Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 18:41

На Страшному суді Василь Стус буде свідком від України...


Василь Стус
Я народився також в Рахнівці. Значно пізніше від Стуса, але ніби й до сьогодні він є моїм поводирем... Лише туманно пам’ятаю, як однієї зими, чи 58-го, чи 59-го, я пізнього вечора відстав від гурту старших хлопчаків біля Казенного лісу і плакав у сутінках, бо не знав, як додому втрапити... Раптом з Уманського шляху виринула постать... Я мало не вмер від страху...

Потім бабуня моя, Настя, розповідала, що привів мене того вечора додому Василь Стус... Сама ж бабуня моя тримала на руках маленького Стуса у дворі його батька Семена... Вже після смерті Стуса бабуня казали, що він був такий твердий і непоступливий, як мій батько... Десь маю аудіо-спогади бабуні про Семена Стуса і його родину і про Василя, бо це були якісь родичі Осадчуків і Миколаєнків, а може й Миронюків... Сьогодні я вже й не пам’ятаю. Десь є й листи родичів Стуса... У 1973 році я зустрічався з його близькими у поїзді з Києва, йшлося тоді й про суди та переслідування...

Більше мені про Стуса розповідали Панас Кононович Миронюк і мій дідунь Дмитро. Дотично я став і своєрідною «жертвою» репресій початку 70-х. Мене вигнали навесні 1972-го з університету, про всяк випадок, як потім казали... Врятувало те, що за порадою Панаса Кононовича дідунь Дмитро написав сердитого листа ветерана війни...

Вже на початку 90-х я дивився на деяких наших «демократів» з Руху й інших партійок під кутом оцінок Василя Стуса і потім не дивувався, куди «завели» національно-визвольний рух в Україні ці «лідери»... Багато з них сьогодні вже «годуються» крихтами зі «столу владного»...

Стус для мене й нині не лише поет і перекладач, а немов би совість України, перед ним мені й до сьогодні соромно не лише за себе, а й за своїх братів українців, за своїх земляків, котрі так і не зрозуміли дотепер, хто ж такий Василь Стус для них, навіть давно після своєї смерті... Хіба ж не про сьогодення сказано ним:

Сидять по шпорах всі мужі хоробрі,
Всі правдолюби, чорт би вас побрав...


Україна на майбутнє можлива лише «за Стусом», лише такі безкомпромісні і несхитні люди, яким був Василь, можуть вивести українців на широкий і вільний світовий шлях...

А коли настане Страшний суд, достеменно, головним свідком від українців буде саме Василь Стус...

Моє ж досьє велике, як майбутнє.
Напевно, пропустив котрийсь із трутнів.
Із тих, що білий світ мені окрали,
Окравши край, окрали спокій мій.


«Народе мiй, до тебе я ще верну»… обіцяв Василь Стус. І настане незабаром час, коли чи не кожний в Україні зрозуміє, ким є для нього цей поет і совість України. Поспішаймо спокутувати свої гріхи перед НИМ, українці!
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG