Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 04:21

Українська преса: зі свободою і ворогами


Гості: Сергій Руденко, головний редактор сайту «Досьє»; Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Сьогодні - Всесвітній день свободи преси. Міжнародні організації, зокрема «Репортери без кордонів» і американська неурядова організація «Дім свободи», заявляють про погіршення ситуації в Україні щодо стану свободи слова після президентських виборів.

Між тим президент Віктор Янукович привітав українських журналістів з Всесвітнім днем свободи преси.

Сьогодні було оприлюднено перелік ворогів свободи преси за 2009 рік.

До переліку увійшли Генеральний прокурор України Олександр Медведько, народний депутат України Олександр Ткаченко, екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, екс-голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ганна Герман, суддя Автозаводського районного суду м. Кременчук Сергій Несторенко, міський голова Трускавця Лев Грицак, екс-голова Секретаріату Президента Віктор Балога, голова райради в м. Житомирі Сергій Крутій, екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич та на той момент, за 2009 рік, лідер Партії регіонів Віктор Янукович.

Вікторіє, за якими критеріями обирали?

Вікторія Сюмар
Вікторія Сюмар:
Насправді у нас критерії визначені. Мова йде проти антирейтинг 2009 року, я наголошую.

Ми фіксували всі порушення довкола журналістів, довкола різних видань, мас-медіа, які траплялися конфлікти саме з політиками або чиновниками, а далі зафіксовані оці порушення, якісь конкретні факти викладалися у спеціальну анкету, і вже журналісти та медіа-експерти визначали, який вплив на погіршення свободи слова мала та чи інша ситуація.

Власне кажучи, такою методологією, як правило, користуються й наші колеги у багатьох організаціях, зокрема у Комітеті захисту журналістів в Нью-Йорку, які роблять подібний всесвітній рейтинг ворогів преси.

-Генеральний прокурор Медведько отримав пальму першості за те, що прокуратура Печерського району Києва відмовила у порушенні кримінальної справи стосовно народного депутата Олександра Ткаченка.

У ході перевірки підтвердився факт пошкодження народним депутатом Ткаченком мікрофону…

Вікторія Сюмар:
Ми побачили тільки виконання політичного замовлення Генеральною прокуратурою, «кришування» конкретних політиків, які ворогували з пресою.
Тут фігурує не сам пан Медведько, а він є шеф цієї установи. І, очевидно, він мав би реагувати на подібні речі.

Ми в 2009 році від Генпрокуратури не отримали фактично жодної відповіді на запити, які, зокрема, писали наші колеги з профспілки. Ми не побачили поступу у розкриті жодної кримінальної справи. Ми побачили тільки, я би так сказала відверто, виконання політичного замовлення Генеральною прокуратурою, взагалі прокурорськими органами в Україні щодо, скажімо так, «кришування» конкретних політиків, які ворогували з пресою.

Раніше Генпрокуратура закрила справу Калашникова в 2008-му, в 2009-му вона просто відмовила у порушенні кримінальної справи проти Олександра Ткаченка.

Тобто, іншими словами, коли все це зафільмовано, всі ці випадки, та жодного розслідування в Україні не відбувається, очевидно, людина, яка очолює правоохоронний орган, мала би за це відповідати.

-Пане Руденко, а яка Ваша думка стосовно того, що пальму першості отримав Олександр Медведько?

Сергій Руденко
Сергій Руденко:
Насправді публічно було показано девальвацію журналістської професії, взагалі фаху.
Звісно, прокуратура відіграє дуже велике значення і велику роль в українському суспільстві, тим паче в нагляді за дотриманням законності в Україні. Від прокурора дуже багато що залежить в Україні, але треба розуміти, що Генпрокурор України є таки залежною людиною від тих політиків, які його призначають на посаду.

Тобто, ВРУ дає згоду на призначення, і той, хто пропонує Генпрокурора на призначення чи на звільнення, тобто Президент України, таким чином, очевидно, відповідальність за те, що робить Генпрокурор чи робив Генпрокурор в 2009 році, мусив би нести і Президент України, тому що фактично від нього залежало, хто є Генпрокурором.

Те ж саме можна сказати і за цим роком. Якщо пальму першості наступного року буде обіймати прокурор, то відповідальність за це буде нести президент і ВРУ, оскільки вони дотичні до Генпрокурора, до його призначення та впливають на його долю.

Я тут п’ятірку ворогів української преси бачив би трохи інакше, тому що минулий рік був роком початку президентської кампанії в Україні, і в принципі всі основні гравці тією чи іншою мірою доклалися до того, щоби свобода слова в Україні була обмежена. Тобто, ми бачили замовні пули, які їздили повністю за кандидатами у президенти, які ставили їм зручні запитання у студіях.

Тобто, треба говорити і про це також, тому що насправді публічно було показано девальвацію журналістської професії, взагалі фаху. І взагалі журналістика відійшла десь на другий план, тому що фактично виборча кампанія перетворила журналістів, які їздили з основними кандидатами в президенти у звичайні підставки для мікрофонів або для людей, які оприлюднюють запитання, які були написані піарщиками або піар-службами.

-У даному випадку не можна не згадати, що ми сьогодні запрошували на ефір першого заступника Парламентського комітету з питань свободи слова і інформації Андрія Шевченка. Буквально за дві години до початку ефіру він сказав, що у нього змінилися обставини і він не може прийти на ефір та навіть не може вийти на телефонний зв'язок.

І якось це в редакції пов’язалося з тим, що №3 у цьому списку є Юлія Тимошенко. Не знаю, наскільки це виправдано, наші такі думки, однак так є.

Вікторія Сюмар:
Насправді Юлія Тимошенко є там з тієї причини, про яку сказав Сергій Руденко.

От тільки ми не побачили від неї жодної якоїсь позитивної ініціативи на посаді голови Кабінету Міністрів. Тобто, ми не побачили жодних законодавчих ініціатив, які Кабмін міг би вносити для того, щоби якось змінити ситуацію, для того, щоб зробити цю свободу слова незворотною в Україні. Натомість ми побачили бажання бачити на ефірі тих чи інших журналістів, натомість ми побачили дуже багато «джинси», натомість ми побачили ту некрасиву історію з роликом «Пропало все» і подібні речі.

Теж саме можна сказати і про Віктора Януковича. Саме тому він потрапив у цей список. Хоча в минулому році не фіксували багато якихось конфліктів його з журналістами, але саме тому, що потрапити до нього на прес-конференцію було складно, поставити запитання було складно. Він якось намагався повчати журналістів. Саме тому вони й потрапили сюди.

Але єдине щодо Медведька, то я тут не зовсім погоджуюся з такою логікою. Мені здається, що кожен посадовець на своїй посаді в першу чергу мав би виконувати свої посадові обов’язки, бо інакше в цій країні відповідальність будуть мати тільки кілька людей, які мають представництво у парламенті, самі формують список, і президент та прем’єр-міністр.

Це є погана логіка, якщо ми всю відповідальність будемо зводити до кількох людей в країні. Мені здається, що в країні зміни почнуться тільки тоді, коли кожен на своєму місці буде розуміти рівень власної відповідальності і будуть відповідати за свої дії. От, власне, таким підходом ми керувалися.

Сергій Руденко: Але якщо він не відповідає за свої дії і за свої слова, то він мусить позбуватися своєї посади. У цьому теж логіка мусить бути.

-Очевидно, з цієї точки зору треба правильно оцінити дії нової влади за те, що позбавлено посади одного з керівників київського міського управління Володимира Стороженка за те, що він забрав мікрофон у журналіста каналу «СТБ».

Давайте перейдемо від ворогів преси у минулому році до свободи преси сьогодні.

«Регіонали» жадають відповідальності журналістів за безвідповідальних політиків. Член Партії регіонів і заступник голови Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко заявила, що журналісти мають нести відповідальність за публікацію безвідповідальних заяв політиків.

Цікава заява, тому що політики можуть заявляти все, що завгодно, а відповідати будуть журналісти.

Вікторія Сюмар:
Як на мене, це дуже оригінальний підхід. В нас спочатку політикам дуже подобається, коли журналісти відходять від виконання соціальної місії, від розслідуваної місії, якою має бути журналістика, а перетворюються на ретрансляторів політиків, а потім їм ще й забороняють оці заяви, так би мовити, «безвідповідальні», бо це, напевне, на чиюсь думку суб’єктивну, ретранслювати.

Тобто, як на мене, це заява, яка претендує, очевидно, на спробу цензури, я би так сказала, від людини, яка сьогодні керує інформаційний напрямок в Кабінеті Міністрів України. Окрім, іронічної посмішки, нічого іншого…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG