– Пані Ярузельські, пересічні українці справді почуваються незахищеними перед органами та інститутами, які мають їх захищати. Так, організація «Міжнародна амністія», інші правозахисні організації стверджують, що в Україні панує не «сила закону», а «закон сили». Які програми Агентства США з міжнародного розвитку здатні змінити ситуацію?
– Ми здійснюємо програму, яка так і називається – «Україна: верховенство права». Адже запровадити в Україні «силу закону» означає не лише забезпечити захист громадських прав і свобода чи механізми правової держави, це означає також забезпечити прихід серйозних інвестицій до країни. А це вельми важливо у період, коли світова економіка перебуває у кризі. А українська (економіка) намагається захиститись від наслідків кризи. Адже серйозний інвестор прийде до України лише тоді, коли буде упевнений: тут його права захищені; контракти, підписані ним, стабільно виконуються; «наїздів» на його бізнес чи його партнерів по бізнесу не буде.
На мою думку, в Україні уже створені механізми верховенства права, вони розвиваються і працюють. Але наші програми є своєрідним «двигуном», який активує процес їхнього впровадження та укріплення. Також нагадую, що ми працюємо не з системою, а з конкретними людьми – суддями різних рівнів, їхніми помічниками, апаратом судів і правоохоронних органів. Допомагаємо цим людям підвищувати рівень своїх знань, рівень кваліфікації, знайомимо з досвідом їхніх американських колег, з роботою міжнародних інституцій тощо.
– Хто ваші партнери в реалізації програми «Україна: верховенство права»?
– Проекти у рамках цієї програми здійснюються і державними інституціями, і громадськими організаціями, і професійними спільнотами (суддів чи адвокатів, наприклад). Тож скажу коротко: нашим головним партнером є українські громадяни, народ України. Не можна не згадати і міжнародних партнерів, які також активно залучені в реалізацію програми. Але наголошую: у роботу над програмами Агентства залучено максимальну кількість громадян України, від її початкового задуму, розробки бізнес-планів та проектів – і аж до кінцевого втілення. Перш за все, мова іде про те, щоб усі ті знання і навички, які пропонують програми, як можна більше передавались громадянам України, українським організаціям. По-друге, українці мають продовжити здійснення цих програм і розвиток держави за рахунок власних ресурсів. Я не проти залишитись без роботи, якщо Україна просунеться у демократичному напрямку і не потребуватиме нашої допомоги.
– Агентство США з міжнародного розвитку підтримує і український парламентаризм, втілюючи «Програму розвитку демократичного парламенту». Інформація про цю програму розміщена і на сайті Верховної Ради, і у вас. Наскільки зацікавлені українські парламентарі у цій програмі? Чи все обмежується (як це часто трапляється в Україні) поїздками народних обранців України до США, спілкування з конгресменами за рахунок американської сторони?
– Ні, поїздками до Вашингтона програма аж ніяк не обмежується! Навпаки: вона здійснюється на території України. конкретно, у стінах Верховної Ради, у комітетах та апараті парламенту. Самі депутати і працівники апарату Верховної Ради кажуть, що ця програма дуже важлива для розвитку механізмів народовладдя, для формування потужного, професійного і дієздатного парламенту. Не секрет, що перед Верховною Радою стоять чимало викликів і проблем. Наша програма покликана певним чином посприяти їхньому вирішенню.
Відзначу, що за кілька років діяльності ця програма досягла кількох важливих результатів: наприклад, запроваджене проведення громадських слухань (на початку діяльності Верховної Ради цього не було), що сприяє більшій прозорості у роботі законодавчої влади та дозволяє залучити українських громадян у цю роботу. Так, громадські слухання використовуються як при обговоренні нових законопроектів, так і для внесення змін у вже чинні закони. Другий проект у рамках нашої програми – допомога у створенні сайту Верховної Ради, який тепер є важливим джерелом отримання всебічної інформації про діяльність парламенту, про розроблювані та ухвалені закони тощо. І це також важливий крок до підвищення прозорості українського парламентаризму і до налагодження діалогу між законодавчою владою і громадськістю.
Не менш важливою складовою програми я вважаю і підвищення фахового рівня парламентарів та апарату Верховної Ради. Крім того, у рамках програми започатковане стажування української молоді у Верховній Раді: концептуально подібний проект здійснюється у Конгресі США, де проходять стажування (практику) молоді люди, найчастіше студенти, майбутні політологи і правники. Серед них чималий відсоток тих, хто з часом пов’язує своє життя з політикою. Щодо України зазначу: за 15 років діяльності проекту у парламенті України пройшли стажування понад тисячу молодих людей (як помічники депутатів або ж у парламентських комітетах); за нашими даними, з них 40 відсотків залишились працювати на державній службі, а один із учасників у 2007 році був обраний народним депутатом України.
– Тобто, «Програма розвитку демократичного парламенту» має окрему молодіжну складову, а чи її мають інші програми (проекти) Агентства? Маю на увазі ті, що здійснюються в Україні…
– Абсолютна більшість наших програм (проектів) містить так звану «молодіжну компоненту», тобто, програми і проекти розраховані на участь молодого покоління, яке найбільше потребує нових знань і нового досвіду. Зокрема, маю на увазі програми, які спрямовані на розвиток українського громадянського суспільства, на підтримку місцевих громад, поліпшення якості життя у містах і в сільській місцевості. Так, у програмі «Українська національна ініціатива на підтримку реформ» ми намагаємось заохотити молоде покоління українців до участі у діяльності громадського сектору. Ми залучаємо молодь і до проектів, які стосуються політичного життя України. Вельми активно молодь працює у програмах із підвищення якості життя, у проектах з енергозбереження та теплозабезпечення у містах і селах: молоді люди мають корисні пропозиції щодо заощадження електроенергії і тепла, які матимуть великий ефект при запровадженні.
Насамкінець, кілька слів про нову програму LINK – «Локальні інвестиції і національна конкурентоспроможність». Наші партнери у її здійсненні – громади 25 міст України. Мета програми – залучити усі зацікавлені сторони (місцеві органи самоврядування і громади, місцевий бізнес та громадські організації) до розробки стратегічного плану економічного розвитку міста. Фактично, ідеться про спільну і вельми копітку працю над стратегією розвитку міста у контексті економічного розвитку регіону і держави у цілому. Саме міська спільнота виявляє слабкі мінуси свого повсякденного життя: це може стосуватись відсутності дитячих ігрових майданчиків або магазинів у мікрорайоні, застарілої системи подачі тепла у будівлі або неремонтованого міського будинку культури. А може бути пов’язаним із закриттям чи приватизацією підприємства, на якому працювала чи не половина міста. І необхідність створити умови для перекваліфікації колишніх робітників підприємства і так далі. Як вирішити ці «маленькі проблеми маленьких українців» (так визначили своє завдання наші партнери з Кременчука), як відновити нормальну життєдіяльність міста і громади як «вписати» місто у нові реалії – цими проблемами і займаються учасники програми.
Джаніна Ярузельські в інтерв'ю Радіо Свобода також висловила переконання, що Україна не зверне з демократичного шляху, а американський народ підтримуватиме її на цьому шляху.
– Ми здійснюємо програму, яка так і називається – «Україна: верховенство права». Адже запровадити в Україні «силу закону» означає не лише забезпечити захист громадських прав і свобода чи механізми правової держави, це означає також забезпечити прихід серйозних інвестицій до країни. А це вельми важливо у період, коли світова економіка перебуває у кризі. А українська (економіка) намагається захиститись від наслідків кризи. Адже серйозний інвестор прийде до України лише тоді, коли буде упевнений: тут його права захищені; контракти, підписані ним, стабільно виконуються; «наїздів» на його бізнес чи його партнерів по бізнесу не буде.
На мою думку, в Україні уже створені механізми верховенства права, вони розвиваються і працюють. Але наші програми є своєрідним «двигуном», який активує процес їхнього впровадження та укріплення. Також нагадую, що ми працюємо не з системою, а з конкретними людьми – суддями різних рівнів, їхніми помічниками, апаратом судів і правоохоронних органів. Допомагаємо цим людям підвищувати рівень своїх знань, рівень кваліфікації, знайомимо з досвідом їхніх американських колег, з роботою міжнародних інституцій тощо.
– Хто ваші партнери в реалізації програми «Україна: верховенство права»?
– Проекти у рамках цієї програми здійснюються і державними інституціями, і громадськими організаціями, і професійними спільнотами (суддів чи адвокатів, наприклад). Тож скажу коротко: нашим головним партнером є українські громадяни, народ України. Не можна не згадати і міжнародних партнерів, які також активно залучені в реалізацію програми. Але наголошую: у роботу над програмами Агентства залучено максимальну кількість громадян України, від її початкового задуму, розробки бізнес-планів та проектів – і аж до кінцевого втілення. Перш за все, мова іде про те, щоб усі ті знання і навички, які пропонують програми, як можна більше передавались громадянам України, українським організаціям. По-друге, українці мають продовжити здійснення цих програм і розвиток держави за рахунок власних ресурсів. Я не проти залишитись без роботи, якщо Україна просунеться у демократичному напрямку і не потребуватиме нашої допомоги.
– Агентство США з міжнародного розвитку підтримує і український парламентаризм, втілюючи «Програму розвитку демократичного парламенту». Інформація про цю програму розміщена і на сайті Верховної Ради, і у вас. Наскільки зацікавлені українські парламентарі у цій програмі? Чи все обмежується (як це часто трапляється в Україні) поїздками народних обранців України до США, спілкування з конгресменами за рахунок американської сторони?
– Ні, поїздками до Вашингтона програма аж ніяк не обмежується! Навпаки: вона здійснюється на території України. конкретно, у стінах Верховної Ради, у комітетах та апараті парламенту. Самі депутати і працівники апарату Верховної Ради кажуть, що ця програма дуже важлива для розвитку механізмів народовладдя, для формування потужного, професійного і дієздатного парламенту. Не секрет, що перед Верховною Радою стоять чимало викликів і проблем. Наша програма покликана певним чином посприяти їхньому вирішенню.
Відзначу, що за кілька років діяльності ця програма досягла кількох важливих результатів: наприклад, запроваджене проведення громадських слухань (на початку діяльності Верховної Ради цього не було), що сприяє більшій прозорості у роботі законодавчої влади та дозволяє залучити українських громадян у цю роботу. Так, громадські слухання використовуються як при обговоренні нових законопроектів, так і для внесення змін у вже чинні закони. Другий проект у рамках нашої програми – допомога у створенні сайту Верховної Ради, який тепер є важливим джерелом отримання всебічної інформації про діяльність парламенту, про розроблювані та ухвалені закони тощо. І це також важливий крок до підвищення прозорості українського парламентаризму і до налагодження діалогу між законодавчою владою і громадськістю.
Не менш важливою складовою програми я вважаю і підвищення фахового рівня парламентарів та апарату Верховної Ради. Крім того, у рамках програми започатковане стажування української молоді у Верховній Раді: концептуально подібний проект здійснюється у Конгресі США, де проходять стажування (практику) молоді люди, найчастіше студенти, майбутні політологи і правники. Серед них чималий відсоток тих, хто з часом пов’язує своє життя з політикою. Щодо України зазначу: за 15 років діяльності проекту у парламенті України пройшли стажування понад тисячу молодих людей (як помічники депутатів або ж у парламентських комітетах); за нашими даними, з них 40 відсотків залишились працювати на державній службі, а один із учасників у 2007 році був обраний народним депутатом України.
– Тобто, «Програма розвитку демократичного парламенту» має окрему молодіжну складову, а чи її мають інші програми (проекти) Агентства? Маю на увазі ті, що здійснюються в Україні…
– Абсолютна більшість наших програм (проектів) містить так звану «молодіжну компоненту», тобто, програми і проекти розраховані на участь молодого покоління, яке найбільше потребує нових знань і нового досвіду. Зокрема, маю на увазі програми, які спрямовані на розвиток українського громадянського суспільства, на підтримку місцевих громад, поліпшення якості життя у містах і в сільській місцевості. Так, у програмі «Українська національна ініціатива на підтримку реформ» ми намагаємось заохотити молоде покоління українців до участі у діяльності громадського сектору. Ми залучаємо молодь і до проектів, які стосуються політичного життя України. Вельми активно молодь працює у програмах із підвищення якості життя, у проектах з енергозбереження та теплозабезпечення у містах і селах: молоді люди мають корисні пропозиції щодо заощадження електроенергії і тепла, які матимуть великий ефект при запровадженні.
Насамкінець, кілька слів про нову програму LINK – «Локальні інвестиції і національна конкурентоспроможність». Наші партнери у її здійсненні – громади 25 міст України. Мета програми – залучити усі зацікавлені сторони (місцеві органи самоврядування і громади, місцевий бізнес та громадські організації) до розробки стратегічного плану економічного розвитку міста. Фактично, ідеться про спільну і вельми копітку працю над стратегією розвитку міста у контексті економічного розвитку регіону і держави у цілому. Саме міська спільнота виявляє слабкі мінуси свого повсякденного життя: це може стосуватись відсутності дитячих ігрових майданчиків або магазинів у мікрорайоні, застарілої системи подачі тепла у будівлі або неремонтованого міського будинку культури. А може бути пов’язаним із закриттям чи приватизацією підприємства, на якому працювала чи не половина міста. І необхідність створити умови для перекваліфікації колишніх робітників підприємства і так далі. Як вирішити ці «маленькі проблеми маленьких українців» (так визначили своє завдання наші партнери з Кременчука), як відновити нормальну життєдіяльність міста і громади як «вписати» місто у нові реалії – цими проблемами і займаються учасники програми.
Джаніна Ярузельські в інтерв'ю Радіо Свобода також висловила переконання, що Україна не зверне з демократичного шляху, а американський народ підтримуватиме її на цьому шляху.
