Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 18:55

Сергій Тігіпко, ймовірно, навіть не уявляє, який вирок існуючій в Україні системі він зробив своїм щирим визнанням. Він зокрема сказав, що якби опинився на місці Януковича, або туди потрапив би хтось інший – таж таки Тимошенко, то вони прагнули б понад усе зміцнити свою владу. А це свідчить про те, що в Україні так і не виник справжній демократичний рух.

Так звана більшість у парламенті за Президента Ющенка називала себе демократичною, але вона діяла переважно на рівні теоретичних викладок і гасел. На практиці ця більшість несла в собі практично майже усі вади кучмівського правління.

Жодний із пострадянських режимів в Україні так і не зміг навіть наблизитись до головних демократичних засад.

А судді – хто?

Перш за все це стосувалося визволення судової гілки влади. Вона, що за Кравчука і Кучми, а відтак і за Ющенка залишилася частиною правлячої бюрократичної системи.

Україна не могла, не хотіла і боялася встановити культ незалежності суду. Тим самим влада і досі залишається безкарною, водночас безпорадною, а відтак і розбещеною.

Демократична культура як в політиці, так і в економіці не доторкнулися ані правлячого апарату, ані бізнесової еліти, ані самого суспільства.

Національно свідома частина українства й досі ніяк не може усвідомити, що захист мови, історії, в решті решт самої незалежності ніколи не буде дієздатними без демократичного коріння.

Обороняти національні інтереси в усьому їх комплексі не можна без встановлення справжнього демократизму, починаючи від недоторканності преси, верховенства права і закону над усіма громадянами, і насамперед над правлячими елітами.

...І для чого сила?

Що може дати Януковичу консолідація влади? Яку мету він бачить перед собою і перед країною, якщо Конституційний Суд скасує політичну реформу 2004 року і Президент отримає те, що мав Кучма?

Україна прямо перед очима має яскравий російський приклад. Що дав величезній сусідці путінський переворот? Невже хтось може серйозно стверджувати, що російське суспільство щиро і завзято бажало отримати те, що йому подарувала путінська ініціатива?

Знецінення демократії як ідеї і в Україні, і в Росії сталося, напевно, тому, що нічого по суті демократичного в обох країнах не сталося.

Хтось захоче посперечатися з цією реальністю, пробуючи для контраргументу виривати з контексту окремі поодинокі приклади. Це марна справа. На кожний такий приклад можна висунути тисячі протилежних сумних доказів.

Однак, як в казці біля розбитого корита, колись усе одно доведеться починати практично з нуля. Іншим лідерам, і, ймовірно, іншому поколінню.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG