Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 19:09

Атракціон платного ризику. В Україні починають перевіряти каруселі


1380 атракціонів підвищеної небезпеки працюють в Україні. Більше половини з них мають вичерпаний термін експлуатації. У квітні Держгірпромнагляд, відомство, що відповідає за контроль якості атракціонів, починає масштабну перевірку каруселей, гойдалок та чортових коліс.

Починаючи з 2005 року, коли роботу атракціонів почав контролювати Держгірпромнагляд (до того ними опікувалося Міністерство культури) на українських каруселях щороку травмується одна-дві людини. А попередні перевірки показали, що на кожному з атракціонів у середньому виявляють по 2 порушення.

Контроль за розвагами


Держгірпромнагляд починає планову перевірку безпечності українських атракціонів, зазначає заступник голови Держгірпромнагляду Степан Дунас. За його словами, цього року перевірки могло б і не бути. Річ у тім, що у травні минулого року Кабінет міністрів запровадив мораторій на перевірку «об’єктів з середнім і низьким ступенем ризику», до яких належать і атракціони. Цього року Держгірпромнагляд звернувся до Кабінету міністрів з проханням провести повномасштабні перевірки. «Держгірпромнагляд отримав дозвіл Кабінету міністрів на перевірки, і від початку квітня такі перевірки почалися. За 2007-ий і 5 місяців 2008-ого в Україну було ввезено понад 150 атракціонів, які були вже вживані. Ми звернулися до Кабінету міністрів з пропозицією врегулювати це питання і дати доручення відповідним відомствам, зокрема Держспоживстандарту, щоб посилити вимоги саме до таких атракціонів. Ми вже можемо констатувати: картина змінилася. Ввозиться все більше нових атракціонів», - сказав Степан Дунас.

Якщо ж не проводити такі перевірки, то можливе різке зростання випадків травматизму, переконаний він . «Так, за цей період щороку травмується 1-2 людини. А до 2005 ця цифра була значно більшою». Але дії Держгірпромнагляду спонукають суб’єктів господарювання до дотримання вимог законодавства і створення безпечних умов для дозвілля громадян, запевняє Дунас.

Жертви атракціонів

За останні 5 років на атракціонах України постраждали 24 відвідувачі, 9 із них загинуло. Зокрема, два роки тому на атракціонах у Луганську та Харкові загинули троє і травмувалися восьмеро людей. На дніпропетровських каруселях нещасних випадків, на щастя, не було, проте перевірки фахівців Держпромгірнагляду засвідчують: безпечність та технічна справність усіх механізмів під великим сумнівом. Торік із 80 обстежених механічних атракціонів через невідповідність безпеці закрили кожен десятий, повідомляє дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.

Найбільш кричущі порушення виявляли у єдиному дитячому парку Дніпропетровська – парку імені Глоби, саме там, де відпочивають тисячі людей. На деяких атракціонах взагалі не було обслуговуючого персоналу: купуй квитка у касі – сідай і їдь. Чимало каруселей відпрацювали термін експлуатації ще 10, а то й 20 років тому, однак власники на це не зважали.

Ще одна проблема: обстежують далеко не всі дитячі атракціони. Приміром, батути. Вони, на відміну від «ромашки» та «оглядового колеса» не належать до категорії механізмів підвищеної небезпеки, відтак перевіряти їх зась. Навіть після нещасного випадку в Києві, коли батут тріснув прямо під ногами дітлашні, відомство не отримало дозволу на перевірку таких знарядь. А отже, в такій ситуації відповідальність цілком лягає на батьків, говорить заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду Андрій Воловицький. «Правила експлуатації атракціону і техніки передбачає перевірку інспекторами лише тих атракціонів, які кваліфікуються як об’єкти підвищеної небезпеки. Надувні батути до таких об’єктів не належать».

Фахівці Держгірпромнагляду кажуть: перевірити – перевірять, а от суттєво покарати власників за несправність атракціонів не можуть. Доки надзвичайної події на каруселі не сталося, порушення тягне лише на адміністративний протокол. Максимальний штраф – до сотні гривень. А втім, платити їх і нести відповідальність у випадку нещастя доводиться не господарям, а цапам-відбувайлам – адміністраторам. Найчастіше відхрещуються від відповідальності й керівники парків – мовляв, каруселі не наші, ми тільки надаємо в оренду землю під атракціони.

Безпека в Європі

У Європі розважальні парки перебувають під контролем кількох незалежних органів, серед яких національна та місцева влада, страхові компанії і технічні консультанти. В Італії безпека атракціонів регулюється відповідним законом, який передбачає реєстрацію всіх розважальних об’єктів. Для отримання реєстраційного номера власник атракціону має надати до міській адміністрації пакет технічної документації із підписом незалежного експерта, який працює у сфері розважальних об’єктів.

Атракціони повинні дотримуватися норм експлуатації, передбачених європейськими або ж міжнародними стандартами. Каруселі ж, привезені з-за кордону, окрім оригінального сертифікату, повинні мати нову документацію про те, що контрольні випробування здійснив і місцевий фахівець. Безпеку лунапарків та ігрових об’єктів відстежує в Італії Інститут з безпеки атракціонів та іграшок.

Перед тим, як поринути у розваги, фахівці радять уважно оглянути місцевість, на якій розташований атракціон. Перевірити наявність інформаційних табличок про особливості розважального об’єкту і використовувати його відповідно до вікових категорій. Італійський Інститут з безпеки атракціонів просить звертати увагу на наявність у парку спеціальної марки з написом «Безпека контрольована», яка свідчить, що об’єкт відповідає євростандартам використання ігрових майданчиків. У Західній Європі найвищий рівень безпеки гарантують у великих парках для розваг, які працюють постійно і за єдиною системою, наприклад, «Ґардаленд» на півночі Італії або ж більш відомий «Діснейленд» у Парижі.

В Україні ж таких всесвітньо відомих та визнаних найбільш безпечними парків немає. Крім того, перевірки атракціонів часто ведуть не наочно, а тільки паперово – щоб були в наявності потрібні дозволи, зазначають експерти.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG