– Що є найбільшою терористичною загрозою для Європи?
– Найбільша загроза – це організації під проводом «Аль-Каїди», але не тільки, організації під проводом Ірану... У них спільна мета – знищити демократичний світ і розбудувати новий «халіфат», який буде керуватися законами Корану. Ці структури світового джигаду виникли не через соціальні проблеми чи бідність – у них політична мета.
– У своєму виступі на берлінській конференції «Роль України в новій структурі Європи» ви найбільше уваги присвятили потенційній терористичній загрозі з боку Ірану. Чому?
– Іран іще немає ядерної зброї, але цю проблему не можна ігнорувати. Це проблема не лише Ізраїлю, а цілого світу. Йдеться про режим, який вважає, що має прямий зв’язок із Аллахом і водночас має ракети. Сьогодні ці ракети далекосяжністю дві з половиною тисячі кілометрів можуть вцілити в околиці Києва, Відня і Варшави. Іран розбудовує ще потужніші ракети. Для чого?
– Наскільки ефективною, на Вашу думку, є політика міжнародних санкцій щодо Ірану?
– Гадаю, що варто застосувати третю хвилю суворіших санкцій. На жаль, на мою думку, і вони не зможуть зупинити Іран від намагань здобути ядерну зброю. Щоб його зупинити, треба застосувати цільові воєнні удари по деяких об’єктах, де Іран розробляє зброю, збагачує атом. Це проблема не лише Ізраїлю. Якщо це буде зроблено, то це має робити світ, не Ізраїль.
– У європейських столицях обурюються через те, що під час замаху на одного з лідерів палестинського руху «Хамас» у січні було використано паспортні дані європейських громадян. У цьому вбивстві в Дубаї підозрюють саме «Моссад». Чи варто було йти на таке загострення відносин із європейцями?
– Я не коментую того, що сталося в Дубаї. Можу лише сказати, що політика світової спільноти, спрямована на протидію тероризмові, має керуватися принципом, який виклав колишній президент США Білл Клінтон, – а він полягає у тому, що терпимість до тероризму має бути нульовою. Жоден терорист не повинен мати імунітету.
– Яким чином терористична загроза торкається України?
– Досі Україні щастило. На її теренах не було масштабних терактів. Але це тільки питання часу, жодна країна не захищена від того, щоб терористи бодай не спробували використати її терени.
– На що варто звернути увагу?
– Існує типовий метод діяльності терористичних організацій. Вони часто використовують приховані, так звані сплячі, відділення в зручний для себе час. Згадаймо, зокрема, жахливі теракти у США 11 вересня 2001 року. Тоді терористи скористалися таким відділенням у Німеччині.
– Раніше вже були випадки, коли великі спортивні змагання затьмарювали теракти. Чи має Україна через це особливо готуватися до європейського футбольного чемпіонату Євро-2012?
– Так, безперечно, Україна має ставитися дуже серйозно до такої загрози, попереджати її усіма необхідними засобами, щоб гарантувати безпеку під час проведення змагань.
– Як у «Моссаді» ставляться до українських силовиків?
– Їх високо цінують.
– Чи це правда, що Ви вже радили українській владі, і, може розкажете, з яких саме питань?
– Я можу лише сказати, що служби безпеки Ізраїлю та України успішно і конструктивно співпрацюють.
– Найбільша загроза – це організації під проводом «Аль-Каїди», але не тільки, організації під проводом Ірану... У них спільна мета – знищити демократичний світ і розбудувати новий «халіфат», який буде керуватися законами Корану. Ці структури світового джигаду виникли не через соціальні проблеми чи бідність – у них політична мета.
– У своєму виступі на берлінській конференції «Роль України в новій структурі Європи» ви найбільше уваги присвятили потенційній терористичній загрозі з боку Ірану. Чому?
– Іран іще немає ядерної зброї, але цю проблему не можна ігнорувати. Це проблема не лише Ізраїлю, а цілого світу. Йдеться про режим, який вважає, що має прямий зв’язок із Аллахом і водночас має ракети. Сьогодні ці ракети далекосяжністю дві з половиною тисячі кілометрів можуть вцілити в околиці Києва, Відня і Варшави. Іран розбудовує ще потужніші ракети. Для чого?
– Наскільки ефективною, на Вашу думку, є політика міжнародних санкцій щодо Ірану?
– Гадаю, що варто застосувати третю хвилю суворіших санкцій. На жаль, на мою думку, і вони не зможуть зупинити Іран від намагань здобути ядерну зброю. Щоб його зупинити, треба застосувати цільові воєнні удари по деяких об’єктах, де Іран розробляє зброю, збагачує атом. Це проблема не лише Ізраїлю. Якщо це буде зроблено, то це має робити світ, не Ізраїль.
– У європейських столицях обурюються через те, що під час замаху на одного з лідерів палестинського руху «Хамас» у січні було використано паспортні дані європейських громадян. У цьому вбивстві в Дубаї підозрюють саме «Моссад». Чи варто було йти на таке загострення відносин із європейцями?
– Я не коментую того, що сталося в Дубаї. Можу лише сказати, що політика світової спільноти, спрямована на протидію тероризмові, має керуватися принципом, який виклав колишній президент США Білл Клінтон, – а він полягає у тому, що терпимість до тероризму має бути нульовою. Жоден терорист не повинен мати імунітету.
– Яким чином терористична загроза торкається України?
– Досі Україні щастило. На її теренах не було масштабних терактів. Але це тільки питання часу, жодна країна не захищена від того, щоб терористи бодай не спробували використати її терени.
– На що варто звернути увагу?
– Існує типовий метод діяльності терористичних організацій. Вони часто використовують приховані, так звані сплячі, відділення в зручний для себе час. Згадаймо, зокрема, жахливі теракти у США 11 вересня 2001 року. Тоді терористи скористалися таким відділенням у Німеччині.
– Раніше вже були випадки, коли великі спортивні змагання затьмарювали теракти. Чи має Україна через це особливо готуватися до європейського футбольного чемпіонату Євро-2012?
– Так, безперечно, Україна має ставитися дуже серйозно до такої загрози, попереджати її усіма необхідними засобами, щоб гарантувати безпеку під час проведення змагань.
– Як у «Моссаді» ставляться до українських силовиків?
– Їх високо цінують.
– Чи це правда, що Ви вже радили українській владі, і, може розкажете, з яких саме питань?
– Я можу лише сказати, що служби безпеки Ізраїлю та України успішно і конструктивно співпрацюють.
