Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 01:37
Хтось і нині зранку сидить в Ореанді на лавці, неподалік церкви, мовчки згори споглядаючи море, ніби чеховська Ганна Сергіївна, більш відома як «Дама з собачкою». Й воно так само глухо шумить. Як і тоді Ялту ледь можна розгледіти за ранковими хмарами, чого не скажеш про вечори. Вечірня ж Ялта у «високий сезон» нагадує вулик. Тут, як на тому ярмарку у Остапа Вишні, – все гуде, вирує.

Ось підстаркуватий «масовик-затійник» у формі матроса Чорноморського флоту під пам’ятником вождеві світового пролетаріату розважає публіку старшого віку. Заводить «Вышел в степь донецкую парень молодой», каже на честь Президента Януковича. Народ привітання підхоплює танцем. Це, здається, єдине, що на набережній імені Леніна нагадує комуністичні часи. Далі з мегафонів і мікрофонів: екскурсія узбережжям – причал такий-то, теплохід відпливає за 10 хвилин, На оглядини Ластівчиного гнізда закликають з
іншого. Втім все це чуєш одним вухом. Бо на інше пропонують кримські троянди, штучний сніг, фото на пам’ять. Пані й панянки заради тих фото вбираються в криноліни поверх шортів. Хоч у відпустці, хоч на 5 хвилин побуде фрейліною, посидить на троні, хай і бутафорському. Місцеві підприємці вгадують чи намагаються передбачати – пролетарські мрії.

Праворуч малюють, чи продають намальоване довгими зимовими вечорами. Артисти народні й простонародні, умільці й невмільці працюють, як можуть. Відчинені допізна магазини з назвами світових брендів у сяючих вітринах. Світяться різнокольоровими вогнями дерева, подейкують, місцевий голова підгледів це у Парижі. Там співають, тут годують, тут готують, й тут співають. Розваги на будь-який гаманець.

Ось розмальовуються під «бойовий окрас» перед вуличним концертом артисти з котроїсь зі східних країн, далі – гітарист, вбраний майже як дід Мороз. В такт саксофонові вуличного музиканта хитає гілками кримська сосна. А хлопцеві акордеоністові, випадково чи навчено майстерно підвиває маленький песик.

У більшості вуличних ресторанчиків на літні місяці власні музики. Заїжджі пані подекуди так само, як і в часи Чехова гуляють з дрібними песиками, втім, зовсім не нудьгують. Пані ж місцеві використовують песиків з більш прозаїчною метою. На Пушкінському бульварі такса на ім’я Джессі – жива реклама екскурсійних подорожей, на які гостей закликає її господиня. Здам квартиру, будинок, апартаменти, щось там люкс, щось недорого. Хтось продає поштучно, хтось оптом.

Беріть грошенята, й гайда до Ялти, не маєте – їдьте до Ялти, щоб їх заробити. «Високий сезон» – триває недовго. А годуватиме ялтинців цілий рік Як там у казці, я там був, мед-пиво пив, холери не бачив.
XS
SM
MD
LG