити все вкрай складно, і є друга проблема: перевіряти якість можна лише проводячи лабораторні дослідженні. Минулого року таких коштів в бюджеті не було виділено. Це ускладнило задачу. Наші фахівці перевіряли продукти іншими методами – дивилися маркування, документацію, терміни зберігання, органолептичні властивості».
В Європі ж усі виробники перебувають «під прицілом» органів перевірки, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі. Основний підхід до контролю в тому, що він має складатися із багатьох рівнів та здійснюватися незалежними одна від одної лабораторіями.

Насамперед, перевірки за дотриманням стандартів здійснюються у лоні самої компанії-виробника. Причому, це – сотні аналізів, здійснених на різноманітних етапах, що передують появі того чи іншого продукту у торговій мережі. Наступний рівень – контроль національний, тобто здійснений установами кожної окремої країни співдружності. І нарешті, - перевірки продуктів дитячого харчування лабораторіями, що перебувають у відомстві установ Європейського Союзу. Зокрема, так званого Європейського органу з безпеки харчування.

Та навіть така жорстка система перевірок та контрою в Європі часом давала збої, внаслідок чого окремі партії продуктів дитячого харчування потрапляли на прилавки магазинів. Так було декілька років тому із продукцією компанії «Нестле». Тоді італійські контролюючі лабораторії виявили у молоці небезпечну хімічну сполуку.

Україна ж на десятки років відстає від держав Заходу щодо контролю нормативів для продуктів дитячого харчування. Про це говорить завідувач відділу гігієни харчування Українського Науково-дослідного інституту харчування Владислав Сластін. «Є суттєві відмінності стосовно національного законодавства та європейського (якщо взяти загалом), ми приблизно відстали на 25-30 років. Бо в Європі діє законодавство, яке регламентує загальні принципи безпеки якості харчових продуктів, а також вимоги до маркування, харчових домішок тощо. І є окремі норми, які регламентують норми в певних категоріях харчів (тобто вертикальна та горизонтальна система норм). У нас, на жаль, такої системи не існує», - пояснив Сластін.

Потрібне збалансоване харчування

За даними соцопитувань батьків, лише чверть українських малюків (вік яких – максимум три роки) систематично вживають молочні та кисломолочні продукти. А половина респондентів частує малечу молоком, призначеним для харчування дорослих.

Загалом же дитина має харчуватися збалансовано, говорить дієтолог Ігнат Матасар. «Діти повинні вживати достатню кількість вітамінів – як водорозчинних, так і жиророзчинних, також їм потрібен кальцій, інші мінерали, щоб мати достатню кількість енергії». Якщо кількість цих речовин буде відповідна віку, її імунний статус буде високий, і дитина буде здоровою.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG