Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 12:44

Черговий крок Польщі на шляху до лібералізації ринку робочих місць для іноземців


Варшава – Польський уряд робить черговий, хоч, на думку оглядачів, надто малий крок на шляху до лібералізації законів стосовно працевлаштування іноземців. Ідеться про українських жінок-заробітчан – хатніх працівників, або, кажучи по-іншому, няньок. В уряді сподіваються, що після ухвалення сеймом закон набере чинності у 4-му кварталі цього року.

Уряд хоче до кінця року впорядкувати справу працевлаштування іммігранток із України. Більшість із них працює хатніми працівниками «на чорно».

Не секрет, що в Польщі серед багатьох родин, у яких малі діти, популярним стало брати на роботу няньок із України. «Моя пані Оксана, моя пані Люба» – так про хатніх робітниць говорять поляки. Це тому, що поляки поважають жінок-іммігранток. Без українських хатніх працівників жити було б набагато складніше, зауважують поляки.

За даними управлінь працевлаштування, минулого року польські працедавці взяли на роботу 120 тисяч іммігрантів із України. Скільки іммігранток – хатніх працівників у Польщі? Цього ніхто не знає, а фахівці зазначають, що вони у більшості працюють «на чорно» і їх у Польщі набагато більше, як згаданих вище усіх легальних працівників із України.

Тому представники уряду вважають, що закон стосовно працевлаштування іноземців треба поступово лібералізувати, щоб досягти того, щоб українських няньок вдалось забрати з-під впливу «тіньової економіки».

Проект має шанси на успіх

Цей проект має шанси на успіх, вважає речниця Міністерства праці та суспільної політики Польщі Божена Діаби.

«У нас створюються певні можливості для виходу українських няньок із зони «тіньової економіки». По-перше, громадянам України створюється можливість легально працювати упродовж 6 місяців на рік, так, як це передбачає закон про працевлаштування іноземців. По-друге, оплату соціального страхування хатніх робітників бере на свої плечі державний бюджет. Єдиним обов’язком працедавця є зареєструвати у місцевому управлінні угоду про працевлаштування», – зауважує речниця.

Урядовці підраховують, що закон обійдеться державі в суму близько 60 мільйонів євро на рік, а це означає, що кожній хатній робітниці бюджет сплачуватиме 1 тисячу 250 євро соціальних та медичних виплат на рік. Держава сплачуватиме соціальне забезпечення іноземцям до рівня мінімальної заробітної платні, гарантованої законом Польщі, тобто близько 330 євро.

Отож чого уряд хоче досягти цим законом? «Ідеться про те, щоб обом батькам стало легше поєднувати батьківські та професійні обов’язки. Втім, це пріоритетна справа для держави, тому з державного бюджету надаються гроші на поліпшення хатньої опіки над дітьми віком до 4 років», – каже речниця Міністерства праці та суспільної політики Польщі Божена Діаби.

Попри все інше, фахівці наголошують на тому, що фізична особа, яка хоче взяти на роботу хатню працівницю з України, має пройти багато затяжних адміністративних процедур.

У Польщі найбільше жінок-іммігрантів

За статистичними даними, з країн Східної Європи приїздять на роботу в Польщу більше жінок, як чоловіків. Зокрема, над Віслою більше працює українок – хатніх робітниць, ніж чоловіків, наприклад, будівельників, які у великій кількості колись приїздили на роботу до Польщі. Отож українки прибирають хати, варять страви, опікуються літніми людьми та дітьми.

Як встановили дослідники, жінка-іммігрантка у Польщі працює від 40 до 60 годин на тиждень, а її заробітна платня сягає суми від 2,5 до 8 євро за годину.

Результати соціологічного дослідження іммігранток із країн Східної Європи у Польщі нещодавно оприлюднив дослідницький Інститут громадянських справ (звіт про ці дослідження є на його сайті).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG