Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 03:23

Антикорупційні закони: боротьба з корупцією чи нищення підприємництва?


Львів – Верховна Рада вдруге перенесла термін вступу в дію, із 1 квітня на 1 січня 2011 року, антикорупційних законів. Водночас львівські підприємці називають пакет законів абсурдним і домагатимуться його зміни. Адже документ, кажуть вони, передбачає не боротьбу з корупцією у державі, зокрема, серед державних службовців, а нищення малого і середнього бізнесу, створення механізмів для рейдерського захоплення підприємництва.

Торік у червні Верховна Рада ухвалила три закони з протидії корупції. Цей крок на свій рахунок зачислив уряд Юлії Тимошенко.

Законопроекти пройшли експертизу європейських фахівців і мали створити механізми для боротьби з хабарниками. Адже пакетом законів передбачено, хто є корупціонером, визначено, які діяння є корупційними, хто боротиметься з корупцією, у разі неподання або подання недостовірних даних особа не може бути призначена чи обрана на відповідну посаду в державних органах влади, а та, яка обіймає посаду, буде звільнена. Корупціонером є той керівник, серед підлеглих якого є близькі люди. Згідно нового закону, подарунки, одержані під час офіційних заходів, мають бути передані державі.

Постраждають не справжні корупціонери, а підприємці?

Із пакетом антикорупційних законів детально ознайомилися львівські юристи і підприємці. Вони заявляють, що насправді постраждають не державні службовці чи народні депутати, а дрібні підприємці, які виживають завдяки своїй праці. По суті, згідно нового законодавства, кожен підприємець, який окрім своєї основної діяльності, офіційно працює на іншій роботі, перетворюється на корупціонера.

Якщо львівський підприємець Ярослав Музичко є співзасновником фірми, і водночас директором, то він уже корупціонер, принаймні згідно нового закону. «В Україні найбільш уражені корупцією депутати і державні службовці, – каже пан Музичко. – Цей закон направлений проти підприємництва. Звісно, що цей закон був вигідний комусь, якщо його ухвалили. Цей закон був ухвалений, щоб маніпулювати середнім класом, який є динамічний в розвитку, становить основу суспільства. Цей закон спрямований на знищення середнього класу, класу бізнесу, який може становити загрозу тим політикам, які протягнули цей закон».

Якщо науковець обіймає посаду завкафедри чи декана, або ж ще якусь, а, скажімо, менеджер є акціонером чи учасником товариства, то вони корупціонери. Підприємця можуть притягнути до адміністративної відповідальності, якщо він займається будь-якою іншою підприємницькою діяльністю. Керівник підприємства не має права бути власником іншого підприємства. Якщо хтось комусь пообіцяв хабар, то теж увійде в єдиний реєстр корупціонерів, а це означає, що не матиме права обиратись чи претендувати на державну посаду.

Парламентарі чи читали законопроекти?

Кандидат юридичних наук Оксана Жолнович каже, що пакет антикорупційних законів порушує право на працю, на підприємницьку діяльність, приватність, відкриває законні шляхи для рейдерського захоплення бізнесу. Оскільки закони можна трактувати на власний розсуд. Правник припускає, що депутати, ймовірно, навіть не ознайомились з законопроектами, перш, аніж проголосувати за них.

«У законі просто записані недолугі речі, – говорить пані Жолнович. – Відомо, що особа, яка є засновником підприємства, як правило, виконує усі ключові обов’язки, тобто здійснює організаційну діяльність, управляє працівниками. Така людина стає корупціонером. Фізична особа, наприклад, оцінювач, аудит, арбітражний керуючий, той, хто надає публічні послуги, якщо вони це виконують за трудовим договором, то мають право бути, засновниками, бути учасниками товариства. Якщо вони надають такі послуги самостійно, є суб’єктами підприємницької діяльності, то їм це законом забороняється роботи. Яка різниця, як я виконую ту чи іншу діяльність, чи я самостійно є суб’єктом підприємницької діяльності, чи і структурі якоїсь фірми виконую цю роботу».

Закон має бути спрямований на незаконні дії

Новий український закон призведе до знищення підприємницької діяльності, переходу у тіньову економіку, переконаний підприємець Олександр Алєксєєв.

«Постійно чиниться тиск на підприємців, вигадують нові закони, які стосуються бізнесу, а не реального чиновника, який займається протиправними діями. Кожен підприємець знає, що будь-яке питання, яке хочеш вирішити у міській чи обласній радах, в будь-якій державній структурі, то на нас дивляться, як на грошові мішки. Ти маєш щось дати. Цей закон має бути спрямований на незаконні дії чиновника, а не бізнесу. Бюджет хочуть наповнити не податками, зібраними з підприємств, а штрафами і тиском».

Клуб підприємців Львівщини і Комітет підприємців підготували лекції для бізнесменів, під час яких детально ознайомлюватимуть їх із наслідками нових антикорупційних законів. За словами підприємців, важливо, що «день корупціонера» в Україні, а таких в державі може бути сотні і сотні тисяч, перенесли з 1 квітня 2010 року на 1 січня 2011-го. До того часу львівські бізнесмени опрацюють проект змін до антикорупційних законів і домагатимуться їхнього ухвалення.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG