Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 01:16

Європейці шукають своє коріння в Україні


Кераміка археологічної культури Кукутені - Трипілля, ІІІ тисячі років до РХ.

Київ – Баски, гуцули, хорвати – згідно з останніми антропологічними та археологічними дослідженнями, ці народи походять із території сучасної України. Як, власне, і більшість сучасних народів Європи. Це доводять дослідження, проведені українськими вченими та їхніми колегами з Великобританії, Польщі, Росії, Німеччини. Цього року на теренах України працюватимуть міжнародні наукові експедиції, щоб підтвердити або ж заперечити гіпотезу, що українська територія понад півмільйона років тому була «праматір’ю європейців». Про це розповів Радіо Свобода український антрополог Сергій Сегеда.

– Україна та суміжні території можуть розглядатись як батьківщина більшості сучасних народів. Більшість серйозних науковців, дослідників абсолютно не сумнівається в тому, що і сама назва – Хорватія, і етногенез хорватів пов’язані з білими хорватами, які жили у районі, я б так сказав, Великих Карпат. Тому що вони жили не лише на території сучасної України, а й на території Польщі. І є навіть така версія у польській науковій літературі, що навіть назву Краків деякі вчені пов’язують із іменем легендарного хорватського вождя Кракуса.

– Пане Сегеда, археолог Михайло Відейко в інтерв’ю Радіо Свобода розповідав про ДНК-експертизи тих же басків і карпатських гуцулів. Результати підтвердили, що ці народи, які мешкають на протилежних кінцях Європи, мають спільні генні показники. Чи це справді так?

– Баски – єдиний народ, який упертий такий. У них знаходять і мовні, і культурні паралелі з народами Кавказу. А хтось – із якимись іншими територіями. Тобто, генофонд тих давніх народів залишився, і він фіксується. Щось спільне завжди є у всіх європейських народів. Скажімо, гуцули – і де тільки не шукали коріння тих гуцулів! Серйозні вчені і тюркське коріння шукали, і фракійське. А генний аналіз показав: гуцули, точніше їхні предки, як осіли колись у горах, так вони і досі там. Тому в їхній культурі – і матеріальній, і духовній – збереглось так багато архаїчних елементів.

– Професоре Сегеда, Ви учасник міжнародного проекту з дослідження останків князя Ярослава Мудрого (вони у саркофазі, у храмі Святої Софії Київської). Що дадуть ці дослідження сучасній науці?

– Зараз ми маємо сучасні методи – зокрема, генний метод, аналіз ДНК, які дозволяють нам відповісти на дуже багато запитань, на які історична наука раніше просто не могла відповісти, не було можливостей. Скажімо, завдяки генній експертизі ми можемо шукати родичів Ярослава Мудрого, його нащадків. Усі знають про Анну Ярославівну, королеву Франції, нам відомо, що ніби вона похована у Франції, але ж точне місце її спочинку невідоме. Щоб з’ясувати точно, в якому місці Анна насправді похована, необхідно провести розкопки, взяти ДНК із кісток Ярослава Мудрого і порівняти з ДНК жіночого кістяка з, так би мовити, французької могили. І ще приклад: у Львівському соборі Святого Юра покояться кісткові рештки Ярослава Осмомисла – і дехто вважає, що то не він. Тож треба порівняти результати аналізу ДНК Ярослава Мудрого та Осмомисла, бо Осмомисл – нащадок цього князя.

Сергій Сегеда каже, що ще один важливий напрямок сучасної антропології, заснований на використанні генного методу – це реконструкція зовнішності наших пращурів і можливість прогнозувати, як змінюватимуться люди відповідно до змін довкілля. Про це українські та європейські вчені сподіваються дізнатись найближчим часом.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG