Загалом українці не раз потрапляли до «Книги рекордів Гіннеса». Наприклад, нещодавно рекорди встановлювали Дмитро Халаджі, який підняв трубу вагою 1022 кілограми, Микола Куценко, який пройшов 42 кілометри жонглюючи м'ячем, Тарас Корніюк, який виконав 1 303 підйоми переворотом на перекладині протягом 3 годин 15 секунд без відпочинку.
Новий рекордсмен з України
Після побиття рекорду рука Мирослава Федорчака «відходила» вісім днів. Для Мирослава це вже шостий рекорд за десять років, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Івано-Франківську.
Рекорди України – у присіданнях за одну та за 10 годин, рекорди Гіннеса – у стрибках вгору та віджиманні на руці за хвилину. Всі ці вправи – на витривалість. На перший рекорд чоловік пішов після прочитання «Книги рекордів Гіннеса», ідеї наступних знаходив уже в Інтернеті, розповідає Мирослав. «Якщо бачу щось підходяще, по собі, по силах, за що можна братися – відповідно пробую. Було не раз, що брався за рекорд, бачив, що там дуже серйозний темп і я не витримаю – я ту вправу полишав».
Від останньої вправи теж спершу відмовився, але потім вправи відновив. Програму тренувань допоміг скласти колишній тренер, а тепер голова Івано-Франківського міськспорткомітету Віталій Матешко. Він каже, що Мирослав має унікальні фізичні дані і психологічну налаштованість. «У нього є така особливість організму – великий об’єм легенів. Це свідчить про те, що він може швидко відновлюватися і виконувати вправи з фізичним навантаженням власне на витривалість. Це унікальна людина в тому плані, що він може сконцентруватися, побачити мету і цілеспрямовано до неї йти. Його не треба підштовхувати, стимулювати чимось».
Перед встановленням рекорду Мирослав займався протягом п’яти місяців п’ять разів на тиждень по 2-4 години: ходив на руках, віджимався від стінки, підлоги, висів на перекладині. Рекорди чоловік ставить лише восени або навесні, коли не дуже спекотно. І, за словами Мирослава, робить це не задля спортивного інтересу і не «для когось». «Якби хотів комусь щось доказати, зробив би раз чи два. Це для самовдосконалення. Я люблю спорт, фізичні навантаження. Рано чи пізно приходить такий час, що я знову за це беруся. Люблю попрацювати над організмом, «помучити» його. Викидаю зайву енергію». А найважче, зізнається Мирослав, терпіти біль.
Серед тих, хто вболівав за Мирослава (а для нього, як зізнався, підтримка залу є важливою), були друзі та рідні. Хоча проти такого радикального захоплення і мати рекордсмена, і кохана дівчина Іванка. Про таке ставлення Мирослав знає. «Кажуть, щоб зупинився на цьому. Я сказав, що це востаннє, але...» Категоричності в голосі Мирослава Федорчака нема. Сподівається на його нові рекорди і Віталій Матешко – якщо не для «Книги рекордів Гіннеса», то хоча б України.
Рекорд Мирослава Федорчака – не просто фізичне досягнення. Те, що його прізвище з’явиться у всесвітньовідомій книзі – це хоч і маленький, але позитивний привід для світу згадати про Україну, говорить співачка Руслана, яка свого часу також встановила своєрідний рекорд – перемогла Євробаченні. «Чим більше у нас буде рекордів, тим більше в нас буде підніматися самоповага, серйозне ставлення до самих себе. Це зараз вкрай необхідно», - впевнена вона.
Досягнення українців
Заслужений майстер спорту України, володар титулу «найсильніша
людина планети», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві Василь Вирастюк – теж виходець із Івано-Франківщини. Щоправда, до «Книги рекордів Гіннеса» поки що не потрапив. Хоча офіційних даних про те, що хтось у світі перевершив досягнення Вирастюка (коли він простягнув п'ять трамваїв загальною вагою понад сто тонн, на відстань 18-ти метрів), не було. «Тільки одне з моїх досягнень претендувало на «Книгу рекордів Гіннеса». Це якраз, коли я перетягував 5 трамваїв, вагою 101, 5 тонн. Не знаю, що там було з документацією, нам чомусь не прислали відповіді. Але це важливо для спортсмена, це здобуття якоїсь вершини, напевно». Ще одне із багатьох досягнень Вирастюка – він переніс дві валізи вагою по 171 кілограм кожна на 19 метрів. На це йому знадобилося 10 секунд.
Журналіст Валентин Щербачов уже не один рік збирає незвичайні українські рекорди і видає про них книгу. Валентин і сам не проти стати рекордсменом. Зокрема, він організував кілька експедицій до Гімалаїв, учасники яких (непрофесійні альпіністи) підкорили гору Аннапурна (висота якої понад вісім тисяч метрів) і встановили на ній український прапор. Дев’ятеро українських підкорювачів вершини зіграли на такій висоті у футбол.
А до своєї книги журналіст збирає найрізноманітніші досягнення – і серйозні, і чудернацькі. У відповідь на закиди, що зусилля таких рекордсменів – безглузде докладання сил, Валентин Щербачов нагадує відомий ще зі Стародавньої Греції вислів «Пізнай себе». «Людина встановлює рекорд для себе, а не для того, щоб засвітитися в Книзі рекордів. Колись я був представником тоді ще всесоюзної книги надзвичайних рекордів. Ми збирали рекорди по всьому Союзу, але я робив акцент на Україну. Тому що в нас більше людей з фантазією, які встановлюють рекорди, щоб показати на скільки людина ще не знає рівня своїх можливостей. Наприклад, в нас є батько і син, які можуть танцювати гопак 24 години на добу».
Валентин Щербачов згадав й інші досягнення. Наприклад, у «Книзі рекордів Гіннеса» зафіксували досі непобитий рекорд гімнастки, уродженки Херсона Лариси Латиніної, яка має найбагатшу колекцію олімпійських медалей за всю історію спорту в світі — 9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових нагороди.
До речі, серед тих, хто входить до «Книги рекордів Гіннеса» є … сама «Книга рекордів Гіннеса». Адже вона має найбільший наклад із усіх книг в історії, крім Біблії та Корану. Загальний її тираж (а в серпні цього року мине 55 років від часу першого видання) - 100 мільйонів примірників.
Новий рекордсмен з України
Після побиття рекорду рука Мирослава Федорчака «відходила» вісім днів. Для Мирослава це вже шостий рекорд за десять років, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Івано-Франківську.
Рекорди України – у присіданнях за одну та за 10 годин, рекорди Гіннеса – у стрибках вгору та віджиманні на руці за хвилину. Всі ці вправи – на витривалість. На перший рекорд чоловік пішов після прочитання «Книги рекордів Гіннеса», ідеї наступних знаходив уже в Інтернеті, розповідає Мирослав. «Якщо бачу щось підходяще, по собі, по силах, за що можна братися – відповідно пробую. Було не раз, що брався за рекорд, бачив, що там дуже серйозний темп і я не витримаю – я ту вправу полишав».
Від останньої вправи теж спершу відмовився, але потім вправи відновив. Програму тренувань допоміг скласти колишній тренер, а тепер голова Івано-Франківського міськспорткомітету Віталій Матешко. Він каже, що Мирослав має унікальні фізичні дані і психологічну налаштованість. «У нього є така особливість організму – великий об’єм легенів. Це свідчить про те, що він може швидко відновлюватися і виконувати вправи з фізичним навантаженням власне на витривалість. Це унікальна людина в тому плані, що він може сконцентруватися, побачити мету і цілеспрямовано до неї йти. Його не треба підштовхувати, стимулювати чимось».
Перед встановленням рекорду Мирослав займався протягом п’яти місяців п’ять разів на тиждень по 2-4 години: ходив на руках, віджимався від стінки, підлоги, висів на перекладині. Рекорди чоловік ставить лише восени або навесні, коли не дуже спекотно. І, за словами Мирослава, робить це не задля спортивного інтересу і не «для когось». «Якби хотів комусь щось доказати, зробив би раз чи два. Це для самовдосконалення. Я люблю спорт, фізичні навантаження. Рано чи пізно приходить такий час, що я знову за це беруся. Люблю попрацювати над організмом, «помучити» його. Викидаю зайву енергію». А найважче, зізнається Мирослав, терпіти біль.
Серед тих, хто вболівав за Мирослава (а для нього, як зізнався, підтримка залу є важливою), були друзі та рідні. Хоча проти такого радикального захоплення і мати рекордсмена, і кохана дівчина Іванка. Про таке ставлення Мирослав знає. «Кажуть, щоб зупинився на цьому. Я сказав, що це востаннє, але...» Категоричності в голосі Мирослава Федорчака нема. Сподівається на його нові рекорди і Віталій Матешко – якщо не для «Книги рекордів Гіннеса», то хоча б України.
Рекорд Мирослава Федорчака – не просто фізичне досягнення. Те, що його прізвище з’явиться у всесвітньовідомій книзі – це хоч і маленький, але позитивний привід для світу згадати про Україну, говорить співачка Руслана, яка свого часу також встановила своєрідний рекорд – перемогла Євробаченні. «Чим більше у нас буде рекордів, тим більше в нас буде підніматися самоповага, серйозне ставлення до самих себе. Це зараз вкрай необхідно», - впевнена вона.
Досягнення українців
Заслужений майстер спорту України, володар титулу «найсильніша
людина планети», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві Василь Вирастюк – теж виходець із Івано-Франківщини. Щоправда, до «Книги рекордів Гіннеса» поки що не потрапив. Хоча офіційних даних про те, що хтось у світі перевершив досягнення Вирастюка (коли він простягнув п'ять трамваїв загальною вагою понад сто тонн, на відстань 18-ти метрів), не було. «Тільки одне з моїх досягнень претендувало на «Книгу рекордів Гіннеса». Це якраз, коли я перетягував 5 трамваїв, вагою 101, 5 тонн. Не знаю, що там було з документацією, нам чомусь не прислали відповіді. Але це важливо для спортсмена, це здобуття якоїсь вершини, напевно». Ще одне із багатьох досягнень Вирастюка – він переніс дві валізи вагою по 171 кілограм кожна на 19 метрів. На це йому знадобилося 10 секунд.
Журналіст Валентин Щербачов уже не один рік збирає незвичайні українські рекорди і видає про них книгу. Валентин і сам не проти стати рекордсменом. Зокрема, він організував кілька експедицій до Гімалаїв, учасники яких (непрофесійні альпіністи) підкорили гору Аннапурна (висота якої понад вісім тисяч метрів) і встановили на ній український прапор. Дев’ятеро українських підкорювачів вершини зіграли на такій висоті у футбол.
А до своєї книги журналіст збирає найрізноманітніші досягнення – і серйозні, і чудернацькі. У відповідь на закиди, що зусилля таких рекордсменів – безглузде докладання сил, Валентин Щербачов нагадує відомий ще зі Стародавньої Греції вислів «Пізнай себе». «Людина встановлює рекорд для себе, а не для того, щоб засвітитися в Книзі рекордів. Колись я був представником тоді ще всесоюзної книги надзвичайних рекордів. Ми збирали рекорди по всьому Союзу, але я робив акцент на Україну. Тому що в нас більше людей з фантазією, які встановлюють рекорди, щоб показати на скільки людина ще не знає рівня своїх можливостей. Наприклад, в нас є батько і син, які можуть танцювати гопак 24 години на добу».
Валентин Щербачов згадав й інші досягнення. Наприклад, у «Книзі рекордів Гіннеса» зафіксували досі непобитий рекорд гімнастки, уродженки Херсона Лариси Латиніної, яка має найбагатшу колекцію олімпійських медалей за всю історію спорту в світі — 9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових нагороди.
До речі, серед тих, хто входить до «Книги рекордів Гіннеса» є … сама «Книга рекордів Гіннеса». Адже вона має найбільший наклад із усіх книг в історії, крім Біблії та Корану. Загальний її тираж (а в серпні цього року мине 55 років від часу першого видання) - 100 мільйонів примірників.
