Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 18:55

Цього липня виповнилося 45 років з дня створення знакової, загадкової і багатозначної музичної, рок-групи – «Доорс» – (The Doors). Вчора, в Празі, я був на зустрічі з Реєм Манзареком і Роббі Кріґером, одними із засновників групи. Все було дуже гарно, і спогади, і музичні фрагменти, і вокаліст, голосом дуже подібний на Джіма Моррісона. Але все це вже звичайно не те...Ніхто і ніяк не замінить, і не відтворить Джіммі. Він був і містичною, і загадковою, і вулканічною особистістю...Саме завдяки цьому фронтменові, «Доорс» і став знаменитою та незабутньою «летючою зіркою». Джім Моррісон сам сказав, що «всі будуть вражені...А потім – ф’ють, мене вже нема. І більше вони ніколи не побачать нічого подібного, і ніколи не зможуть мене забути. Ніколи!»

І це так. Джім покинув світ у 27 років. Навіть не віриться інколи, що він лежить в Парижі на Пер-Лашез…

Мені довелося вперше чути композиції «Доорс» влітку 1968 року, коли мого дядька допитували в КҐБ у Вінниці про «націоналістичні висловлювання» під час подій в Чехословаччині. Саме дядько привіз мені з Острави стрічку із записом пісні Джіма Моррісона «Віскі-бар»… Це була нова для мене, вражаюча, вибухова музика і пісні, саме з вуст самого Джіма.

«Є речі, про які ми маємо уявлення, і не маємо; а між ними – Двері», казав Джім Моррісон. Він також стверджував – «Знаєш, друже, або ж ти віриш у себе, або ж падаєш». Вже з дитинства Моррісон взяв на себе тяжку ношу – відповідати за мертвих, за тих, що раптово пішли з життя, за тих, що були принижені і що страждали...Він сам співав про це у своїх піснях...Одна з ключових у цьому плані «Riders on the Storm». Джім Моррісон був не лише співаком, а й поетом великої сили, своєрідним філософом свого часу.

Чи не до нас звернуті його слова – «Мені здається, що це брехня, – коли люди стверджують, що вони хочуть бути вільними, наполягають на тому, що свобода для них – щось найбільш бажане, святе і дорогоцінне. Але ж це все дурня собача! Людям страшно стає вільними, вони чіпляються за свої кайдани».

Джім Моррісон казав, що «вибирає свято з друзями і не хоче веселитися в натовпі»… та співав – «Майбутнє в мороку, а кінець – завжди близький».( Roadhouse Blues ) «Тому так важливо бачити Двері між дійсністю і невідомістю!»

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG