Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 07:23
В Україні може з’явитися суд присяжних. Це передбачає проект нового Кримінально-процесуального кодексу. Коли розглядатимуть справи, де можливе довічне ув’язнення, то долю підсудного вирішуватиме журі присяжних, а не професійний суддя. Про це заявив заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов.

Від присяжних вимагатиметься лише одне: вердикт – «Винен чи ні?». А міру покарання звинуваченого (якщо «винен»), визначатиме професійний суддя. Але чи готова Україна до суду присяжних?

«А хто ж присяжні?»

Відповідальність за вердикт суду має нести не лише суддя. Таким є один із аргументів прихильників запровадження суду присяжних. Як зауважує голова підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства парламентського комітету з питань правосуддя Святослав Олійник, вирішувати долю звинувачених в особливо тяжких злочинах мають представники суспільства. І цими представниками можуть стати пересічні люди, які засідатимуть у журі, говорить депутат. «Мова йде про справи де передбачене, наприклад, довічне позбавлення волі, тобто про дуже тяжкі злочини, там, де питання - винувата чи не винувата ця людина - є фактично питанням життя. Крім того, часто буває так, що на стадії судового розгляду не є достатньо даних, достатньо доказів, щоби визнати людину винуватою. З іншого боку, не є достатньо даних у винуватості людини». Такі складні судові процеси називаються неочевидними справами з непрямими доказами. У разі, якщо присяжні ухвалили рішення про те, що підсудний винний, тоді професійний суддя визначає покарання.

У більшості країн, де діє такий суд, кількість присяжних – дванадцять осіб. В Україні їх може бути вісім, повідомив Святослав Олійник. Хоча остаточного рішення стосовно кількості членів журі ще не ухвалили. Водночас Святослав Олійник розповів, як пропонують відбирати присяжних. «Процедура проста, вона відома, в принципі, ще з радянських часів. Тобто, на рівні виконкому районної адміністрації в добровільному порядку формується якась кількість людей, значно більша, ніж необхідно для формування присяжних для конкретного процесу. Ці люди знають, що вони на рік є присяжними, і з їхнього числа вже формується потрібна кількість представників для судової справи», - пояснив депутат.

Вирішувати питання «А хто присяжні?» в Україні слід з урахуванням того, як це роблять уже багато десятиліть за кордоном, - впевнена юристка Тетяна Монтян. «Зазвичай включаються у списки присяжних усі члени територіальної громади, за виключенням, тих, хто має якісь протипоказання це, наприклад, неповносправні люди, працівники правоохоронних органів, адвокати). А потім методом випадкових чисел серед цих людей обирають присяжних для слухання конкретної справи, в кількості значно більшій, ніж потрібно. А після цього відбувається відбір за певними показниками».

Найактивніше суд присяжних діє у Сполучених Штатах. У цій країні щороку відбувається понад 120 тисяч процесів, де вердикт ухвалюють саме таким чином. Якщо звинуваченому світить перспектива опинитися за ґратами, він має право на розгляд справи присяжними, і йому не можна відмовити, - розповідає кореспондент Радіо Свобода у США. «Суд присяжних складається з 6 засідателів, або, коли суд розглядає тяжкі злочини, наприклад, убивство, тоді запрошують 12 присяжних. Їх дуже серйозно підбирають, опитують, при чому роблять це адвокати обвинуваченого, і лише вони мають право на власний розсуд обирати присяжних». Вони намагаються обрати найбільш неупереджених, на їх погляд, присяжних, які не мають інформації про справу, що буде розглядатися.

Тиск і справедливість


Офіційна статистика судових вироків показує «гуманність» українських судів – на кожні 500 вироків є лише один вердикт із виправданням підсудного – 0,2%. У Європі ж виправдовують 30% підсудних. Запровадження суду присяжних в Україні дозволить змінити ситуацію, в якій судді (який одноосібно все вирішує) простіше відправити справу на додаткове розслідування, ніж виправдати звинуваченого, переконує правозахисник Володимир Яворський. За його твердженням, натиснути на присяжних або підкупити їх значно важче, ніж професійного суддю. При цьому Володимир Яворський посилається на досвід Росії, де суд присяжних діє вже майже сімнадцять років. «Досвід Росії показує, що це якраз достатньо складно – підкупити присяжних, і що цього не відбувається. Коли слухається кримінальна справа, немає зацікавленої сторони, тому хабарництва тут менше. Навпаки, йде прямий тиск на суд з боку прокуратури, щоб засудити окрему людину, бо в нас не люблять виправдних вироків. А коли це буде виносити суд присяжних, то це знімає відповідальність з судді, і суддя стає осторонь цієї проблеми».

До речі, у Росії було кілька вердиктів присяжних, які викликали значний резонанс у пресі. Наприклад, п’ять років тому саме присяжні Московського міського суду виправдали російського кримінального авторитета Іванькова, більше відомого, як Япончик. Його звинувачували у вбивстві, сам Іваньков категорично відкидав звинувачення. Один із прокурорів тоді стверджував, що 7 із 12 присяжних нібито мали кримінальне минуле. Це твердження не довели. Також присяжні виправдали трьох підозрюваних у вбивстві головного редактора російської версії журналу «Forbes» Пола Хлебнікова.

Присяжні не застраховані від помилок у вироках, зазначає юрист Тетяна Монтян. Але, на її думку, кількість таких помилок не зрівняти із «…свідомим, цинічним наплюванням на закон, яке демонструють українські судді. Присяжні можуть засудити людину, проти якої немає прямих доказів, бо їм так здалося. Але, якщо вже є докази безневинності людини, – то таку людину вони не засудять. Наші ж судді – запросто можуть засудити всупереч залізобетонним доказам безневинності», - запевняє Тетяна Монтян.

Громадянський обов’язок

Водночас, експерти називають і негативи впровадження нового елементу системи судочинства. Противники суду присяжних говорять про те, що такий розгляд справ ускладнить ор¬ганізацію судових засідань, призведуть до збі¬льшення кількості відкладених справ і розтягнення строку їх розгляду. Також вони не виключають вчинення тиску та підкупи присяжних. Крім того, багатьом людям без належної освіти та підготовки буде складно зрозуміти всі тонкощі справи, - впевнені деякі юристи.

Загалом, наслідки впровадження суду присяжних в Україні, звичайно, залежать від того, за якими критеріям будуть обиратися присяжні, і чи будуть можливості впливу на них. Тобто від конкретної системи, яку оберуть українські депутати. Надання ж людям можливості виконувати певний громадянський обов’язок, залучення більшої кількості людей до суспільних справ, лише зміцнюватиме існування громадянського суспільства в Україні, стверджують правники.

Проект нової редакції Кримінально-процесуального кодексу (де, зокрема, йдеться про запровадження суду присяжних) буде готовий наприкінці жовтня - початку листопада нинішнього року. Про це повідомив в інтерв’ю одному з телеканалів заступник керівника Адміністрації глави держави Андрій Портнов. І саме тоді його зможе внести до Верховної Ради Президент України Віктор Янукович.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG