Після виборчої кампанії, яку оглядачі називають сенсаційно брудною, партійні лідери демонструють спокій та оптимізм. Але ставки на нинішніх виборах для них високі.
Прем’єр Сильвіо Берлусконі прагне домогтися підтримки населення і забезпечити безперешкодне правління свого уряду на наступні три роки, що залишилися до закінчення каденції.
Провідник опозиційних лівоцентристів П’єр Луїджі Берсані в очікуванні, що більшість областей знову очолять представники опозиційної Демократичної партії. Для лівоцентристів це означатиме не тільки повернення популярності після невдалих для них парламентських виборів 2008 року, а й підтвердить лідерство пана Берсані. Цей політик очолив найбільшу опозиційну партію лише п’ять місяців тому.
Уряд дій чи уряд слів?
В останній день виборчої кампанії глава уряду Берлусконі майже у всіх теле- і радіоновинах чітко заявив італійським виборцям визначитися: або з ним, або проти нього.
«Ці вибори вкотре пропонують обрати між урядом правоцентристів, який здійснює конкретні справи, і лівоцентристами, котрі схильні до критики, песимізму і катастрофізму. Лише віддавши голоси за правоцентристів, може утворитися продуктивна ланка між центральною і місцевою владою, щоб мати змогу робити корисні справи для всіх і почати новий шлях оновлення Італії», – сказав Сильвіо Берлусконі.
Лідер лівоцентристів П’єр Луїджі Берсані поводиться обережно і стримано після тривалих чвар та розколів у лавах Демократичної партії. Підтримка у регіонах йому вкрай необхідна, щоб засвідчити, що в Італії таки є кому протистояти політиці «берлусконізму». Звертаючись до виборців, головний опозиціонер Берсані зазначив, що «проблема чинного кабміну в тому, що йому дійсно складно говорити про зроблене. Вони часто повторюють: ми – уряд конкретних справ. Але насправді яких справ? Що конкретно вони зробили для італійців? Думаю, правоцентристам складно відповісти на це запитання».
Боротьба за Рим і Турин
Останні п’ять років політична розстановка у місцевих органах влади була на користь лівоцентристів. Із тринадцяти регіонів, де проходять вибори, лише у двох північних областях Венето та Ломбардії керують правоцентристи. Найбільша увага прикута до підсумків саме у чотирьох провінціях: Лігурії, Апулії, у промислово важливому П’ємонті та столичному Лаціо. В цих областях шанси на перемогу у лівих і правих кандидатів приблизно однакові. Обидві політичні сили прагнуть здобути перемогу головним чином у Римі і Турині.
За попередніми прогнозами, ці вибори можуть бути успішними для ультраправої партії «Північна Ліга» – головного союзника правлячої коаліції Берлусконі. За позитивного для легістів результату політичні оглядачі застерігають про посилення впливу цієї партії в середині коаліції. «Північна Ліга» – невтомний борець проти нелегальної міграції. Націоналістична партія відстоює також ідею федеральної автономії північних областей Італії.
Прем’єр Сильвіо Берлусконі прагне домогтися підтримки населення і забезпечити безперешкодне правління свого уряду на наступні три роки, що залишилися до закінчення каденції.
Провідник опозиційних лівоцентристів П’єр Луїджі Берсані в очікуванні, що більшість областей знову очолять представники опозиційної Демократичної партії. Для лівоцентристів це означатиме не тільки повернення популярності після невдалих для них парламентських виборів 2008 року, а й підтвердить лідерство пана Берсані. Цей політик очолив найбільшу опозиційну партію лише п’ять місяців тому.
Уряд дій чи уряд слів?
В останній день виборчої кампанії глава уряду Берлусконі майже у всіх теле- і радіоновинах чітко заявив італійським виборцям визначитися: або з ним, або проти нього.
«Ці вибори вкотре пропонують обрати між урядом правоцентристів, який здійснює конкретні справи, і лівоцентристами, котрі схильні до критики, песимізму і катастрофізму. Лише віддавши голоси за правоцентристів, може утворитися продуктивна ланка між центральною і місцевою владою, щоб мати змогу робити корисні справи для всіх і почати новий шлях оновлення Італії», – сказав Сильвіо Берлусконі.
Лідер лівоцентристів П’єр Луїджі Берсані поводиться обережно і стримано після тривалих чвар та розколів у лавах Демократичної партії. Підтримка у регіонах йому вкрай необхідна, щоб засвідчити, що в Італії таки є кому протистояти політиці «берлусконізму». Звертаючись до виборців, головний опозиціонер Берсані зазначив, що «проблема чинного кабміну в тому, що йому дійсно складно говорити про зроблене. Вони часто повторюють: ми – уряд конкретних справ. Але насправді яких справ? Що конкретно вони зробили для італійців? Думаю, правоцентристам складно відповісти на це запитання».
Боротьба за Рим і Турин
Останні п’ять років політична розстановка у місцевих органах влади була на користь лівоцентристів. Із тринадцяти регіонів, де проходять вибори, лише у двох північних областях Венето та Ломбардії керують правоцентристи. Найбільша увага прикута до підсумків саме у чотирьох провінціях: Лігурії, Апулії, у промислово важливому П’ємонті та столичному Лаціо. В цих областях шанси на перемогу у лівих і правих кандидатів приблизно однакові. Обидві політичні сили прагнуть здобути перемогу головним чином у Римі і Турині.
За попередніми прогнозами, ці вибори можуть бути успішними для ультраправої партії «Північна Ліга» – головного союзника правлячої коаліції Берлусконі. За позитивного для легістів результату політичні оглядачі застерігають про посилення впливу цієї партії в середині коаліції. «Північна Ліга» – невтомний борець проти нелегальної міграції. Націоналістична партія відстоює також ідею федеральної автономії північних областей Італії.
