Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 12:00
Брехнею весь світ пройдеш, а назад не вернешся. Так звучить українське народне прислів’я. Але у злодіїв в їхньому неписаному законі є інше прислів’я, яке рівне невідворотній карі – за кідалово (обман своїх) – смерть… Жорстоко. Так, це неписаний закон злодіїв. Я це кажу лише для того, щоб підкреслити, з якими людьми мала справу Юлія Володимирівна Тимошенко у часи своєї бурхливою бізнесової молодості. Коли Степан Хмара «визволяв» Юлію Володимирівну з Лук’янівської в’язниці, я думаю, він ще не знав багатьох речей. Сьогодні він набагато більше обізнаний у цих справах.

Я думаю, що нинішній провідний член редакції дуже впливової у світі газети «Волл Стріт Джорнал» Метью Камінський навряд чи може відмовитися від розділів тієї книги, де він назвав мільярдні статки (у доларах) «газової принцеси» Юлії. А Тимошенко лише погрожувала йому судом за ніби-то неправду але до цього так і не дійшло… Та Камінський і сьогодні пише, що Тимошенко і Янукович мало чим відрізняються, в принципі… «Тимошенко, правда, також здивувала світ. Перед своїм перетворенням на націоналістичну героїню заходу України, вона була тіньовою, «російськомовною газовою баронесою», яка заробила мільярди у ранні пострадянські роки»… Це сказано у цьому році. Робіть висновок.

Юлія Володимирівна має одну дуже відмінну рису, вона ніколи не відповідає на поставлені до неї запитання. Я у цьому переконався свого часу не один раз… Але ж як тоді можна вірити у правдивість слів? Коли політик претендує на лідера нації, він має відповідати перед нею чітко і ясно на всі поставлені запитання… Пані Тимошенко до сьогодні не відповіла на багато з них. Чимало впливових людей і на Заході, і в Україні кажуть, що Тимошенко в політиці вимушено. То що, колись у неї не було іншого виходу? Може вона постала перед дилемою або суд її ж «тіньового» середовища (кідалово?), або ж – необмежена влада? Але чи може бути Україна заручницею таких схем?

Сьогодні Борис Нємцов, який не погано знає Тимошенко, каже, у відповідь на твердження журналіста, що «Тимошенко не була такою багатою при владі (як Ходорковський)», – «Ну, цього ж ніхто цього не знає. Правда?». Нємцов також наголосив тут, що «Тимошенко завжди думає про свою особисту владу. Власне, оце є головною причиною її трагедії, і трагедії тих, хто за нею йдуть».

Відомо, що європейська, та ще й найвища у Європі, ціна на російський газ для України, стала причиною нинішнього запаморочливого повороту в житті українського суспільства… Тут відчутний і «вклад» Тимошенко… А її висловлювання від 2005 року у журналі «Профіль» щодо продовження базування флоту Росії у Севастополі – «Звичайно, погоджуся. Чому? Тому що дуже важливо сьогодні зробити так, щоб люди жили заможно та щоб у них абсолютно не було ніяких економічних стресів… Що стосується військ у Севастополі, то завжди можна домовитися про надання послуг однією країною іншій країні на нормальних комерційних умовах. Тут немає нічого поганого».

Не буду продовжувати далі. Скажу лише, що сьогодні владі Януковича вигідно, з багатьох причин, робити Тимошенко «політичною мученицею»… А Юлії Володимирівні – продовжувати грати цю так знайому їй роль. Вимушено. Бо іншого виходу для неї немає? І не заарештують її, і не посадять… Це може тривати роками, які будуть втраченими для народу України. Бо брехнею весь світ пройдеш, а назад не повернешся… Один з ініціаторів визволення Юлії Тимошенко з Лук’янівки сказав мені сьогодні, що «Україна переживає нині наслідки Юлькіного Кідалово»… Він, сподіваюся, сам підтвердить ці слова публічно… Хоча, й так все лежить на українській зневіреній поверхні…

Але ж Україні необхідний вихід! Правда, через покаяння! Для багатьох… Необхідний вихід на дорогу, яка веде до Храму! Та хіба-ж можна вийти на цей широкий і світлий шлях для мільйонів через кримінально-політичні стежки?
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG