Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 05:35
Про владу ні слова, як про покійника, або ж добре, або ж нічого...Вона й сама за себе вже стільки наговорила, що ого-го! Ніби на ювілеї...

А лише про опозицію, яка ніби отруєна якимись, паралізуючими дух і рух, випарами. Це нагадує тривалий контакт колись здорової людини з невиліковно ураженою, безнадійно втраченою для здорового суспільства...Це так. Адже цинізм, соціальна демагогія, продажність і зрада, традиційні хвороби кучмізму, старої влади, глибоко уразили нинішню українську опозицію. Вона потребує радикального оздоровлення, якщо сподівається врятувати Україну від ще більшої біди і недуги, яку «підхопила» сама і куди допомагає штовхати Януковичам народ та державу...

Вже РУХ колись, який піддався на «співпрацю» з існуючою владою, замість того щоб змести звичні для багатомільйонної пострадянської бюрократії радянські інституції та реформувати країну, глибоко «вдихнув» у себе випарів цієї смертельної, паралізуючої здоровий революційний дух, отрути...Отрути жадоби наживи, кумівства, корупції, обману і демагогії.

Якщо зробити науковий контент-аналіз риторики влади Януковича і попередньої помаранчевої влади Ющенка-Тимошенко і компанії, то виринає дивна спорідненість кореневих слів – «ми за народ», «ми вчасно виплачуємо зарплати і пенсії», «лише у нас все було гаразд», «лише ми справжні демократи», «лише ми даємо народу дешевий газ»...І можна цей перелік спорідненостей продовжувати. Оце щойно американський експерт Едвард Чоу сказав про український глибоко корумпований газовий сектор, котрий є «джерелом фінансування українських політиків». Всіх! Чи не тут і «закопана собака» глибокого отруєння опозиції?

Чи не звикли вже давно в народі до комбінацій слів Тимошенко - «газова принцеса», брати Ющенки і газовий бізнес, до чого додавалися контрольні - «Ітера», РосУкрЕнерго, Макарови, Фірташі, Могилевичі...Чи не цей «газовий чад» й став головною причиною глибокого «вчадіння» опозиції? Скільки разів західні політики, експерти казали й тим же хваленим українським демократам – реформуйте «газовий сектор», причавіть гадину корупції й кумівства, порятуйте себе нарешті від цієї «гадини»...Але ніхто й не думав в Україні «розчавити цю гадину»...Навпаки, всі, й влада й опозиції, потайки поклоняються їй до сьогодні...

Подивиться в очі й обличчя так званих молодих політиків нинішньої опозиції – Шкіля, Шевченка, Ляшка й інших. Звідки нові, «бігаючі очі», жирок під підборіддям, якась дивна таємничість, безпідставний і смішний апломб, нарешті – дивний страх у їхніх очах... Чи не перед багатьма нулями? Я вже не кажу про радикальну зміну зовнішності і новий блиск «ганчір’я злиденності» багатьох опозиціонерів...Нові звички не відповідати на питання чесно і відкрито, уникати відкритих контактів з пересічним людом. Який так вірив колись у них...

Хіба ж можна вийти з цього «чаду», щоденно вдихаючи його запаморочливий і солодкий дух? Мабуть, що ні!

На кажу вже про дивні комбінації в опозиційних силах. Разом з ніби-то традиційними правими, радикалами, поряд олігархи на кшталт з Живаго чи Васадзе, «перекинщики» на кшталт Портнова чи Писаренка...Що спільного між ветераном Лук’яненком і генералом Кожем’якіним...Де, нарешті, ідеологія і філософія опозиції? Невже у невпинній демагогії Тимошенко, чи в багатогодинних проповідях Ющенка? Де ж українські чесні і відкриті до власного народу Гавели, Качинські, Валенси...?

Лише повне очищення української опозиції, повний розрив з «тіньовими, продажними схемами», політичною і «кишеньковою» корупцією, гидким кумівством, може вивести її на чесну дорогу повернення до справжньої демократії. І лише нові, молоді, чесні політики можуть вивести нинішню опозицію з цього смердючого, «газового болота», у яке штовхнула Україну не лише влада Януковича, а й нинішня немічна, отруєна чадом ідейної, світоглядної безпринципності, опозиція. Лише тоді народ України відчує, що його опозиція насправді здорова, що вона з ним, та піде за нею масово і у вогонь, і у воду, проти власних зрадників, асиміляторів, в боротьбу за свою суверенну, демократичну державу!
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG