Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 08:58

Прага – Європейські газети інформують про намагання нової української влади вирішувати економічні труднощі старими примітивними методами, шляхом багаторазового збільшення набігів податківців на підприємства, безупинним позичанням грошей за кордоном, різними прихованими способами соціальної, гендерної дискримінації українців. Разом з тим нова влада дуже неохоче веде мову про необхідність радикальних реформ в Україні. Тим часом українці все більше мандрують за кордон. У сусідню Польщу, наприклад, вони щоденно оформляють до 700 дозволів на працю.

Азаров дискримінує більш як половину населення України

Чеська «Лідове новіни» інформує про судові позови українських активісток захисту прав жінок на заяви нинішнього Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, котрий вважає, що праця в уряді та «забезпечення реформ в державі – не жіноча справа». «Така заява знаменує порушення прав на участь у реформах більше, аніж половини всіх громадян України», – каже Олена Суслова, котра очолює в Києві Інформаційний і дорадчий жіночий центр.

Катерина Левченко, шеф правозахисної організації «Ла Страда», вимагає, також, як і Суслова, через один із київський судів, щоб Азаров спростував свої дискримінаційні слова проти всіх українських жінок, вибачився за це і заплатив одну гривню штрафу. Газета «Лідове новіни» також повідомляє, що обидві активістки подали цього тижня судові позови на Миколу Азарова до різних судів Києва.

Поляки не проти українських заробітчан, але хвилюються за зарплати


Польська «Дзєннік» пише про те, що лише в 2009 році з України до Польщі прибуло офіційно, з дозволами на працю, понад 120 тисяч нових працівників. А нині в польських консульствах в Україні щоденно отримують дозволи на працю на польських теренах близько 700 українців. Незважаючи на вище, аніж в 13 відсотків, безробіття, Польща щороку потребує до 200 тисяч робочих рук, в основному йдеться про такі ділянки як будівництво, прибирання, сезонні роботи.

Економіст із університету в Лодзі Ельжбета Крайська каже, що «без українців у нас би згнили на полях усі овочі, а ми б їли дорожчі норвезькі чорниці та іспанські ягоди». Поляки загалом не проти заробітчан зі Сходу, але не бажають щоб це призводило до зниження рівня зарплат на польському ринку праці. «Дзєннік» також інформує, що українці часто працюють у Польщі нелегально, і таким чином підтримують різні форми незаконних оборудок на польському ринку.

Уряд Азарова боїться вкрай необхідних реформ в Україні

Московська «Комерсант» інформує, що у відповідь на пропозиції світових фінансових інституцій – МВФ і Світового банку – на проведення вкрай необхідних реформ в Україні, українські урядовці намагаються всіляко відмовлятися від цих реформ, боячись соціального і політичного невдоволення українців.

Так, українські урядовці відмовляються від пропозицій Світового банку підвищувати пенсійний вік, скорочувати пільгові пенсії (котрі сягають у середньому до 6 тисяч гривень на місяць), вводити податки на існуючі пенсії... Хоча реальний дефіцит держфінансів сягнув у 2009 році понад 11 відсотків ВВП, а дефіцит пенсійного фонду у першому кварталі 2010 року сягнув вже 4 мільярдів доларів США. Але Микола Азаров заявив у відповідь на такі пропозиції світових фінансистів зауважив: «Більшу частину з них ми прийняти не можемо... Ну як ми можемо піднімати пенсійний вік до 60 років, якщо у нас так довго не живуть?...».

Поки що, як зауважує «Комерсант», замість радикальних реформ український уряд вишукує альтернативні методи наповнення державної скарбниці. Речник уряду в Києві також підтвердив московському виданню, що «набіги податківців на підприємства зросли у рази».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG