Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 10:03

Київ – Риба гниє з голови. Ця народна мудрість характеризує практично всі сфери соціально-економічного і державного життя України. Вона незаперечна і щодо регіонального розвитку. Чи доводиться очікувати якогось розвитку і покращення ситуації в регіонах та невеличких містах, якщо столиця України – Київ – демонструє найгірші зразки господарювання і паразитизму муніципальної влади?

Без перебільшень, на сьогодні Київ знаходиться в найгіршому стані за минулі 60 років. Гірше було лише в умовах Другої світової війни, коли місто було зруйноване бойовими діями та червоними підпільниками.

Київ – окупований

Навряд чи старожили зможуть пригадати зиму, коли в Києві не прибирався сніг. Для столиці це неприпустимо! Цього ж року комунальні служби практично не діяли, а киянам залишалося місити снігову кашу та ковзати на кризі навіть на Хрещатику. Подейкують про 16 мільйонів бюджетних коштів, які були виділені на очищення міста від снігу, але які так і не надійшли до комунальних служб. Деякі співробітники мерії та комунальних служб щиро обурювалися – невже не можна було хоч частину коштів пустити за призначенням?

Зміна зими на весну принесла відносне полегшення, однак з-під снігу виринули вщент розбиті дороги, на ремонт яких грошей не вистачає. Навіть Майдан Незалежності – серце України – знаходиться в жалюгідному стані: тротуари попросідали, гранітне покриття повідставало. Сходи в підземних переходах частково порозвалювалися.

Натомість єдина функція, яку мерія справно виконує, – це землевідведення й погодження забудов. Практично всі станції метро хаотично оточені малими архітектурними формами та кіосками. Більшість ділянок, придатних для забудови, вже розподілені та приватизовані.

Найяскравішим підтвердженням хаотичної забудови в столиці є ситуація, яка склалася з генеральним планом міста. Після його ухвалення у 2002 році протягом декількох наступних років до нього було внесено всього 9 змін. Однак ситуація кардинально змінилася після 2006 року, коли до влади в Києві прийшов Леонід Черновецький. З того часу Генплан перекроювався повсякденно – в нього було внесено 1143 зміни.

Дефіцит земель під забудову в столиці змушує шукати альтернативні рішення, що обертається безпрецедентним знищенням зелених зон Києва. Громадські діячі не на жарт занепокоєні тим, що Леонід Черновецький прагне перетворити київський пейзаж на марсіанський – без зелених насаджень і непридатний для життя.

Так, лише протягом останнього часу було брутально знищено зелені насадження в столичному парку імені Василя Стуса та сквері біля станції метро Дарниця. Вирубано декілька сотень дерев, серед яких – не менше сотні вікових сосен. Як виявилося в ході слідства за фактом знищення зелених насаджень, земельні ділянки було віднесено Генеральним планом до зелених зон, однак Київрада передала їх у приватну власність під забудову. Кримінальної відповідальності ніхто не понесе – справи вже закрито.

Наприкінці лютого занепад Києва набув символічних форм і знайшов свій вираз у саморуйнуванні пам’ятника засновникам Києва – братам Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь. Цей відомий на всю Україну монумент, що стояв на березі Дніпра, розвалився – відпала частина композиції з фігурами Щека і Хорива. Як тепер з’ясовується, сталося це через недостатній догляд і відсутність поточних ремонтів.

Безвідповідальне споживацьке ставлення до міста, яке демонструє київська влада, може зрівнятися хіба що зі ставленням до окупованих територій.

Київ стане донецьким?

З президентськими виборами багато киян пов’язували сподівання на зміну київської влади. Важка зима зруйнувала рейтинг Леоніда Черновецького в столиці та посилила протестні настрої. Сьогодні, згідно з соціологічними опитуваннями, 80% мешканців столиці вважають за необхідне переобрання міської влади.

Однак із перемогою Віктора Януковича київське питання так просто не вирішиться, адже воно стало заручником складних політичних домовленостей.

Ще влітку минулого року команда Леоніда Черновецького планувала не лише триматися при владі, а й поширити свою політичну силу на всю Україну. Велися навіть роботи по створенню Блоку Леоніда Черновецького в регіонах. Однак цю справу було облишено як неперспективну. Натомість, було вирішено домовитися з фаворитами президентських перегонів. Після досягнення союзництва з Віктором Януковичем усі муніципальні сили були кинуті на проведення передвиборчої кампанії у столиці для біло-блакитних.

При цьому самостійну політичну діяльність Леонід Черновецький повністю згорнув. Він навіть не вживав жодних заходів для підтримки свого спадаючого рейтингу. Хіба що його команда огризалась щодо інциденту з викраденням у доньки Черновецького коштовностей на 4 мільйони євро.

Та попри домовленості, відразу після перемоги на президентських виборах команда Януковича почала дуже ретельно придивлятися до Києва. Зокрема, Борис Колесников неоднозначно натякав на те, що Черновецького – їхнього союзника в Києві – треба міняти. З табору переможця почала лунати жорстка критика на адресу київської міської влади. В Партії регіонів почали конструюватися сценарії розподілу посад Київського міського голови і глави Київської міськдержадміністрації, щоб зменшити вплив одіозного мера.

20 березня прем’єр-міністр Микола Азаров жорстко розкритикував стан справ у столиці, назвав міських чиновників «неробами» та відвів Леоніду Черновецькому три місяці для виправлення ситуації. Інакше будуть жорсткіші заходи».

Зважаючи на відверте протистояння між командою Януковича та київською владою, виникає закономірне питання. Як і про що домовлявся Леонід Черновецький напередодні виборів? Логічно було б припустити, що в обмін на передвиборчу підтримку Януковича Черновецького мали б лишити у спокої на столичній посаді.

Однак, в самій команді Черновецького блукають дещо інші чутки. Начебто столичний мер усвідомив повну безперспективність свого електорального становища, відсутність майбутнього і готується до спокійного відходу з політики. Відтак, предметом домовленостей з Януковичем було аж ніяк не збереження посади, а питання кримінальної недоторканності й непереслідування Леоніда Черновецького та його команди після того, як він звільнить столичні кабінети.

Так це чи ні, стане зрозумілим у травні. По-перше, тоді спливає тримісячний строк, відведений Черновецькому урядом Азарова. По-друге, саме в травні Партія Регіонів планує у Верховній Раді України вирішувати питання з призначенням місцевих виборів. Разом з місцевими виборами можуть бути призначені вибори Київської міської ради і міського голови. І Черновецькому доведеться піти.

Те, що блок Леоніда Черновецького безперспективний, розуміють навіть у його команді. Реалізувати ще раз технологію купівлі голосів «за гречку» не вийде. Окрім того, в самій команді Віктора Януковича достатньо спраглих ділків, які прагнуть додати Київ до свого політичного й бізнесового активу.

Відтак, дехто з блоку Леоніда Черновецького вже активно почав шукати собі альтернативну політичну перспективу. І це правильно, адже доба Черновецького має якнайшвидше закінчитися.

Інакше вже найближчим часом Україні доведеться наслідувати досвід Казахстану – будувати собі нову столицю. Адже Київ настільки понівечений безвідповідальним господарюванням команди Черновецького, що все менше й менше схожий на столицю європейської держави.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG