Рішення, яке зачитав сьогодні у Кишиневі голова Конституційного суду Молдови Думітру Пулбере, не допускає подвійного тлумачення закону. «Особа, яка упродовж двох термінів поспіль обіймала посаду президента Молдови, не може балотуватися знову», – сказано в судовій ухвалі.
Лідер нині вже опозиційної Комуністичної партії Володимир Воронін спокійно відреагував на рішення Конституційного суду, назвавши його «передбачуваним». За словами Вороніна, він у жодному випадку не збирався балотуватися втретє, але бажання правлячої коаліції отримати заборону від Конституційного суду свідчить про те, що коаліція боїться зростаючої популярності комуністів.
«Запит до Конституційного суду показує страх нинішнього режиму. Минув рік від того часу, як до влади в країні прийшов правлячий альянс, але рейтинги Вороніна і комуністів не лише не впали, вони зростають за всіма соціологічними опитуваннями», – сказав Володимир Воронін.
Таким чином він не зможе висувати свою кандидатуру на виборах, які мають відбутися восени.
Комуністи обіцяють бойкотувати референдум
За нинішнім законодавством, президента обирає парламент. Але на 5 вересня в країні призначено референдум щодо поправок до Конституції, який може дозволити обирати президента всенародним голосуванням. Комуністична партія обіцяла бойкотувати референдум.
Питання про те, чи може саме колишній президент Володимир Воронін обіймати посаду президента втретє, виникло тому, що він подав у відставку у вересні минулого року після того, як молдовські комуністи програли парламентські вибори. Воронін очолював країну від 2001 по 2009 рік. Після того, як парламент не зумів обрати президента, обов’язки голови держави почав виконувати голова правлячої коаліції і голова парламенту Міхай Ґімпу.
У партії комуністів вважали, що Воронін може спробувати після перерви, тобто не «поспіль», втретє стати президентом, оскільки після нього фактичним новим керівником Молдови став Ґімпу. Але супротивники цієї ідеї відзначали, що існує різниця статусів: виконувач обов’язків президента і президент.
Конституційний суд підтвердив, що особа, яка відбула президентом два терміни підряд, не може претендувати на новий, якщо після закінчення другого терміну посада президента лишалася вакантною і обов’язки голови держави тимчасово виконував голова парламенту чи прем’єр.
Лідер нині вже опозиційної Комуністичної партії Володимир Воронін спокійно відреагував на рішення Конституційного суду, назвавши його «передбачуваним». За словами Вороніна, він у жодному випадку не збирався балотуватися втретє, але бажання правлячої коаліції отримати заборону від Конституційного суду свідчить про те, що коаліція боїться зростаючої популярності комуністів.
«Запит до Конституційного суду показує страх нинішнього режиму. Минув рік від того часу, як до влади в країні прийшов правлячий альянс, але рейтинги Вороніна і комуністів не лише не впали, вони зростають за всіма соціологічними опитуваннями», – сказав Володимир Воронін.
Таким чином він не зможе висувати свою кандидатуру на виборах, які мають відбутися восени.
Комуністи обіцяють бойкотувати референдум
За нинішнім законодавством, президента обирає парламент. Але на 5 вересня в країні призначено референдум щодо поправок до Конституції, який може дозволити обирати президента всенародним голосуванням. Комуністична партія обіцяла бойкотувати референдум.
Питання про те, чи може саме колишній президент Володимир Воронін обіймати посаду президента втретє, виникло тому, що він подав у відставку у вересні минулого року після того, як молдовські комуністи програли парламентські вибори. Воронін очолював країну від 2001 по 2009 рік. Після того, як парламент не зумів обрати президента, обов’язки голови держави почав виконувати голова правлячої коаліції і голова парламенту Міхай Ґімпу.
У партії комуністів вважали, що Воронін може спробувати після перерви, тобто не «поспіль», втретє стати президентом, оскільки після нього фактичним новим керівником Молдови став Ґімпу. Але супротивники цієї ідеї відзначали, що існує різниця статусів: виконувач обов’язків президента і президент.
Конституційний суд підтвердив, що особа, яка відбула президентом два терміни підряд, не може претендувати на новий, якщо після закінчення другого терміну посада президента лишалася вакантною і обов’язки голови держави тимчасово виконував голова парламенту чи прем’єр.
