Доступність посилання

17 Листопад 2017, Київ 23:53

Київ – Відповідно до міжнародного законодавства немає жодних санкцій за невиконання такого рішення, тому волання про те, що Україна зобов'язана щось виконувати є достатньо сумнівним. Є низка процедур як зовнішніх, так і внутрішніх, які говорять про те, що це рішення може бути з одного боку переглянуто, а з іншого боку може бути не допущене до виконання на території України.

Газ обсягом 11 мільярдів кубометрів, що його Стокгольмський арбітражний трибунал зобов'язав НАК «Нафтогаз України» повернути компанії «РосУкрЕнерго», було повністю сплачено українським державним холдингом. Про це агентству УНІАН заявив колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник. Він нагадав, що у зв'язку з домовленістю з Росією від 19 січня 2009 року всі права постачальника газу – ВАТ «Газпром» – перейшли до НАК «Нафтогаз України» і що українська держава уже сплатила за газ компанії Дмитра Фірташа. Останній сподівається попри все отримати кошти чи газ, а опозиція заявляє, що інтереси української держави у Стокгольмському суді захищалися некваліфіковано і свідомо домагалися саме такого рішення.

Восьмого червня Стокгольмський арбітражний суд виніс ухвалу, якою зобов’язав «Нафтогаз» повернути компанії «РосУкрЕнерго» 11 мільярдів кубометрів газу, а також передати їй 1,1 мільярда кубометрів газу як компенсацію. Окрім того, суд зобов’язав «Нафтогаз» сплатити «РосУкрЕнерго» 197 мільйонів доларів за порушення контракту. Того ж дня СБУ порушила справу за фактом завдання збитків Україні у зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражу.

Представники нинішньої влади в один голос заявили, що не мають наразі можливості виконати рішення суду, однак невдовзі вони мусять це зробити, щоб не наразити Україну на відповідні санкції. Тим часом опозиція заявляє, що захисники інтересів «Нафтогазу» працювали у Стокгольмі некваліфіковано і фактично допомогли позивачеві виграти справу.

Днями правник, представник БЮТ Сергій Власенко зробив депутатський запит на ім’я керівників паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), де він зажадав і показати саме рішення суду, і назвати осіб, які захищали «Нафтогаз».

Депутат висловив упевненість, що юридичний захист «Нафтогазу» в суді відбувався не кваліфіковано.

«По-перше, рішення ухвалено достроково, а це означає, що сторони не подавали будь-які додаткові клопотання. Я, наприклад, володію інформацією про те, що «Нафтогаз» не долучив до матеріалів справи письмові пояснення колишнього керівництва «Нафтогазу», які були суттєвими для розгляду цієї справи», – зауважує Власенко.

Депутат припускає, що це робилося свідомо і спеціально з метою досягнення саме такого рішення, яке, власне, й ухвалив закордонний суд і в якому зацікавлені і позивач, і відповідач. За його словами, юридична компанія, яка складалася з альтернативних українських юристів-міжнародників, була відсторонена від справи і передана в руки внутрішніх юристів компанії.

Що для влади важливіше – інтереси держави чи олігарха Фірташа?

Представники влади в один голос заявили, що наразі немає можливостей віддати пану Фірташу і його компанії «РосУкрЕнерго» ані газ, ані гроші. Водночас вони наголосили, що рішення Стокгольмського суду потрібно виконувати, щоб не наразити Україну на відповідні санкції.

Міністр палива та енергетики України Юрій Бойко відзначив, що виконати ухвалу суду зараз немає можливості, а міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що компанія «РосУкрЕнерго» може звернутися уже з позовом до держави, якщо та не забезпечить виконання рішення Стокгольмського арбітражу, внаслідок чого ці кошти Україна все одно змушена буде сплатити. Інакше почнуться конфіскації державного майна.

Оскільки «Нафтогаз» є державним підприємством, і у разі задоволення побажань Фірташа і рішення суду ці збитки будуть однаково державними.

Той факт, що СБУ порушила справу за фактом завдання збитків українській державі в зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражу, не маючи ще на руках ухвали суду, викликав у багатьох сумніви, що ця структура та інші українські держчиновники думають про державні інтереси.

Цікаво, що СБУ у досить короткий час встигла допитати у цій справі колишнього першого заступника голови правління «Нафтогазу» Ігоря Діденка, взяти з нього підписку про невиїзд і навіть пред’явити обвинувачення по свіжій «стокгольмській справі». А через короткий час у цій справі заарештували екс-голову Держмиткому Анатолія Макаренка, звинуваченого у службовій недбалості.

Поспішність СБУ в цій справі відразу викликала підозри не лише в опозиціонерів. Адже тісні партнерські стосунки одного із засновників «РосУкрЕнерго» Дмитра Фірташа та голови СБУ Валерія Хорошковського відомі, як і їхнє спільне володіння медіа-активами, про що останній сам неодноразово зізнавався.

Волання, що Україна зобов’язана виконувати рішення суду, є сумнівним?

Цікаво, що «Газпром», який є співвласником «РосУкрЕнерго» і який мав стосунок до уступки боргу «РосУкрЕнерго» перед «Газпромом» через той самий «Нафтогаз», не згадується! Принаймні в СБУ і в Міністерстві палива та енергетики України.

Сергій Власенко припускає, що захисники «Нафтогазу» створили такі умови, що в Стокгольмського арбітражу і не було іншого виходу, як визнати правоту саме «РосУкрЕнерго». Водночас він спростовує заяви українських чиновників, які активно розтиражували у ЗМІ, про те, що таке рішення не підлягає оскарженню і обов’язкове до виконання.

«Відповідно до міжнародного законодавства немає жодних санкцій за невиконання такого рішення, тому волання про те, що Україна зобов’язана щось виконувати є достатньо сумнівним. Є низка процедур як зовнішніх, так і внутрішніх, які говорять про те, що це рішення може бути з одного боку переглянуто, а з іншого боку може бути не допущене до виконання на території України. Потрібно, щоб влада усі ці дії здійснила. Але мені здається, що ця справа виглядає таким собі, як називають юристи, «міжсобойчиком» – це коли позивач і відповідач реально і по суті займають одну позицію і представляють одне товариство», – резюмує Власенко.

У порушених справах СБУ правник взагалі не бачить юриспруденції, а виключно бізнесовий і політичний інтерес. Опозиціонер попереджає, що у разі задоволення потреб Фірташа у газовому балансі з’являється дірка розміром приблизно в одну шосту річного газового балансу, що можна кваліфікувати як загрозу національній енергетичній безпеці.

«Коли цей газ обліковувався за «РосУкрЕнерго», його середня ціна була 157 доларів за тисячу кубічних метрів. Чому було заплачено Росії 1,7 мільярда доларів? – Бо «РосУкрЕнерго» не розрахувався з «Газпромом», і відповідно було пораховано 157 доларів за 11 мільярдів кубів, це якраз виходило 1,7 мільярда доларів. Наразі Фірташ хоче, щоб йому заплатили по 230-240 доларів», – нагадує Власенко.

Попри все, українська влада мусить вирішити це питання. Тому нинішній владі або доведеться домовлятися з Дмитром Фірташем, який не чужий ані міністрові палива та енергетики Юрієві Бойку, ані голові СБУ Валерію Хорошковському, якщо публічна турбота про національні інтереси і побоювання спричинити бюджетну діру чи спорожнити газові сховища України відповідають дійсності. Або чиновникам, які займаються наразі цією справою, доведеться іти свідомо на задоволення апетитів друга Фірташа, жертвуючи національними інтересами. І паралельно задовольняючи свої особисті?

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG