Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 14:48

«Самореклама держави»: понад 9 мільйонів гривень на формування іміджу України у світі


На створення позитивного іміджу за кордоном Україна цього року витратить 9,2 мільйони гривень. За інформацією Міністерства закордонних справ, ці гроші будуть спрямовуватися на інформаційно-просвітницькі кампанії та на соціологічні дослідження. Зокрема, планують відзняти два рекламних ролики про Україну і видати два види подарункових фотоальбомів. Наскільки ефективно пропагує себе Україна у світі? Якою бачать Україну за кордоном? І якою її хотіли б бачити іноземні бізнесмени і туристи?

Оскільки державний бюджет на цей рік був ухвалений лише у квітні, то й гроші, виділені на іміджеву підтримку України у світі, Міністерство закордонних справ отримало також із запізненням, у липні, каже заступник директора департаменту інформаційної політики МЗС Сергій Саєнко. За його словами, у грудні чиновники вже мають звітувати про свою роботу. Відтак, за цей короткий термін необхідно максимально ефективно використати кошти.

«Ми плануємо провести соціологічні дослідження, щоб визначити бачення іміджу України іноземцями. Плануємо поширювати презентаційно-іміджеву продукцію: фотоальбоми іноземними мовами, а також презентаційно-іміджеву брошуру (переважатиме інвестиційно-економічна складова й буде розкриватися туристичний потенціал). Ми також передбачаємо декілька заходів у рамках інформаційно-іміджевої кампанії (плануємо залучати й світові видання). І, звичайно, не можна забувати про місце України в світовій політиці, де перевага буде надаватися міжнародному співробітництву», - поінформував Сергій Саєнко.

Цілісна і послідовна стратегія самореклами України як держави відсутня

Така іміджева програма існувала в 2003-2006 роках. У 2008-2009 роках вона була запланована, але, на жаль, не була реалізована внаслідок проблем з фінансуванням, через економічну кризу, розповідає заступник директора департаменту інформаційної політики МЗС Сергій Саєнко. Але зараз, каже він, уже ухвалене рішення і є чітке розуміння в керівництва держави та в уряду, що імідж треба формувати і це має бути постійний процес.

«Звичайно, іміджеву програму не можна виконувати як разову акцію. Але це тільки початок. Україну треба поступово відкривати для іноземців. Тим більше, що зараз ми стоїмо на порозі видатної події – ЄВРО 2012. І до цього процесу треба змістовно і ґрунтовно готуватися», - зауважив Сергій Саєнко.

Коли увага світу буде прикута до України і до Польщі – цим і справді варто буде скористатися, погоджується політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. У формуванні іміджу «набагато потужнішим та змістовнішим буде успішне проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році», - переконаний він.

Програма створення іміджу держави передбачає два основних напрямки, вважає завідувач лабораторії психологічного іміджмейкінгу, пропаганди та реклами Інституту соціології та політичної психології Павло Фролов. Перший напрямок – це пряма реклама з промо-роликами, буклетами тощо. Другий – це позитивні згадки про державу в публікаціях у ЗМІ, в інтерв’ю з відомими людьми, це проведення фестивалів та мистецьких акцій. На думку Павла Фролова, цілісна, тривала і послідовна стратегія самореклами України як держави відсутня.

«Проведено чимало цікавих досліджень, як сприймається Україна за кордоном. У різних країнах цей образ різний. Ті, хто мають цим займатися, вони мали б інтегрувати всю цю інформацію і працювати над викоріненням негативного стереотипу про Україну. Завдяки братам Кличкам та ще кільком особам знають Україну. Плюс іще Україна асоціюється з Чорнобилем та іншими складовими негативного іміджу. Її дуже погано знають, наприклад, як країну зеленого туризму», - розповів Павло Фролов.

Імідж такої масштабної держави, як Україна не коштує 9 мільйонів гривень, тим більше його не можна «зліпити» за короткий термін, переконаний письменник і видавець Дмитро Капранов. «Імідж України сьогодні навіть не піддається макіяжу, вже не говорячи про корегування, бо формується він із щоденних контактів з людьми, повідомлень про Україну в пресі тощо», - зазначає він.

Україна очима європейців

Для пересічного мешканця Західної Європи середнього віку, Україна - це, насамперед, колишня радянська держава, яку ще у школі називали «житницею Європи». Там сталася Чорнобильська катастрофа, скажуть вони, і ця держава була замішана у проблемах з російським газом. Краще «озброєні» знаннями з географії ще згадають Чорне море з російським флотом, Київ та власне сусідство з Росією. Хоча для більшості простих людей країн Заходу Україна - це нерідко і є Росія, а дехто з опитаних навпаки навіть здивується, коли почує, що українці не входять до Євросоюзу, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода.

Молодші й ті, що небайдужі до спорту, а таких тут є чимало, безумовно, одразу з повагою згадають Андрія Шевченка, легендарного Сергія Бубку чи, трохи рідше, братів Кличків.

Невелика частина європейців ще й пов’яжуть Україну з Помаранчевою революцією та історією з отруєнням колишнього Президента.

На рівні європейських експертів сприйняття України відрізняється залежно від держави. До того ж, асоціації, що виникають, коли мова заходить про українців, з часом змінюється, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода політолог з Португалії Сандра Діаш Фернандіш.

«Усе залежить від того, у якій країні заходить мова про Україну: португальці, наприклад, матимуть дуже відмінний погляд від німців чи шведів. До того ж, скажімо, минулого року думки про цю державу суттєво відрізнялися від цьогорічних. Сьогодні ми бачимо іншу Україну, так би мовити, «періоду Помаранчевої контрреволюції». Позиція держави відносно Росії, Євросоюзу та НАТО дуже змінилася. Захід все більше схиляється до ідеї широкого залучення України до співпраці, але вважає, що цей процес можливий лише за одночасної участі Росії», - пояснила Сандра Діаш Фернандіш.

Ще одна вагома складова українського іміджу - це трудова міграція. Українські заробітчани, яких за різними експертними оцінками нараховують від півтора до трьох мільйонів осіб, мають репутацію переважно серйозних і працелюбних людей.

Як констатують експерти, будь-яка держава зацікавлена у створенні свого позитивного іміджу у світі,оскільки це один з елементів інвестиційної привабливості.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG