Фермер Петро Гадзь є одним із найбільших виробників зернових у Тернопільській області. Останні роки він сам переробляє частину свого врожаю у готові продукти харчування, і тому почувається впевненіше за інших фермерів. Проте цього року навіть у нього не вистачає коштів на те, щоб учасно та якісно засіяти поля.
«Досить велика ставка унеможливлює використання кредитів. Термін розгляду кредиту – більше двох місяців, і щоразу треба їхати в Київ. Минулого року практично не діяли програми підтримки сільського виробника, а тому оборотних коштів у нас немає. Звісно. Ми посіємо! Але за якою технологією, як підживимо, і якою будуть кількість та якість хліба?» – риторично запитує Петро Гадзь.
Відсутність кредитів – «гальма» землеробства
Український фермер може взяти кредит лише під 26-30% річних, а це не дає йому змоги отримати бодай якийсь прибуток. Саме тому в умовах кризи він збирає удвічі менші врожаї, аніж аграрій Європейського Союзу чи США, які мають кредити під 3-4 %, пояснює президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.
«Саме тому західні фермери мають змогу вкладати в гектар утричі більше і якісніше виконувати всі польові операції», – каже президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Офіційні дані Мінагрополітики: аби засіяти поля, Україні потрібно 24 мільярди гривень. Проте у проекті бюджету цього року підтримка аграріїв зменшилася на 6%. А оскільки ухвалити його мають не раніше як за два місяці, селяни можуть взагалі залишитися без підтримки, відзначає голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він пропонує інше розв’язання проблеми: «Ми звернулися до уряду, щоб він відшкодував аграрному сектору хоча б частину боргу з ПДВ, який перевищив 7 мільярдів гривень. І паралельно посприяв тому, щоб селяни змогли продати зерно, десь 4 мільйони тонн, які в них ще залишилися. Так з’являться кошти на весняні роботи, а трейдери матимуть гроші, щоб заплатити фермерам наперед за майбутній урожай».
За підрахунками Української аграрної конфедерації, селянам не вистачає половини коштів на те, щоб нормально посіяти пшеницю та інші зернові. Це, а також нестача кредитів та державної підтримки свідчить, що зменшення врожаю Україні вже не уникнути, прогнозує експерт Українського клубу аграрного бізнесу Віталій Лапа.
«Сьогодні залучення кредитів менше, ніж у 2009 році, і втричі менше, аніж два роки тому. До того ж через погоду втрата озимих сягнула 20%, тому реалістично очікувати зменшення виробництва зернових», – зазначає Віталій Лапа.
При цьому, додає експерт Українського клубу аграрного бізнесу Віталій Лапа, Україні вистачить хліба і на власні потреби, і навіть на експорт, але він буде меншим, ніж зазвичай.
«Досить велика ставка унеможливлює використання кредитів. Термін розгляду кредиту – більше двох місяців, і щоразу треба їхати в Київ. Минулого року практично не діяли програми підтримки сільського виробника, а тому оборотних коштів у нас немає. Звісно. Ми посіємо! Але за якою технологією, як підживимо, і якою будуть кількість та якість хліба?» – риторично запитує Петро Гадзь.
Відсутність кредитів – «гальма» землеробства
Український фермер може взяти кредит лише під 26-30% річних, а це не дає йому змоги отримати бодай якийсь прибуток. Саме тому в умовах кризи він збирає удвічі менші врожаї, аніж аграрій Європейського Союзу чи США, які мають кредити під 3-4 %, пояснює президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.
«Саме тому західні фермери мають змогу вкладати в гектар утричі більше і якісніше виконувати всі польові операції», – каже президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Офіційні дані Мінагрополітики: аби засіяти поля, Україні потрібно 24 мільярди гривень. Проте у проекті бюджету цього року підтримка аграріїв зменшилася на 6%. А оскільки ухвалити його мають не раніше як за два місяці, селяни можуть взагалі залишитися без підтримки, відзначає голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він пропонує інше розв’язання проблеми: «Ми звернулися до уряду, щоб він відшкодував аграрному сектору хоча б частину боргу з ПДВ, який перевищив 7 мільярдів гривень. І паралельно посприяв тому, щоб селяни змогли продати зерно, десь 4 мільйони тонн, які в них ще залишилися. Так з’являться кошти на весняні роботи, а трейдери матимуть гроші, щоб заплатити фермерам наперед за майбутній урожай».
За підрахунками Української аграрної конфедерації, селянам не вистачає половини коштів на те, щоб нормально посіяти пшеницю та інші зернові. Це, а також нестача кредитів та державної підтримки свідчить, що зменшення врожаю Україні вже не уникнути, прогнозує експерт Українського клубу аграрного бізнесу Віталій Лапа.
«Сьогодні залучення кредитів менше, ніж у 2009 році, і втричі менше, аніж два роки тому. До того ж через погоду втрата озимих сягнула 20%, тому реалістично очікувати зменшення виробництва зернових», – зазначає Віталій Лапа.
При цьому, додає експерт Українського клубу аграрного бізнесу Віталій Лапа, Україні вистачить хліба і на власні потреби, і навіть на експорт, але він буде меншим, ніж зазвичай.
