Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:19

«Дядя Вітя Янукович, мудрий президент»


Коли я сказав у п’ятницю вранці жартома одному моєму американському знайомому, котрий досить добре обізнаний з політичною ситуацією в Україні й Росії, що сьогодні в Києві розпочинається чи не найбільш грандіозна «ювілейна пиятика й триденна гульня» за всю історію України, бо відзначатимуть ювілей глави влади, то цей американець запитав: – А чий ювілей?

– Так президента ж,– кажу, – Віктора Януковича...
Цей мій знайомий здивовано звів брови:

– А хто він, що зробив для людей, щоб так публічно відзначати його день народження? Я лише чув, що він двічі у молодості сидів у в’язниці за кримінал і нині здає державу російським спецслужбам, чи не так?

У мене лише підборіддя повисло...Бо з мого жарту нічого не вийшло...Американці досить своєрідно розуміють гумор. І цього разу мій знайомий це лишній раз підтвердив своєю цілком серйозною реакцією на мою спробу лише посміятися з такого широкомасштабного ювілею наче б то поки-що нічим не примітної в історії особи ...

А в західній пресі з цього просто сміються. Одна з європейських газет здивовано і не без гумору інформує, що в дитячих садочках на Сході України вже дітки співають пісеньку «Дядя Вітя Янукович, мудрий президент», переважна більшість газет і телеканалів в Україні, що контролюються олігархами, інформують про Віктора Януковича лише безкритично і з панегіриками...Микола Азаров роздає своїм міністрам проект нового податкового кодексу з портретом Януковича...Портрети Януковича з ...бурштинів! можна купити на базарі в Житомирі за 100-200 доларів... Згадане європейське видання цитує пересічного українця: «Культ особи? Януковичу то не загрожує, бо він не є...особистість»...

Але чим це загрожує Україні? Бо динозаври пострадянської епохи один за одним славлять ювілеї...Невже історія повторюється? Лише невідомо, чи тягне за собою фарс, або ж, не дай Бог, ще одну затяжну трагедію!?
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG