Дар’я Бунякіна
Київ – Традиційно в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) по всій території України проходять магічні дійства. Неординарні купальські обряди – стрибання через вогнище, плетіння вінків, ігрища та хороводи навколо ляльок-опудал – здавна знаходять прихильників серед українського народу.
Магічне та колоритне язичницьке Купало або Купайло святкували 23–24 червня – у день літнього сонцестояння, коли ніч була вдвічі коротша за день.
Після прийняття християнства та «нашарування» вірувань українці почали відзначати народне свято з новою назвою «Івана Купала» за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з шостого на сьоме липня.
«Свято виникло дуже давно. Велика глибина цієї традиції пов’язана, мабуть, із появою землеробства, а, може, ще й раніше. Свято має сім-вісім тисяч років», – розповів Тарас Мельник, директор фестивалю «Червона рута», керівник дитячого фольклорного гурту «Дай Боже».
Усі обряди на Купала є значною мірою містичними. Чимало з них сьогодні залишаються нерозгаданими. За словами Тараса Мельника, до кінця не зрозуміло, ким є сам Купало, головний персонаж свята: чи то бог достатку, чи кохання. Інша головна дійова особа – Марена – теж має декілька витлумачень. Ці святкові божества уособлюють чоловіче (сонячне) та жіноче (водяне) начала. Молодь виготовляє спеціальні ляльки-опудала Купала та Марени та традиційно «хоронить» їх – спалює або топить.
Свято молоді, свято кохання
Очищення вогнем та водою має важливе значення в купальській обрядовості. Вогонь розпалюють ввечері і підтримують полум’я аж до ранку. Стрибки через купальське вогнище супроводжуються примовляннями та ворожіннями «на силу, на здоров’я, на красу, на врожай». Святковим ранком усі мають скупатися у цілющій воді.
Ще здавна Купала вважають святом молоді, святом кохання. Дорослі чоловіки та жінки теж приходять на гуляння, однак участі у співах вони не беруть.
«Пісні, які співають під час розваг переважно жартівливого змісту, де хлопці висміюють дівчат, а дівчата висміюють хлопців. Хоча відомо, що купальські пісні лише дівчата співають. Хлопці або відгукуються, або відкрикуються, але й заспівати можуть», – каже Ольга Карапата, етномузиколог.
Важливим аспектом купальських свят є пошук пари, створення сім’ї. Ворожіння на кохання, на одруження – кидання вінків, здавна мало символічне значення. Дівчата власноруч збирали та плели два вінки, які наступного ранку кидали на воду. Якщо два вінки зійдуться – цього року утвориться пара і дівчина одружиться. Якщо один вінок тонув – дівчина цього року заміж не вийде.
Київ – Традиційно в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) по всій території України проходять магічні дійства. Неординарні купальські обряди – стрибання через вогнище, плетіння вінків, ігрища та хороводи навколо ляльок-опудал – здавна знаходять прихильників серед українського народу.
Магічне та колоритне язичницьке Купало або Купайло святкували 23–24 червня – у день літнього сонцестояння, коли ніч була вдвічі коротша за день.
Після прийняття християнства та «нашарування» вірувань українці почали відзначати народне свято з новою назвою «Івана Купала» за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з шостого на сьоме липня.
«Свято виникло дуже давно. Велика глибина цієї традиції пов’язана, мабуть, із появою землеробства, а, може, ще й раніше. Свято має сім-вісім тисяч років», – розповів Тарас Мельник, директор фестивалю «Червона рута», керівник дитячого фольклорного гурту «Дай Боже».
Усі обряди на Купала є значною мірою містичними. Чимало з них сьогодні залишаються нерозгаданими. За словами Тараса Мельника, до кінця не зрозуміло, ким є сам Купало, головний персонаж свята: чи то бог достатку, чи кохання. Інша головна дійова особа – Марена – теж має декілька витлумачень. Ці святкові божества уособлюють чоловіче (сонячне) та жіноче (водяне) начала. Молодь виготовляє спеціальні ляльки-опудала Купала та Марени та традиційно «хоронить» їх – спалює або топить.
Свято молоді, свято кохання
Очищення вогнем та водою має важливе значення в купальській обрядовості. Вогонь розпалюють ввечері і підтримують полум’я аж до ранку. Стрибки через купальське вогнище супроводжуються примовляннями та ворожіннями «на силу, на здоров’я, на красу, на врожай». Святковим ранком усі мають скупатися у цілющій воді.
Ще здавна Купала вважають святом молоді, святом кохання. Дорослі чоловіки та жінки теж приходять на гуляння, однак участі у співах вони не беруть.
«Пісні, які співають під час розваг переважно жартівливого змісту, де хлопці висміюють дівчат, а дівчата висміюють хлопців. Хоча відомо, що купальські пісні лише дівчата співають. Хлопці або відгукуються, або відкрикуються, але й заспівати можуть», – каже Ольга Карапата, етномузиколог.
Важливим аспектом купальських свят є пошук пари, створення сім’ї. Ворожіння на кохання, на одруження – кидання вінків, здавна мало символічне значення. Дівчата власноруч збирали та плели два вінки, які наступного ранку кидали на воду. Якщо два вінки зійдуться – цього року утвориться пара і дівчина одружиться. Якщо один вінок тонув – дівчина цього року заміж не вийде.
