Візит Гілларі Клінтон до Києва має важливе значення, пише сьогодні The Moscow Times. Автори аналізу Тарас Кузьо та Стівен Ларрабі звертають увагу на нинішню ситуацію в Україні, на те, що завоювання демократичної України останніх років опинилися під загрозою. Українці відчувають, що США, як і більша частина Заходу, розчарувалися в Україні. Замість того, щоб привести країну до більшої стабільності, її нинішній Президент Віктор Янукович «проводив політику, яка підсилювала внутрішнє напруження і готувала ґрунт для повернення України назад в економічну й політичну орбіту Росії». Продовження перебування Чорноморського флоту Росії в Криму без належного контролю з боку Верховної Ради України і з порушенням норм Конституції в обмін за дешевший газ підриває Україну. Адже кінцева ціна за газ, вказують аналітики, насправді подібна до ціни за контрактом 2009 року. До того ж Україна втрачає стимул займатись реформуванням цієї найбільш неефективної і корумпованої галузі економіки. Приїзд Гілларі Клінтон до Києва мав би стати сигналом твердих обіцянок Америки підтримати демократичний поступ України.
Німецька Die Welt звертає увагу на небезпечну політику Європейського Союзу щодо останнього білорусько-російського газового конфлікту. Цього разу пощастило, бо конфлікт відбувся влітку. Але сценарій може повторитись, застерігає газета в аналізі під заголовком «Європа може проспати свою незалежність». Заяви про будівництво нових газогонів не вщухають, найближчим до реалізації є «Північний потік», за яким уже наступного року перший газ має потрапити до Німеччини. Але, як не парадоксально, саме Німеччина тоді стане ще більше залежною від Росії, ніж досі. З газових конфліктів Європа повинна винести урок, зауважує часопис. Потрібно послати таким країнам, як Азербайджан і Туреччина, сигнал, що Європа готова до партнерства з ними, наголошує Die Welt.
А польська Rzeczpospolita аналізує факти повернення Росії до улюбленої в радянські часи теми. Вустами її дипломатів і політиків не раз можна було почути: не Україна, а «Малоросія», не українці як окремий народ, а «малороси», не країна як держава, а «єдиний російський простір», «єдина православна церква Московського патріархату». Якщо опозиція, окремі вчені та політики висловлюють обурення, то нинішня влада, попри офіційні заяви, підтримує наступ русифікації. Україна завалена російською літературою, а новий президент ідкрито декларує підтримку Московського патріархату. Автор аналізу Пйотр Косцинський вважає, що концепція «двох суспільств – одного народу» може знайти прихильників в Україні, але це зближення не є прагматичним, а може привести до нової концепції на зразок нового союзу України з Росією й Білоруссю. І важко буде дивуватись, якщо до візиту Московського патріарха Кирила до України на його вимогу в Києві, пише Rzeczpospolita, зникне вулиця гетьмана Мазепи, якому в 17 столітті Російська православна церква оголосила анафему.
Німецька Die Welt звертає увагу на небезпечну політику Європейського Союзу щодо останнього білорусько-російського газового конфлікту. Цього разу пощастило, бо конфлікт відбувся влітку. Але сценарій може повторитись, застерігає газета в аналізі під заголовком «Європа може проспати свою незалежність». Заяви про будівництво нових газогонів не вщухають, найближчим до реалізації є «Північний потік», за яким уже наступного року перший газ має потрапити до Німеччини. Але, як не парадоксально, саме Німеччина тоді стане ще більше залежною від Росії, ніж досі. З газових конфліктів Європа повинна винести урок, зауважує часопис. Потрібно послати таким країнам, як Азербайджан і Туреччина, сигнал, що Європа готова до партнерства з ними, наголошує Die Welt.
А польська Rzeczpospolita аналізує факти повернення Росії до улюбленої в радянські часи теми. Вустами її дипломатів і політиків не раз можна було почути: не Україна, а «Малоросія», не українці як окремий народ, а «малороси», не країна як держава, а «єдиний російський простір», «єдина православна церква Московського патріархату». Якщо опозиція, окремі вчені та політики висловлюють обурення, то нинішня влада, попри офіційні заяви, підтримує наступ русифікації. Україна завалена російською літературою, а новий президент ідкрито декларує підтримку Московського патріархату. Автор аналізу Пйотр Косцинський вважає, що концепція «двох суспільств – одного народу» може знайти прихильників в Україні, але це зближення не є прагматичним, а може привести до нової концепції на зразок нового союзу України з Росією й Білоруссю. І важко буде дивуватись, якщо до візиту Московського патріарха Кирила до України на його вимогу в Києві, пише Rzeczpospolita, зникне вулиця гетьмана Мазепи, якому в 17 столітті Російська православна церква оголосила анафему.
