Уряд Пакистану звернувся з проханням надати фінансову допомогу приблизно на 900 мільйонів доларів США, і Світовий банк обіцяє надати ці кошти, мовиться в повідомленні банку.
Кошти мають піти в першу чергу на потреби швидкої відбудови потерпілих регіонів.
Крім того, Світовий банк співпрацюватиме з урядом Пакистану, щоб забезпечити використання цих коштів саме на визначені потреби.
Цей особливо зазначений момент важливий для країни, в якій система цивільного урядування за кризової ситуації спрацювала далеко не найкращим чином. Головний обсяг допомоги надали міжнародні організації та пакистанська армія.
Влада не впоралася, хоч каже, що робила все можливе
Чоловікам, що превозять їжу, доводиться захищатися, провінція Пенджаб, 17 серпня 2010 року
А потерпілі скаржаться на бездіяльність влади. «Тут, здається, відколи прийшли повені, ніякої влади нема. Ми втратили дітей, худобу, ледь урятувалися самі. Ось прийшли, думали, допомогу дадуть, а нічого не дали. Де влада? Що нам робити? Куди йти? Треба сказати про це владі, це ж відповідальність влади – зробити все можливе!» – сказав один із потерпілих, Могаммад Лаїк із місцевості поблизу міста Сакхару в провінції Сіндг, в інтерв’ю агентству Reuters.
Уряд же каже, що більше зробити просто не зміг. «Ця природна катастрофа принесла величезні руйнування, від неї потерпіли приблизно 20 мільйонів людей. Отож, попри всі можливі зусилля уряду, всіх наявних заходів видається замало», – заявив днями в телевиступі прем’єр-міністр Пакистану Юсаф Раза Ґілані.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, відвідавши днями потерпілі регіони Пакистану, висловив співчуття й солідарність. «Я тут також для того, щоб побачити, що тут відбувається і що ще можна зробити. І я тут ще й для того, щоб закликати світову спільноту прискорити надання допомоги пакистанському народові», – наголосив він.
Допомога потрібна негайно
Табір для постраджалих під час повеней
Та на цей час допомоги дійсно бракує. Використання коштів Світового банку та інших донорів значною частиною ще попереду.
Тим часом же, через два тижні після початку повеней, із запланованих Організацією Об’єднаних Націй майже 460 мільйонів доларів, які вона закликала надати, надійшла наразі лише чверть. При цьому, за даними ООН, принаймні шість мільйонів людей у Пакистані нагально потребують харчів, питної води, даху над головою й медикаментів та предметів санітарії.
Понад половину з тих, кому в уражених повенями місцевостях загрожують інфекційні захворювання, становлять діти. ООН застерігає: якщо допомога не надійде швидко, в країні почнеться друга хвиля смертей, цього разу від хвороб. У Пакистані, в переповнених наметових таборах біженців від стихії, вже зареєстрували перший випадок холери.
Кошти мають піти в першу чергу на потреби швидкої відбудови потерпілих регіонів.
Крім того, Світовий банк співпрацюватиме з урядом Пакистану, щоб забезпечити використання цих коштів саме на визначені потреби.
Цей особливо зазначений момент важливий для країни, в якій система цивільного урядування за кризової ситуації спрацювала далеко не найкращим чином. Головний обсяг допомоги надали міжнародні організації та пакистанська армія.
Влада не впоралася, хоч каже, що робила все можливе
А потерпілі скаржаться на бездіяльність влади. «Тут, здається, відколи прийшли повені, ніякої влади нема. Ми втратили дітей, худобу, ледь урятувалися самі. Ось прийшли, думали, допомогу дадуть, а нічого не дали. Де влада? Що нам робити? Куди йти? Треба сказати про це владі, це ж відповідальність влади – зробити все можливе!» – сказав один із потерпілих, Могаммад Лаїк із місцевості поблизу міста Сакхару в провінції Сіндг, в інтерв’ю агентству Reuters.
Уряд же каже, що більше зробити просто не зміг. «Ця природна катастрофа принесла величезні руйнування, від неї потерпіли приблизно 20 мільйонів людей. Отож, попри всі можливі зусилля уряду, всіх наявних заходів видається замало», – заявив днями в телевиступі прем’єр-міністр Пакистану Юсаф Раза Ґілані.
Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун, відвідавши днями потерпілі регіони Пакистану, висловив співчуття й солідарність. «Я тут також для того, щоб побачити, що тут відбувається і що ще можна зробити. І я тут ще й для того, щоб закликати світову спільноту прискорити надання допомоги пакистанському народові», – наголосив він.
Допомога потрібна негайно
Та на цей час допомоги дійсно бракує. Використання коштів Світового банку та інших донорів значною частиною ще попереду.
Тим часом же, через два тижні після початку повеней, із запланованих Організацією Об’єднаних Націй майже 460 мільйонів доларів, які вона закликала надати, надійшла наразі лише чверть. При цьому, за даними ООН, принаймні шість мільйонів людей у Пакистані нагально потребують харчів, питної води, даху над головою й медикаментів та предметів санітарії.
Понад половину з тих, кому в уражених повенями місцевостях загрожують інфекційні захворювання, становлять діти. ООН застерігає: якщо допомога не надійде швидко, в країні почнеться друга хвиля смертей, цього разу від хвороб. У Пакистані, в переповнених наметових таборах біженців від стихії, вже зареєстрували перший випадок холери.
