Після виходу в інтернет скандального відеоролика, де 71-річний голова Республіканської народної партії, як виглядає, розважається у ліжку одного з готелів зі своєю колишньою секретаркою, стало зрозуміло, що хоча б унаслідок сексуального скандалу ослаблена опозиційна сила отримує шанс для оздоровлення.
Через майже два десятиріччя майже незмінного панування Деніза Байкала в найстарішій у країні партії, заснованій свого часу творцем сучасної турецької держави Ататюрком, вона отримала шанс повернутися на шлях модернізації на рівні сучасних політичних вимог, щоб спромогтися протистояти владній нині в Туреччині проісламській Партії справедливості і розвитку з прем’єром Реджепом Тайїпом Ердоганом на чолі.
Реформістські сили Туреччини сподівалися, що з відходом Байкала РНП стане головною реформістською проєвропейською силою на противагу колишнім ісламістам Ердогана.
Чи подолає РНП «байкалізм»?
Чимало експертів, та й самих членів Республіканської народної партії, сумнівається у подоланні на з’їзді опору старої політичної гвардії Деніза Байкала. Один із членів РНП, прихильник реформ у партії, відомий художник Бедрі Байкам каже, що «байкалізм» – це не ідеологія, економічна чи політична, а більше схоже на зусилля Байкала і групи його прибічників будь-що утримати партію у своїх руках.
«Байкалісти» дійсно роблять усе, щоб зберегти свого лідера і його вплив на партію. Вони навіть організували голодування молодих партійців заради повернення самого Байкала. Іншою можливістю мало стати обрання новим головою партії когось відібраного з лав «байкалістів».
Кемаль Киличдароглу оголосив, що кандидуватиме на голову РНП. 17 травня 2010 рокуТа їхні плани порушив відомий прихильник реформ у партії Кемаль Киличдароглу, який раптом заявив про свої претензії на лідерство. Але питання в тому, чи має він шанси перемогти у протистоянні зі всесильним Байкалом. Кажуть, що «тінь Байкала над партією надто густа», і без його підтримки досягти успіху на виборах голови партії практично неможливо.
Партія не готова до реформ
Як каже Солі Озел, політичний аналітик зі стамбульського Університету Більґі, у даний час не виглядає, що Республіканська народна партія прямує до реформування. «Імовірно, вони намагатимуться знайти компроміс для керування партією. Немає жодної відомої постаті, яка б була здатна замінити Байкала. Він перетворив партію на своє феодальне володіння, і майже кожен, хто буде голосувати, – його люди. Тут відсутня будь-яка внутрішня демократія», – зауважує політолог.
РНП, яка вважається соціал-демократичною партією європейського зразка, дедалі більше перетворюється на політичну силу світського конгломерату верхів збройних сил і судово-правової системи Туреччини, традиційних «двох стовпів», на яких тримається світський характер турецької держави. Критики звинувачують партію у націоналістичній нетерпимості, зокрема, в шовінізмі щодо курдів, у тому, що вона всупереч своїй офіційній позиції насправді вороже ставиться до Євросоюзу.
Тому експерти вважають, що кардинальна зміна партійного мислення у цій силі навряд чи можлива відразу. В умовах протистояння зі владною партією Ердогана, яка докладає максимум зусиль для отримання конституційної більшості в парламенті, РНП сьогодні не піде на радикальну модернізацію і зміну керівництва без участі Байкала, це буде тривалішим процесом для цієї політичної сили, вважають аналітики. На їхню думку, для цього буде потрібна «внутрішня революція менталітету» в партії, яка триватиме не один рік.
Через майже два десятиріччя майже незмінного панування Деніза Байкала в найстарішій у країні партії, заснованій свого часу творцем сучасної турецької держави Ататюрком, вона отримала шанс повернутися на шлях модернізації на рівні сучасних політичних вимог, щоб спромогтися протистояти владній нині в Туреччині проісламській Партії справедливості і розвитку з прем’єром Реджепом Тайїпом Ердоганом на чолі.
Реформістські сили Туреччини сподівалися, що з відходом Байкала РНП стане головною реформістською проєвропейською силою на противагу колишнім ісламістам Ердогана.
Чи подолає РНП «байкалізм»?
Чимало експертів, та й самих членів Республіканської народної партії, сумнівається у подоланні на з’їзді опору старої політичної гвардії Деніза Байкала. Один із членів РНП, прихильник реформ у партії, відомий художник Бедрі Байкам каже, що «байкалізм» – це не ідеологія, економічна чи політична, а більше схоже на зусилля Байкала і групи його прибічників будь-що утримати партію у своїх руках.
«Байкалісти» дійсно роблять усе, щоб зберегти свого лідера і його вплив на партію. Вони навіть організували голодування молодих партійців заради повернення самого Байкала. Іншою можливістю мало стати обрання новим головою партії когось відібраного з лав «байкалістів».
Партія не готова до реформ
Як каже Солі Озел, політичний аналітик зі стамбульського Університету Більґі, у даний час не виглядає, що Республіканська народна партія прямує до реформування. «Імовірно, вони намагатимуться знайти компроміс для керування партією. Немає жодної відомої постаті, яка б була здатна замінити Байкала. Він перетворив партію на своє феодальне володіння, і майже кожен, хто буде голосувати, – його люди. Тут відсутня будь-яка внутрішня демократія», – зауважує політолог.
РНП, яка вважається соціал-демократичною партією європейського зразка, дедалі більше перетворюється на політичну силу світського конгломерату верхів збройних сил і судово-правової системи Туреччини, традиційних «двох стовпів», на яких тримається світський характер турецької держави. Критики звинувачують партію у націоналістичній нетерпимості, зокрема, в шовінізмі щодо курдів, у тому, що вона всупереч своїй офіційній позиції насправді вороже ставиться до Євросоюзу.
Тому експерти вважають, що кардинальна зміна партійного мислення у цій силі навряд чи можлива відразу. В умовах протистояння зі владною партією Ердогана, яка докладає максимум зусиль для отримання конституційної більшості в парламенті, РНП сьогодні не піде на радикальну модернізацію і зміну керівництва без участі Байкала, це буде тривалішим процесом для цієї політичної сили, вважають аналітики. На їхню думку, для цього буде потрібна «внутрішня революція менталітету» в партії, яка триватиме не один рік.
