Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 15:18

Андрій Павловський: «В українському суспільстві треба нарешті відновити елементарну соціальну справедливість»


Андрій Павловський

Дійова особа: народний депутат Андрій Павловський, БЮТ


Роман Скрипін: Андрій Павловський насправді не є дуже публічною людиною, я маю на увазі, участь у всіх відомих шоу, ефірах і так далі. Тому, очевидно, треба познайомитись з Вами ближче... – слухаємо Вашу біографію.


Андрій Павловський. Біографічна довідка

Андрій Михайлович Павловський народився у Києві 25 травня 1965 року. Вищу освіту здобував у Київському політехнічному інституті та Українській академії державного управління при Президентові України, маґістр державного управління.

Має ступінь кандидата технічних наук. Тривалий час працював викладачем у Київському політехнічному інституті. Потім – в апараті Кабінету Міністрів України, був помічником-консультантом народного депутата. Свого часу був Генеральним директором українсько-чеського закритого акціонерного товариства «ХОУФЕК», директором комунального підприємства «Центр високих технологій та інновацій».

До 2007 року Андрій Павловський був депутатом Київської міської ради. А у 2007 році був обраний депутатом Верховної ради України 6-го скликання від Блоку Юлії Тимошенко. Наразі Андрій Павловський – член комітету з питань соціальної політики та праці.


Як зазначає сам Андрій Павловський, його особливо цікавлять київські проблеми та майбутнє столиці.

– Отакий наш гість Андрій Павловський. Звертаю увагу на останню фразу – його цікавлять київські проблеми та майбутнє столиці. Якщо Ви киянин, народилися в Києві, то ясно, що ці проблеми Вас мусять цікавити. Ви сюди не приїхали жити, Ви тут живете все своє життя.

Але якщо говорити про БЮТ як опозиційну силу на сьогоднішній день, як Вам подобається ініціатива уряду, сформованого після виборів Президента, уряду Азарова і Януковича фактично, скасувати взагалі вибори в столиці? Нащо мати головний біль, нащо два тури виборів, про що дуже активно говорять? Просто призначає Президент, як, скажімо, в Казахстані Нурсултан Назарбаєв призначає мера столиці і нема головного болю, зовсім нема. От у Києві теж уряд виступив із такою ініціативою – скасувати вибори. Міська рада обере собі виконавчу владу, мається на увазі, виконком, а КМДА очолить той, кого призначив Президент.


Партії регіонів, за її поглядами, в Києві нічого не світить, тоді вони вирішили йти в обхід закону про столицю і державних чиновників не обирати, а просто призначати з адміністрації Президента
– Я думаю, що під цим політична основа, це пов’язано з тим, що ні Партія регіонів, ні Віктор Янукович, так складається ситуація, ніколи не матимуть в Києві суттєвої підтримки. Ми пам’ятаємо 2004 рік, коли за Ющенка проголосувало 80%, коли за суперницю Януковича – Тимошенко – нещодавно, в цьому році, проголосувало майже 70%, то Партії регіонів, за її поглядами, в Києві нічого не світить, тоді вони вирішили йти в обхід закону про столицю і державних чиновників не обирати, а просто призначати з адміністрації Президента.

Разом з тим, ми розуміємо, і вже кияни розчарувалися відверто в мері Черновецькому і хотіли б вже давно позбутись його, але треба позбутись конституційним шляхом, а не таким чином, що хтось нам буде указами призначати градоначальника.

– Як кажуть, ніколи не кажи «ніколи». Хто знає, стосовно чергових виборів, може, вони знайдуть таку кандидатуру, яку підтримає більшість киян.

– Я хочу сказати, що на останніх перевиборах міської ради і мера Києва кандидат від Партії регіонів Василь Горбаль набрав 2.7%, а сама Партія регіонів набрала 3.2%, ледь пройшла в Київраду.

– Але це не заважає їй там почувати себе комфортно.

Те, що набрав Янукович в останні вибори, це він набрав і за рахунок роботи команди Черновецького
– А те, що набрав Янукович в останні вибори, це він набрав і за рахунок роботи команди Черновецького, ми ж знаємо як через коліно ламали головних лікарів, я сам робив з цього заяви, та ж Кільчицька, як примушували під загрозою звільнення комунальних працівників.

– З іншого боку, БЮТ також поводив себе не дуже елегантно під час виборів у парламент.

– Що Ви маєте на увазі?

– Розповсюдження агітаційної літератури і портретів Юлії Тимошенко в київських лікарнях. Таке мало місце насправді.

– Одна справа, розповсюджувати портретики і календарики, а інша справа – викликати лікаря і сказати…

– А інша справа – викликати лікаря і сказати: «А чому ти відмовляєшся розповсюджувати?» І лікарі скаржилися, знаєте, я лікарню відвідую.


– Нікого не звільнили. А тут викликали і казали: «Якщо не даси серед хворих 50% за Януковича – пиши заяву на звільнення». Це головні лікарі самі писали заяви.

– Слухачка (переклад): Мене звати Марія Юріївна, я телефоную з Києва, я пенсіонерка. У мене таке питання: чи є майбутнє в України після приходу до влади Партії регіонів та Януковича? І друге: що буде робити БЮТ, якщо Україна буде втягнута в ЄЕП або в союзну державу Росія-Білорусь-Україна?

– Хочу сказати, що багато киян стурбовані. Ви знаєте, раніше такого не було. Там, де я гуляю зі своєю собачкою, до мене підходять зовсім незнайомі люди, напевно, чи десь мене бачили, чи знають, що я депутат. Люди з розпачем питають, що буде з Києвом, що буде з Україною. І разом з тим хочу звернути увагу наших шановних пенсіонерів: дивіться, що робиться, що останнім часом уряд Януковича і Азарова на переговорах з Міжнародним валютним фондом і з «Газпромом» фактично торгує соціальними гарантіями наших громадян, соціальними гарантіями наших пенсіонерів.

Бо якщо подивитись проект листа Азарова до МВФ, він починається якими словами: «Ми першим кроком знизимо виплати працюючим пенсіонерам на 50%, а потім другим кроком підвищимо пенсійний вік на 5 років, а потім буде підвищення ціни на газ для населення удвічі, а за цим буде підвищення ціни на житлово-комунальні послуги і так далі». Тобто ми поліпшуємо і без того не легке життя наших громадян.

І це в першу чергу буде стосуватись киян. Бо я знаю, що адміністрація Черновецького уже підготувала рішення, є такий проект рішення, що, починаючи з першого червня, майже вдвічі будуть підвищенні ціни на комунальні послуги в місті Києві.

– Ви сказали про соціальні гарантії, критикуючи уряд Азарова. Дивлюся, що це Ваша домашня заготовка.

– Романе, я просто працюю в цьому комітеті і маю честь обраним бути до опозиційного уряду, якраз мені доручили цими соціальними питаннями займатись, тому мені болить це.

– Я хочу запитати Вас, Ви вважаєте, що пенсійний вік в Україні підвищувати не слід і впроваджувати, можливо, для декого болючу пенсійну реформу?

Я вважаю, що пенсійну реформу треба проводити, життя нас до цього змушує, хочемо ми цього чи ні. Але треба її проводити на справедливій основі
– Я вважаю, що пенсійну реформу треба проводити, життя нас до цього змушує, хочемо ми цього чи ні. Але треба її проводити на справедливій основі. Що я маю на увазі? Не повертатись до 90-их років, шокової терапії для наших пенсіонерів, а іти іншим шляхом, і цей шлях є.

І перші кроки ще при уряді Тимошенко були намагання зробити, запровадити трирівневу систему пенсійного забезпечення. Коротко, що це: перший рівень, база, основа – це ми залишаємо солідарну систему, яка зараз є; і другий рівень – приймаємо, нарешті, закон про обов’язкове недержавне соціальне страхування, це так звана система накопичення. І третій рівень – це недержавні пенсійні фонди, це добровільне страхування. І, до речі, недержавні перші пенсійні фонди вже є в Україні. Вони працюють, і перші 0.4% пенсіонерів вже отримують пенсії. Але ж це такий малий відсоток від 13.5 мільйонів пенсіонерів. Треба більш широко іти до накопичувальної системи.

Другий напрямок – треба в нашому суспільстві українському нарешті відновити елементарну соціальну справедливість. Знаєте, коли є 2% надбагатих людей, які отримують надприбутки, і є ще, може, 10-15%, які рахують себе середніми. І майже 80% на межі бідності, а інші вже впали за цю межу. Так далі продовжуватись не може – буде соціальний вибух. Я до чого веду – треба запровадити європейську модель, як, наприклад, у тій же Швеції, де для справедливого розподілу соціальних благ існує система прогресивного оподаткування.

Треба оподатковувати елітне житло, починаючи з 300 квадратних метрів, оподатковувати приватні літаки, які вже, яхти, предмети розкоші, ювелірні вироби. Все це можна зробити
Я думаю, що нам треба на нових засадах відновити шкалу прогресивного оподаткування з різними порогами. І друге – наповнювати бюджет. Плаче Партія регіонів, що грошей нема в бюджеті. А я їм як народний депутат запропонував і навіть законопроект подав – це закони, які в інших країнах називають, податком на багатство чи на предмети розкоші. Треба оподатковувати елітне житло, починаючи з 300 квадратних метрів, оподатковувати приватні літаки, які вже, яхти, предмети розкоші, ювелірні вироби. Все це можна зробити.

Подивимося на приклад тих же США. Там якщо купляєш автомобіль, який дорожче 57 тисяч доларів, додатково сплачуєш 10% в бюджет місцевий штату. До речі, на податки на нерухомість в деяких штатах Америки вони отримують в бюджети майже 70% надходжень. А з податку на багатство в Канаді 50% надходжень в бюджет. Оце шлях, яким треба іти, яким весь іде цивілізований світ. Залишились тільки Україна і країни Африки, де цього податку на багатство нема.

І зрозуміло, чому. Тому що половина депутатів в залі Верховної Ради, вони є володарями цих предметів розкоші. І коли я з деякими з них спілкуюсь, мене просто моральний аспект цієї проблеми якось пригнічує. Коли людина може піти і за вечір в ресторані чи в казино на себе любого витрати 10 тисяч доларів – це добре відпочив. А коли раз на рік на податок на нерухомість за свій палац, маєток заплатити декілька тисяч гривень, бо там ставки податку дуже помірковані, за триста метрів ви будете платити 2 тисячі гривень в рік, то це рахується жаль, бо це ж комусь віддавати.

– Красиво гуляти люблять і ваші депутати.


– На жаль, у нас є такі.

– Про пана Пашинського цікаві історії розповідають.

Ми все-таки повинні думати стратегічно про перспективу держави, про те, що дійсно проблема існує, про те, що зараз вже на 13.5 мільйонів пенсіонерів всього 11.5 мільйонів працюючих
– Є ще про декого, я міг би сам цікаві історії розказати. Ми все-таки повинні думати стратегічно про перспективу держави, про те, що дійсно проблема існує, про те, що зараз вже на 13.5 мільйонів пенсіонерів всього 11.5 мільйонів працюючих. А якщо до пенсіонерів додати інвалідів, дітей-школярів – тих, хто не працює, то один працюючий у нас зараз утримує півтора непрацюючих. А пройде ще років 15-20 – і один працюючий буде утримувати 3 непрацюючих.

Знаєте, він такий тягар вже не витримає, і просто ця система рано чи пізно впаде. Ви правильно сказали, треба робити пенсійну реформу, нікуди не дінешся. Але без шокової терапії.

– Ми кудись діваємось вже 20 років. А як без шокової терапії?

– Я п’ять хвилин розповідав, як це зробити. І про розподіл справедливий багатства і про прогресивну шкалу оподаткування, і податки на предмети розкоші. Це все наповнить бюджет.

– Слухач (переклад):
Мене звати Роман, я з міста Запоріжжя. Я послухав монолог пана. Я хотів би спитати, яка у Вас житлова площа і чи готовий Ви платити за неї? Я хотів би друге питання ще поставити. Чи пам’ятаєте Ви сумнозвісну приватизацію Одеського припортового заводу, коли брала участь російська компанія, «Приватбанк» і ще якась компанія, я не пам’ятаю, коли…

– За участь в аукціоні гроші не повернули.

– Слухач (переклад): Повернули газ тільки росіянам. Чому не повернули гроші «Приватбанку» та іншим?

– Це Ви так за пана Коломойського турбуєтесь? Я скажу свою особисту думку. Я вважаю, що такі стратегічні підприємства, як Одеський припортовий завод взагалі не треба виставляти на приватизацію. Це те державне майно, яке повинно і залишатись державним. Це була помилка і ми це зараз визнаємо. З іншого боку, була певна домовленість, що наповнення бюджету треба розглядати. І були запрошені відомі, в тому числі і західні фірми, з Лівії, ми знаємо, Омар Кадафі хотів взяти участь.

Але коли юристи пана Коломойського почали через адміністративні суди відміняти цю приватизацію, то зрозуміло, коли є судові справи, то не один серйозний західний інвестор не піде. Залишились тільки російські і фірми підставні пана Коломойського. Потім вони між собою домовились, що починають з 4 мільярдів і закінчують десь біля п’яти. Хоч там реальна ринкова вартість біля 8 мільярдів. І після того, як вони за півціни хотіли забрати дійсно серйозне стратегічне підприємство, уряд вирішив припинити цей конкурс, це було просто знущання над державними інтересами.

– Заставу чому не повернули українським учасникам?

– Уряд прийняв рішення, що заставу буде повернено після повторного успішного проведення приватизації чи прийняття нового бюджету. Тому що грошей дійсно було в бюджеті-2009 обмаль.

– І зараз небагато, я Вам чесно скажу.

– Віддали же «РосУкрЕнерго» Фірташа 197 мільйонів доларів. Хоч могли на соціальні видатки. А між собою якось там розподілили.

– А Ви хотіли, щоб після перемоги Януковича Фірташ нічого не отримав?


– Вони фактично відбивають гроші з виборів назад.

– Там є зацікавлені особи, Ви прекрасно це знаєте. Це знає вся країна, але безвідповідальність… Ваші особисті статки, ще було питання в першій частині.

Андрій Павловський
– Я можу сказати, як народний депутат отримую заробітну плату, виходить 14.5 тисяч гривень. І я маю квартиру, яка дорівнює 142 квадратних метра і ще мені у спадщину від бабусі залишилась квартира – 33 квадратних метри. І ще є гарах – 16 квадратних метри. Автомобіль «Мазда» у мене.

– Автомобіль середнього класу, не можу сказати, що це супер. Я ще можу сказати, тому що я Вас бачу, наші слухачі Вас не бачать, що одягнутий народний депутат Андрій Павловський абсолютно просто, без дорогих брендів. Не бачу я на Вас нічого такого, звичайний пересічний українець.

– Я ще хочу сказати, що до того, як прийшов в політику, я майже половину свого життя викладав в Київському політехнічному, займався наукою.

– Ви ще бізнесменом були досить успішним.

– Це не довгий був досвід. Декілька років я працював в українсько-чеському підприємстві, яке займалось впровадженням інновацій, нових технологій в комунальне господарство.

– Я хотів би повернутися зараз до мого питання стосовно пенсійного віку, Ви на нього так і не відповіли. Чи треба підвищувати пенсійний вік? Чи є у нас інший вихід? Чи це просто популістське питання, коли ми говоримо, що ні, пенсійний вік не буде підвищений.

Як ми можемо підіймати на 5 років пенсійний вік? Вибачте, це просто якесь лицемірство. Нікому буде просто платити пенсію. Коли основна частина, таке коротке життя у чоловіків – у 62 роки помирають
– Якщо та ж Елла Лібанова з Інституту демографії каже, що середня тривалість життя наших чоловіків в Україні зараз 62 роки, а жінок 65 чи 67, то як ми можемо підіймати на 5 років, щоб чоловіки виходили на пенсію в 65 років. То, вибачте, це просто якесь лицемірство. Нікому буде просто платити пенсію. Коли основна частина, таке коротке життя у чоловіків – у 62 роки помирають.

Треба все-таки здійснити справедливий розподіл прибутків, це не лозунг, але багаті все-таки повинні підтримати найбільш знедолених, а це як правило пенсіонери. І третє – нам треба від тої структури економіки, що ми зараз маємо, це сировинна економіка, що наша хімічна металургійна галузь напівфабрикати випускає, нам треба від слів про інноваційну економіку, розвиток переходити до реальних справ. Нам треба не концентрувати ресурси на одному-двох напрямках, а запроваджувати нові галузі.

– А Президент Янукович теж говорить, що треба інноваційний шлях обрати.

– Ми не проти інноваційного шляху, але де конкретні кроки? Подивіться на бюджет – все по-старому залишається.

– Так тому що його формує Азаров. Ви знаєте, реформатор і Азаров – це речі, які важко поєднати насправді.

– В Партії регіонів є молоді економісти, наприклад, молодий доктор економічних наук Олексій Плотніков, скажемо, я не торкаюсь його ідеологічних поглядів, але економічні погляди має досить ліберальні, сучасні. І міг би хоча б міністерство економіки очолити. А не так, як Василь Цушко – випускник сільськогосподарського технікуму, який не має базової економічної освіти, зараз є міністром економіки, який ніколи нічим більшим, окрім колгоспу не керував.

– Він цього не соромиться, говорить: «Так, я колгоспник».

– Колгоспник – був би міністром аграрної галузі.

– Ми його особливо і не бачимо на екранах, він особливо нічого не говорить.

– Тігіпко про Цушка сказав, що нічого страшного, якщо людина розумна, десь за півроку розбереться. А чи є у країни ще півроку чекати початку реформ? Я сьогодні зранку спілкувався з Анатолієм Кінахом. І той визнає, що це хибна настанова пана Азарова, що спочатку будемо стабілізувати 2 роки, а після стабілізації будемо робити перші кроки щодо реформ. Це не дуже правильно. Він каже, що не треба чекати два роки, ми могли б розпочати вже зараз реформу.

– Реформи треба було робити ще вчора. Але уряд Тимошенко працював, я щось реформ там не помічав.


– Були по деяким галузям запроваджені реформи. Інша справа, що по нас шалено вдарила світова криза економічна.

– В освіті – незалежне тестування, яке тепер є наріжним каменем суперечок. Так, це була справжня освітня реформа. Інших, економічних реформ я не пригадую, на жаль. Але уряд Тимошенко був при владі досить тривалий час і не одноразово.

– Майже два роки. Якщо дивитись по галузях, то за урядування Тимошенко була відроджена авіаційна галузь. Поставлена на крило після довгих розмов, що було при уряді Януковича, реально підняли АН-148, підтримали космічну галузь. Зараз є замовлення «Южмашу» від Бразилії та інших країн. Відродилось у нас середнє і важке машинобудування. Це я маю на увазі військову промисловість. Ми зараз маємо для заводу Малишева контракти з Пакистану, з Індії майже на 5 мільярдів доларів.

– А з іншого боку, металурги і хіміки, які є бюджетоутворюючими фактично галузями, говорили «ай-ай-ай».

– Металурги і хіміки, те, що у нас є, – це економіка минулого століття. Ці заводи металургійні будувались в 50-і роки минулого століття і там так і залишились.

– Є деякі модернізовані.

– Це алчевський комбінат, який належав Таруті, але він його зараз продав, якраз не українським власникам. Інші металургійні комбінати і металургійні магнати і зараз продовжують ховати гроші в офшорних зонах, купляти дорогі футбольні клуби, яхти, замість того, щоб ці ж гроші свої власні вкладати у власний бізнес, нові технології запровадити. І це б дозволило зберегти і збільшити робочі місця, але чомусь вони цього не роблять, а витискують ці підприємства, як лимони. Їх майбутнє, мабуть, не цікавить.

– Вони ж сподіваються на дешевий газ, Ви ж прекрасно про це знаєте.

– Якщо брати газ дешевий, то не треба робити енергозбереження і нові технології. Так і буде далі продовжуватись, доки ці підприємства і ці домни просто не впадуть. А що робити мільйонам людей, які задіяні навколо цієї металургії – їх це просто не цікавить.

– Дивіться, пенсійний вік Естонія навіть підвищила. Змушені вони це зробити.

– Естонія маленька країна, їм легше між собою домовитись.

– Не лише Естонія. Ті країни, які перебувають у кризі, вони ідуть на ці непопулярні кроки, вони підвищують пенсійний вік.

– Я думаю, що про підвищення пенсійного віку можна говорити тільки в добровільному аспекті. Якщо люди – і у нас таких багато людей – погоджуються працювати, то не треба їх обмежувати, як планує уряд Азарова – зменшити їм всі виплати на 50%.

Навпаки, ми повинні дякувати цим людям, що вони, попри проблеми зі здоров’ям, продовжують і після 60 років працювати і працюють досить ефективно, і дай їм Бог здоров’я працювати далі. Ми підтримуємо зайнятість населення.

– Попри той рівень пенсії, вона ж смішна. Переважна більшість населення має смішну пенсію, я тут без тіні іронії говорю. Державні чиновники, які потрапили на державну службу, потім отримають тисячні пенсії.

У нас 32 закони, які тим чи іншим чином стосуються пенсійного забезпечення. А треба, може, було б зробити один закон для всіх з пенсій, один пенсійний кодекс, щоб врегулювати ці питання
– Знаєте, Романе, чому це так? Тому що у нас 32 закони, які тим чи іншим чином стосуються пенсійного забезпечення. А треба, може, було б зробити один закон для всіх з пенсій, один пенсійний кодекс, щоб врегулювати ці питання. А у нас один закон з пенсій суддів, прокурорів, міліціонерів, депутатів, в тому числі, я погоджуюсь. А треба, щоб один для всіх був. А зараз виникають ці питання різні.

Люди по-старому отримували пенсію, не зважаючи на закон про підвищення соціальних стандартів. І отримували з розрахунку: 602 гривні – мінімальна пенсія. Хоча по закону треба було розраховувати 695. А з першого квітня мінімальна пенсія – для довідки – 706 гривень, а мінімальна зарплата – 884 гривні. Але уряд Азарова продовжує по-старому нараховувати.

– Слухачка (переклад): Вікторія, місто Київ. Я дуже рада, що пенсіонери можуть працювати. Я вважаю, що якщо пенсіонер хоче – він може працювати. А пенсійний вік нічого чіпати, тому що люди працюють і в нічні зміни, і у важкій промисловості. Але питання у мене інше. У нас в місті Києві вийдіть на будь-яку станцію метро, пройдіть по ескалатору – по 3, по 4 дитини з лейкемією, з раковими хворобами. Коли місто Київ буде вирішувати ці питання? Адже без сліз неможливо їхати в метро. Дивишся, хоча б якась допомога була. Не якась, а велика, велика допомога має бути цим дітям.

– Ви знаєте, це не тільки проблема Києва, а загальнодержавна проблема. І дійсно, коли це бачиш, то серце кров’ю обливається. І мені не зрозуміла позиція Партії регіонів, яка після приходу до влади не прийняла жодного соціального законопроекту. Був законопроект про допомогу малозабезпеченим сім’ям з дітьми на рівні прожиткового мінімуму. Вони відмовились голосувати за нього.

Опозиція підготувала законопроект, прямо виписали з виборчої програми Януковича, поклали на юридичну мову і в якості законів подали. Перше – це допомога при народженні вдвічі збільшена, першу дитину – 25 тисяч, другу – 50, третю – 100 тисяч обіцяв. Ми так і написали в законі. Другий закон подали – про допомогу на утримання і виховання дитини: з 3 до 12 років – 250 гривень на кожну дитину родина отримує, із 13 до 18 – Янукович обіцяв по 500 гривень родинам з дітьми дати.

Другий закон подали і в середу, в день опозиції, подали як законодавчу ініціативу і сказали колегам від Партії регіонів: «Ну проголосуйте за обіцянки свого лідера». І що Ви думаєте? Нуль голосів за кожну підтримку, в тому числі і на дітей. Просто виходить так, що Партія регіонів на чолі з Януковичем обманула своїх же виборців.

Я знаю, що багато людей малозабезпечених, пенсіонерів, у них важке життя, вони сподівались на покращення вже сьогодні, як обіцяли, і тому проголосували за Януковича. А він прийшов до влади і забув. Так прямо по Макіавеллі: йшли до влади – обіцяли, прийшли – забули.

– Так це ж проблема у нас не нова.

–Ви знаєте, я людина нова, перший раз в депутатах. Дуже, дійсно, неприємно, що політика – не дуже чесна річ, коли треба отримати щось, владу в тому числі, обіцяють що-завгодно, коли приходять, як вчив Макіавеллі, завжди пояснюють, чому ти це не зробив, чому забув і так далі.

– Ганна Герман, я Вам нагадаю, говорила, що профспілки не узгодили ці соціальні проекти. А остання голосування, тут Ви маєте рацію, Партія регіонів не проголосувала за власні ініціативи, за те, що обіцяли. Але Ви знаєте соціологію – Партія регіонів має 45% підтримки населення.

– Це наслідки перших днів після виборів. Я думаю, що якщо Партія регіонів і надалі не буде голосувати за свої власні соціальні обіцянки, то дуже швидко вони будуть мати значно менше. Давайте зустрінемось в студії десь за рік чи за півроку і подивимось на ці відсотки. І це блюзнірство, що якісь профспілки… В Україні існує трьохсторонній соціальний діалог. З одного боку – профспілки, і Федерацію профспілок відомий регіонал Василь Хара очолює, роботодавці – очолює відомий регіонал Вадим Бойко, і уряд Азарова.

І виходить, це не соціальний діалог всередині країни, а такий внутрішньопартійний «мєждусобойчик» Партії регіонів. І після цього ми хочемо соціального захисту? Який він буде? Я знаю, що Хара робить все так, щоб його харівські профспілки були єдиними офіційними, і зараз ведеться, щоб знищити дійсно незалежні профспілки, які знизу, з підприємств намагаються захищати представників найманої праці.

У країні припинив існувати лівий рух, який повинен захищати людей найманої праці, тих, хто живе на одну зарплату, його вже нема
І зверніть увагу, що на обслуговування найбільш одіозних олігархів з Партії регіонів прийшли комуністи зі своїм лівим блоком. Про що це говорить? Що в країні припинив існувати лівий рух, який повинен захищати людей найманої праці, тих, хто живе на одну зарплату, його вже нема.

І в таких умовах, коли нема лівого руху, нікому захистити працівника, тоді, звичайно, цей захист на себе буде брати опозиція в особі Блоку Юлії Тимошенко. Нам нічого не залишається, як займати лівоцентристські позиції, тому що комуністи зрадили свого виборця.

– Це Ви так виправдовуєте популізм?

– Я не виправдовую популізм. У нас всі партії хочуть обслуговувати олігархів і відомих людей, бо це дуже вигідно, фінансують добре. А хто ж буде захищати знедолених, пенсіонерів, інвалідів, робітників, селян? Треба, щоб була якась сила, яка б лівих поглядів дотримувалась, щоб був паритет, інакше буде диктатура олігархії.

– Ви знаєте прекрасно простий принцип, що ліпше народу не обіцяти нагодувати рибу, а дати вудку. У нас держава не дає цієї вудки. У нас нічого не помінялося, на жаль. За останні роки держава не відійшла в сторону і далі продовжує заважати людям ставати заможнішими, окрім вибраних категорій, про які Ви сьогодні говорили. Вони мають пільги, вони мають недоторканність тощо.

Спробуйте відкрити приватний бізнес, відкрити ресторан спробуйте. Будь-який пересічний громадянин, якщо він знайде капітал для цього, спробуйте відкрити – у вас нічого не вийде, якщо ви не маєте зв’язків, або не дали хабара.


– На жаль, час первісного накопичення капіталу пройшов. І відкрити свою власну справу – це вже практично неможливо.

– А чому ж це можливо у країнах Європи, в США?

– А тому ми і не живемо так, як в Європі, в тій же Чехії. У мене є друзі в Чехії, я дивуюсь, країна, в якій середня зарплата 1.5 тисячі доларів і, разом з тим, країна, в якій практично нема олігархів, країна, яка потужно, швидко розвивається. Що нам завадило іти таким шляхом? Мабуть, у них були такі керівники, як Вацлав Клаус, як Гавел, які були самі патріотами.

– Так у них і люстрація була, я Вам скажу.


Якщо подивитись нас сьогоднішніх олігархів, вони не пов’язують майбутнє своє, своїх родин з нашою країною, тому вони так і відносяться до розвитку нашої промисловості, до збереження, створення нових робочих місць
– То, може, і нам це треба було робити. Якщо подивитись нас сьогоднішніх олігархів, вони не пов’язують майбутнє своє, своїх родин з нашою країною, тому вони так і відносяться до розвитку нашої промисловості, до збереження, створення нових робочих місць.

– Слухач (переклад): Віталій, місто Київ. З особистої біографії: батько в мене помер в 60 років, 60 років і три тижні прожив, він ще не встиг оформити пенсію, батько двоюрідного брата не дожив до пенсійного віку півроку. І подібних знайомих і родичів багато у мене, які не те що пенсію не отримали, а й не дожили до неї. Вони хочуть підняти пенсійний вік. Мені здається, що так, як ми живемо, яка екологія у нас, нам треба навпаки, що чоловіки йшли в 55, а жінки в 50.

– Ви не боїтеся, що БЮТ може опинитися просто на маргінесі, тому що я не бачу поки що жодної ефективної дії опозиції? Я можу нагадати, коли Партія регіонів була в опозиції до вашої політичної сили, яка урядувала, то вони блокували трибуну, вдавалися до публічних різних акцій. Я нічого цього не бачу з боку БЮТ.


– Тільки місяць пройшов. Вони, як орда на Київ налетіли, і майже як ракові клітини по всім державним механізмам розсілися. Але, з іншого боку, може, вони щось корисне і зроблять.

– Чекайте, Ви тільки що їх прокритикували.

– Давайте почекаємо 100 днів. І БЮТ буде робити все можливе для того, щоб захистити наших людей, не дати зрадити державні інтереси. І ми будемо, по-перше, показувати, що є альтернатива, вносити законопроекти, які кращі, ніж вони роблять, а по-друге, ми будемо жорстко опонувати будь-якій спробі зрадити національні інтереси. От за фото з Обамою Янукович віддав збагачений уран, який коштує півтора мільярди гривень. Ми вносимо законопроект про заборону вивозу з України збагаченого урану, будемо влаштовувати масові мітинги.

– Вони не голосують за цей проект і все, опозиція піймала облизня в черговий раз. Вони мають більшість, яка визнана Конституційним судом. Трибуну не блокуватимете?

– Є інші шляхи. Ми і блокували трибуну, якщо Ви бачили.

– Не вистачає Юлії Володимирівни в парламенті, щоб робити це ефективніше. Ви для себе не припускаєте варіант, що Ви можете раптом опинитися в цій більшості?

– Я особисто – ні. В мене своя історія і свої принципи і зраджувати, навіть за 5 мільйонів доларів, як вони пропонують, я не буду.

– Вам пропонували 5 мільйонів доларів?

– Мені не пропонували, тому що вони знають, що до мене не варто і підходити. Але до інших підходили.

– До кого?

– Потім будуть судові позови від тих, хто пропонував і кому пропонували.

– А є хтось, хто взяв ці 5 мільйонів?

– Я скажу так, що деякі люди, які були керівниками соціалістичної партії і потім прибились до Юлії Тимошенко, і два депутати, які представляють, потім отримали певні суми. Я не буду казати джерела.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG