Понад 250 тисяч осіб прийдуть у неділю 6 червня на варшавську площу імені Пілсудського. Тут відбуватиметься беатифікація – перший етап у процесі проголошення нового католицького святого. Понад 20 років у Ватикані тривав розгляд справи. Проте поляки оточили постать Єжи Попєлушка культом мученика відразу ж після його трагічної загибелі.
Влада комуністичної Польщі ненавиділа цього харизматичного священика. У час воєнного стану Єжи Попєлушко відважно опікувався переслідуваною «Солідарністю». Щомісяця у варшавському костелі Станіслава Костки він організував богослужіння за батьківщину. Послухати його полум’яні проповіді приходили тисячі людей. Деякі з його промов збереглися на магнітних записах.
В одній із найбільш відомих проповідей він закликав поляків до громадянської відваги: «Горе суспільству, громадяни якого не мають мужності, вони перестають бути громадянами, стають звичайними рабами. Якщо громадянин відмовляється від чесноти мужності, то стає рабом і завдає величезну кривду собі, своїй людській особистості, родині, професійній групі, народові, державі і церкві».
Комуністична влада звинувачувала Єжи Попєлушка в тому, що він організовує в костелі так звані сеанси ненависті та нелегальні політичні мітинги. За ним тривалий час стежили, залякували й намагалися його дискредитувати. Та священик залишався незламним.
19 жовтня 1984 року працівники держбезпеки викрали цього душпастиря «Солідарності» й після жорстоких катувань викинули понівечене тіло в річку. Похорон замордованого священика став велетенською демонстрацією спротиву комуністичній владі. У ньому взяли участь 650 тисяч осіб.
Хто ж був замовником злочину?
Парадоксально, та у цій винятково резонансній справі дотепер не розставлені всі крапки над «і». За вбивство священика різними термінами ув'язнення покарано чотирьох безпосередніх виконавців злочину. Усі ці функціонери держбезпеки внаслідок амністій вийшли зі в’язниць дочасно. Та відкритим залишається питання, хто ж був головним замовником убивства Попєлушка.
Працівники Інституту національної пам’яті не виключають, що сліди злочину ведуть у кабінети найвищих керівників Польської Народної Республіки. Польська преса писала про причетність до цього вбивства КДБ.
Професор Ян Жарин із Інституту національної пам’яті в інтерв’ю для телебачення TVN стверджував, що в архівах збереглися сенсаційні документи . «Ці документи наштовхують на висновок, що в майбутньому можна буде з’ясовувати, чи дотеперішні висновки правильні, – зазначив професор. – Йдеться про дату смерті ксьондза Єжи, місце та обставини смерті, а також, передусім, що для дослідника найголовніше, де рішення про вбивство було ухвалене, ким і навіщо».
Ще за життя Попєлушко для багатьох поляків став моральним авторитетом. За даними варшавської парафії Станіслава Костки, на подвір’ї якої поховано священика-мученика, його могилу відвідали 24 мільйони прочан. Не дивно, що 6 червня віддати шану його життєвому подвигу прийдуть перші люди держави.
На прес-конференції мер польської столиці Ганна Ґронкєвіч-Вальц не приховувала зворушення. «Хочу сказати, що 26 років тому, коли я стояла перед костелом Станіслава Костки, чекаючи на драматичну вістку, що ксьондза Попєлушка вбили, я не уявляла собі, що колись, як мер Варшави буду співорганізатором урочистої беатифікації. Ми також не уявляли собі, що ця урочистість відбудеться у Варшаві, бо звичайно беатифікації відбуваються у Римі», – зауважила Ґронкєвіч-Вальц.
Вражає, що дня беатифікації дочекалася мати ксьодза Попєлушка. Три дні тому, 1 червня, їй виповнилося 100 років! Старенька зберегла світлий розум і післязавтра братиме участь в урочистості.
Церковні достойники кажуть, що новий блаженний католицької церкви опікуватиметься людьми праці та справами єдності народу.
Влада комуністичної Польщі ненавиділа цього харизматичного священика. У час воєнного стану Єжи Попєлушко відважно опікувався переслідуваною «Солідарністю». Щомісяця у варшавському костелі Станіслава Костки він організував богослужіння за батьківщину. Послухати його полум’яні проповіді приходили тисячі людей. Деякі з його промов збереглися на магнітних записах.
В одній із найбільш відомих проповідей він закликав поляків до громадянської відваги: «Горе суспільству, громадяни якого не мають мужності, вони перестають бути громадянами, стають звичайними рабами. Якщо громадянин відмовляється від чесноти мужності, то стає рабом і завдає величезну кривду собі, своїй людській особистості, родині, професійній групі, народові, державі і церкві».
Комуністична влада звинувачувала Єжи Попєлушка в тому, що він організовує в костелі так звані сеанси ненависті та нелегальні політичні мітинги. За ним тривалий час стежили, залякували й намагалися його дискредитувати. Та священик залишався незламним.
19 жовтня 1984 року працівники держбезпеки викрали цього душпастиря «Солідарності» й після жорстоких катувань викинули понівечене тіло в річку. Похорон замордованого священика став велетенською демонстрацією спротиву комуністичній владі. У ньому взяли участь 650 тисяч осіб.
Хто ж був замовником злочину?
Парадоксально, та у цій винятково резонансній справі дотепер не розставлені всі крапки над «і». За вбивство священика різними термінами ув'язнення покарано чотирьох безпосередніх виконавців злочину. Усі ці функціонери держбезпеки внаслідок амністій вийшли зі в’язниць дочасно. Та відкритим залишається питання, хто ж був головним замовником убивства Попєлушка.
Працівники Інституту національної пам’яті не виключають, що сліди злочину ведуть у кабінети найвищих керівників Польської Народної Республіки. Польська преса писала про причетність до цього вбивства КДБ.
Професор Ян Жарин із Інституту національної пам’яті в інтерв’ю для телебачення TVN стверджував, що в архівах збереглися сенсаційні документи . «Ці документи наштовхують на висновок, що в майбутньому можна буде з’ясовувати, чи дотеперішні висновки правильні, – зазначив професор. – Йдеться про дату смерті ксьондза Єжи, місце та обставини смерті, а також, передусім, що для дослідника найголовніше, де рішення про вбивство було ухвалене, ким і навіщо».
Ще за життя Попєлушко для багатьох поляків став моральним авторитетом. За даними варшавської парафії Станіслава Костки, на подвір’ї якої поховано священика-мученика, його могилу відвідали 24 мільйони прочан. Не дивно, що 6 червня віддати шану його життєвому подвигу прийдуть перші люди держави.
На прес-конференції мер польської столиці Ганна Ґронкєвіч-Вальц не приховувала зворушення. «Хочу сказати, що 26 років тому, коли я стояла перед костелом Станіслава Костки, чекаючи на драматичну вістку, що ксьондза Попєлушка вбили, я не уявляла собі, що колись, як мер Варшави буду співорганізатором урочистої беатифікації. Ми також не уявляли собі, що ця урочистість відбудеться у Варшаві, бо звичайно беатифікації відбуваються у Римі», – зауважила Ґронкєвіч-Вальц.
Вражає, що дня беатифікації дочекалася мати ксьодза Попєлушка. Три дні тому, 1 червня, їй виповнилося 100 років! Старенька зберегла світлий розум і післязавтра братиме участь в урочистості.
Церковні достойники кажуть, що новий блаженний католицької церкви опікуватиметься людьми праці та справами єдності народу.
