Продавчиня косметики Марина о 9 ранку вже на роботі. Її місце обабіч дороги у центрі міста. Через годину тут, попри заборону міської влади, на парапетах закипить стихійна торгівля. За словами продавця, на ринок вона торгувати не піде, адже там прибуток буде значно нижчий.
«Правоохоронці підходили з конфіскацією товару кожного дня. А що нам робити? Діти вдома. Зараз така криза, і треба якось виживати. Місце на базарі коштує, мабуть, тисячі дві. А потім ще й високий товарний збір», – каже Марина.
Стихійна торгівля завжди була однією з найболючіших проблем у Черкасах. Упродовж багатьох років в антисанітарних умовах на тротуарах і газонах торгують люди. Попри постанову міської ради за 2006 рік про заборону торгівлі за межами ринків, боротьбу зі «стихійниками» розпочали лише у травні цього року. Проти «незаконних робочих місць» об’єднались міська рада Черкас, облдержадміністрація, правоохоронці та керівництво міських ринків.
Заступник директора департаменту муніципальної інспекції Черкаського міськвиконкому Ольга Швець звинувачує міліцію у зволіканні щодо боротьби зі «стихійними ринками».
«Із 2006 по 2010 рік міліція абсолютно ніяких дій з ліквідації стихійної торгівлі не робила. Ми змушені навіть були подавати позов на міліцію про її бездіяльність», – розповідає Швець.
У прес-службі Управління МВС у Черкаській області ситуацію не коментують, мотивуючи це тим, що уповноважене керівництво нині у відпустках.
«Арбат» по-черкаськи
За останні три місяці у Черкасах від стихійного ринку звільнили центральні вулиці міста. На цій території нині облаштовують парковку для транспорту. «Стихійникам» міська влада запропонувала місця на території ринків. Однак тут торговцям доведеться платити щомісячну орендну плату – 50 гривень за квадратний метр.
Підприємці, які звикли до безкоштовного місця роботи, не задоволені пропозицією мерії. Вони запропонували керівництву міста, залучивши до торгівлі місцевих митців перетворити центр Черкас на «другий Арбат», маючи на увазі однойменну вулицю в центральній частині столиці Росії Москві, де, як і на Андріївському узвозі в Києві, широко торгують художніми (і не дуже) виробами.
Заступник директора департаменту муніципальної інспекції Ольга Швець вважає, що під маркою боротьби за робочі місця «ватажки» стихійної торгівлі намагаються повернути собі незаконні точки у центрі міста.
«Вони під різними приводами вводять в оману керівництво обладміністрації й інших посадових осіб. Насправді, усі люди, які мали одну точку, всі пішли на ринок. А ті, що мають розгалужену систему торгівлі, їм вигідно залишати їх будь-де на проїжджій частині», – говорить Ольга Швець.
Щоб остаточно викоренити стихійну торгівлю на черкаських вулицях, говорить Ольга Швець, необхідно не просто ухвалити рішення. Тут важливі тверді дії правоохоронних органів і свідомість місцевих «підприємців-стихійників».
«Правоохоронці підходили з конфіскацією товару кожного дня. А що нам робити? Діти вдома. Зараз така криза, і треба якось виживати. Місце на базарі коштує, мабуть, тисячі дві. А потім ще й високий товарний збір», – каже Марина.
Стихійна торгівля завжди була однією з найболючіших проблем у Черкасах. Упродовж багатьох років в антисанітарних умовах на тротуарах і газонах торгують люди. Попри постанову міської ради за 2006 рік про заборону торгівлі за межами ринків, боротьбу зі «стихійниками» розпочали лише у травні цього року. Проти «незаконних робочих місць» об’єднались міська рада Черкас, облдержадміністрація, правоохоронці та керівництво міських ринків.
Заступник директора департаменту муніципальної інспекції Черкаського міськвиконкому Ольга Швець звинувачує міліцію у зволіканні щодо боротьби зі «стихійними ринками».
«Із 2006 по 2010 рік міліція абсолютно ніяких дій з ліквідації стихійної торгівлі не робила. Ми змушені навіть були подавати позов на міліцію про її бездіяльність», – розповідає Швець.
У прес-службі Управління МВС у Черкаській області ситуацію не коментують, мотивуючи це тим, що уповноважене керівництво нині у відпустках.
«Арбат» по-черкаськи
За останні три місяці у Черкасах від стихійного ринку звільнили центральні вулиці міста. На цій території нині облаштовують парковку для транспорту. «Стихійникам» міська влада запропонувала місця на території ринків. Однак тут торговцям доведеться платити щомісячну орендну плату – 50 гривень за квадратний метр.
Підприємці, які звикли до безкоштовного місця роботи, не задоволені пропозицією мерії. Вони запропонували керівництву міста, залучивши до торгівлі місцевих митців перетворити центр Черкас на «другий Арбат», маючи на увазі однойменну вулицю в центральній частині столиці Росії Москві, де, як і на Андріївському узвозі в Києві, широко торгують художніми (і не дуже) виробами.
Заступник директора департаменту муніципальної інспекції Ольга Швець вважає, що під маркою боротьби за робочі місця «ватажки» стихійної торгівлі намагаються повернути собі незаконні точки у центрі міста.
«Вони під різними приводами вводять в оману керівництво обладміністрації й інших посадових осіб. Насправді, усі люди, які мали одну точку, всі пішли на ринок. А ті, що мають розгалужену систему торгівлі, їм вигідно залишати їх будь-де на проїжджій частині», – говорить Ольга Швець.
Щоб остаточно викоренити стихійну торгівлю на черкаських вулицях, говорить Ольга Швець, необхідно не просто ухвалити рішення. Тут важливі тверді дії правоохоронних органів і свідомість місцевих «підприємців-стихійників».
