Тризна та інші заходи з нагоди 236-ї річниці зруйнування останньої Запорозької Січі відбулися у селі Покровському на Нікопольщині.
Біля цього села у Великому Лузі у 1734-1775 роках існувала столиця Запорожжя – Нова (Підпільненська) Січ, остання Січ. Наразі місцина затоплена водами Каховського водосховища.
Роковини руйнування Січі традиційно вшанували на місці історичної події: активісти сучасних козацьких організацій влаштували ходу та молебень, а також спустили вінок на воду на тому місці, де була Січ.
Крім того, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, неподалік вони розгорнули так звану «тимчасову січ» – наметовий табір, провели змагання з національного рукопашу та козацький вишкіл.
На території Нікопольського району свого часу були розташовані п’ять найвідоміших Запорозьких Січей. Їхні рештки у більшості своїй зникли або недоступні для досліджень через антропогенні фактори, зокрема, через створення Каховського водосховища.
Підпільненська Січ (Нова Січ) – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734-1775 роках. Була зруйнована на початку червня 1775 року за наказом Катерини II.
Біля цього села у Великому Лузі у 1734-1775 роках існувала столиця Запорожжя – Нова (Підпільненська) Січ, остання Січ. Наразі місцина затоплена водами Каховського водосховища.
Роковини руйнування Січі традиційно вшанували на місці історичної події: активісти сучасних козацьких організацій влаштували ходу та молебень, а також спустили вінок на воду на тому місці, де була Січ.
Крім того, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, неподалік вони розгорнули так звану «тимчасову січ» – наметовий табір, провели змагання з національного рукопашу та козацький вишкіл.
На території Нікопольського району свого часу були розташовані п’ять найвідоміших Запорозьких Січей. Їхні рештки у більшості своїй зникли або недоступні для досліджень через антропогенні фактори, зокрема, через створення Каховського водосховища.
Підпільненська Січ (Нова Січ) – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734-1775 роках. Була зруйнована на початку червня 1775 року за наказом Катерини II.
