Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 06:30

Прага – Європейські оглядачі зауважують, що вже сьогодні в Україні на 15 працюючих припадає 13 пенсіонерів, а до 2025 року може дійти до того, що на кожних 14 українських пенсіонерів муситимуть працювати лише 10 українців. Нинішня пенсія у 700 гривень гарантує лише «злиденне існування українських пенсіонерів», пишуть європейські газети і запитують, що ж далі. Висновок напрошується сам собою: працювати українці муситимуть довше. Тим часом польський президент Броніслав Коморовський вважає, що Варшава мусить рахуватися з українськими політичним реаліями і далі підтримувати європейський курс Києва. Про це польський лідер сказав газетам після повернення з української Ялти. Тоді як низка експертів пророкують провал нинішніх переговорів Києва з ЄС щодо зони вільної торгівлі.

Польська «Ґазета Виборча» аналізує ситуацію з українськими пенсіонерами і наголошує, що українські жінки-пенсіонери, якими вони стають у 55 років, є «наймолодшими пенсіонерками в Європі». Це видання наголошує, що вже сьогодні дефіцит українського пенсійного фонду сягає чи не 70 відсотків, що може призвести до катастрофи фінансової системи держави, яка й так «потонула в боргах». Фахівці також вважають, що катастрофічно низький середній вік українців, який ледь сягає 63 років, є серйозною перешкодою на шляху підвищення того ж пенсійного віку. Деякі експерти вважають, що влада України мусить подбати насамперед про покращення умов праці і підвищити рівень медицини в державі, а вже потім думати про підвищення пенсійного віку чоловіків і жінок до 60-65 років. «Ґазета Виборча» також зауважує, що «оголошення непопулярного рішення про підвищення пенсійного віку перед місцевими виборами 31 жовтня могло б погано закінчитися для правлячої Партії регіонів, тому влада запевняє, що не хоче підвищувати пенсійний вік». Разом з тим польське видання вважає, що в Києва немає іншого виходу, як підвищувати пенсійний вік українців, бо це вже закладено у боргові зобов’язання МВФ, котрий поставив такий непопулярний крок для влади однією з умов надання Україні 19 мільярдів доларів кредиту.

Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що Україна нині метається між Сходом і Заходом, про що свідчать слова Президента Януковича про ймовірні мільярдні (в євро) збитки від можливих «нерівноправних умов угоди з ЄС щодо зони вільної торгівлі». Ці слова Януковича, сказані нещодавно у Ялті, чимало експертів розцінюють, як неприкритий тиск на Брюссель. Згадане видання тому й прогнозує, що «запланований на 22 листопада в Брюсселі саміт Україна – ЄС закінчиться у кращому випадку порожніми деклараціями, а в гіршому – скандалом». «Нєзавісімая газета» цитує джерела, близькі до нинішніх переговорів Києва і ЄС, котрі кажуть, що суперечності на цих переговорах виникли від самого початку і навряд чи у найближчі дні сторони домовляться про навіть попередній текст «майбутньої угоди про зону вільної торгівлі». Виникає парадокс – понад 60 відсотків українців чітко виступають за інтеграцію у євроструктури, але, як виявляється, за словами урядових речників, «Європа не поспішає відкривати свої ринки для українських товарів, однак вимагає скасування всіх заборон на ввезення своєї продукції». «До чого це призведе? До того, що низка українських галузей просто припинить своє існування», – пояснив позицію українських переговорників «Нєзавісімой газете» один із учасників процесу... У Києві з самого початку вимагали рівноправних умов для обох сторін зони вільної торгівлі з Європою, але, як кажуть деякі експерти, тепер у Києві бояться реакції Росії, яка може накласти нові санкції «на деякі сегменти українського ринку» в разі створення Україною зони вільної торгівлі з ЄС. Тому експерти вважають, що ідея нових угод Києва з ЄС просто «зависне» на роки, і українцям доведеться розпрощатися з європейським мріями вже цієї осені. «Горобець» тимчасових поступок Росії щодо українських товарів виявляється, як кажуть деякі експерти, реальнішим для Києва, аніж «синиця в небі» європейської інтеграції. Один із промоутерів тісніших зв’язків із Росією, комуніст, реакціонер часів Кучми, Анатолій Орел, який зараз очолює Центр міжнародних порівняльних досліджень у Києві, каже, як його цитує «Нєзавісімая газета», що «українська влада може деякий час почекати, поки українська економіка вийде на новий рівень розвитку, зміцниться і буде готова до зони вільної торгівлі з ЄС із мінімумом втрат». Експерти зауважують, що такого рівня розвитку України доведеться «чекати роками».

Польський президент Броніслав Коморовський, після двох візитів до України, сказав в інтерв’ю варшавській «Жечпосполитій», що «Україна не хоче бути заручницею вибору між Росією і Заходом». Тому, як вважає польський лідер, Варшава мусить рахуватися з цим і надалі всіляко підтримувати «курс України на Захід та допомагати Києву в реальному досягненні стандартів ЄС».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG