Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства, бодай на районному рівні, майже не здійснюється, зі власного досвіду розповідає Світлана Голота, завідувач сектору взаємодії з об’єднанням громадян Кіровоградської обласної адміністрації. «Взагалі робота майже не ведеться, – каже вона. – тому що мала активність громадських організацій, до того ж, на рівні районів їх існує дуже мало».
Крім того, говорить Світлана Голота, з кінця 2009 року на заваді розвитку громадянського суспільства стали ще й законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів України. Постанова уряду «Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» фактично заблокувала можливість створення в областях ефективних громадських рад.
Попередні громадські ради начебто не легітимні – нові створити неможливо
Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, пояснює, в чому, на його думку, негатив постанови. «Члени громадської ради мають обиратися на установчих зборах, куди мають запросити не менше 25 відсотків зареєстрованих громадських організацій області, – пояснює він. – Відповідно, це нереалізована норма».
Обирати членів громадської ради шляхом скликання зборів – це хороша ініціатива, зазначає експерт, але біда в тому, що серед 60 тисяч громадських організацій в Україні більша частина існує лише на папері, реально вони не діють. То ж нині впровадження одного з ключових пріоритетів концепції державної підтримки розвитку громадянського суспільства, а саме, діалогу між владою та громадою, загальмувалося. Причина – скликати громадські ради відповідно до закону просто не можливо, адже немає з кого їх скликати, наголошує Максим Лациба.
«Попередні громадські ради начебто не легітимні, нові створити неможливо, а в результаті заблоковано інститут роботи громадської ради. Це дуже погано, – говорить експерт. – Тому ми дуже сподіваємося, що буде ухвалена нова постанова, яка запровадить вибори на загальних зборах членів громадських рад».
В уряді натомість запевняють, що врахували пропозиції громадськості, і вже скоро ухвалять нову постанову про порядок утворення громадських рад, каже Тетяна Андрійчук, голова департаменту масової інформації та комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України. «Дійсно, ця постанова розроблена, – зазначає вона – Ми вже подали її на розгляд Кабінету Міністрів. Передбачається, що органи виконавчої влади у тримісячний строк будуть формувати громадські ради за новим положенням. Також ми спробували розширити права громадських рад».
Але в уряді визнають, що навіть до ухвалення постанови, що блокувала певним чином розвиток діалогу влади та громади, як громадські організації, так і органи виконавчої влади не дуже активно долучалися до розвитку громадянського суспільства в Україні.
Проблема насамперед у пасивності українських громадян – експерт
Те, як реалізовували у 2009 році Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, досліджувала низка громадських організацій.
Вони виявили: майже 70 відсотків заходів міністерств та майже половина заходів обласних державних адміністрацій не відповідали завданням Концепції. А те, що і виконувалось, то, частіше, лише формально.
Відкритим залишається питання, чи не стане лише формальністю діяльність громадських рад згідно з майбутньою постановою чинного уряду. За словами політичного експерта Максима Лациби, усе залежатиме від волі громадських організацій. Якщо вони захочуть, щоб ця постанова стала дійсністю, і вимагатимуть цього від органів виконавчої влади, то вона діятиме. На його думку, нині проблема недорозвиненості громадянського суспільства України криється не в органах виконавчої влади, а більше в пасивності самих українських громадян.
Крім того, говорить Світлана Голота, з кінця 2009 року на заваді розвитку громадянського суспільства стали ще й законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів України. Постанова уряду «Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» фактично заблокувала можливість створення в областях ефективних громадських рад.
Попередні громадські ради начебто не легітимні – нові створити неможливо
Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, пояснює, в чому, на його думку, негатив постанови. «Члени громадської ради мають обиратися на установчих зборах, куди мають запросити не менше 25 відсотків зареєстрованих громадських організацій області, – пояснює він. – Відповідно, це нереалізована норма».
Обирати членів громадської ради шляхом скликання зборів – це хороша ініціатива, зазначає експерт, але біда в тому, що серед 60 тисяч громадських організацій в Україні більша частина існує лише на папері, реально вони не діють. То ж нині впровадження одного з ключових пріоритетів концепції державної підтримки розвитку громадянського суспільства, а саме, діалогу між владою та громадою, загальмувалося. Причина – скликати громадські ради відповідно до закону просто не можливо, адже немає з кого їх скликати, наголошує Максим Лациба.
«Попередні громадські ради начебто не легітимні, нові створити неможливо, а в результаті заблоковано інститут роботи громадської ради. Це дуже погано, – говорить експерт. – Тому ми дуже сподіваємося, що буде ухвалена нова постанова, яка запровадить вибори на загальних зборах членів громадських рад».
В уряді натомість запевняють, що врахували пропозиції громадськості, і вже скоро ухвалять нову постанову про порядок утворення громадських рад, каже Тетяна Андрійчук, голова департаменту масової інформації та комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України. «Дійсно, ця постанова розроблена, – зазначає вона – Ми вже подали її на розгляд Кабінету Міністрів. Передбачається, що органи виконавчої влади у тримісячний строк будуть формувати громадські ради за новим положенням. Також ми спробували розширити права громадських рад».
Але в уряді визнають, що навіть до ухвалення постанови, що блокувала певним чином розвиток діалогу влади та громади, як громадські організації, так і органи виконавчої влади не дуже активно долучалися до розвитку громадянського суспільства в Україні.
Проблема насамперед у пасивності українських громадян – експерт
Те, як реалізовували у 2009 році Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, досліджувала низка громадських організацій.
Вони виявили: майже 70 відсотків заходів міністерств та майже половина заходів обласних державних адміністрацій не відповідали завданням Концепції. А те, що і виконувалось, то, частіше, лише формально.
Відкритим залишається питання, чи не стане лише формальністю діяльність громадських рад згідно з майбутньою постановою чинного уряду. За словами політичного експерта Максима Лациби, усе залежатиме від волі громадських організацій. Якщо вони захочуть, щоб ця постанова стала дійсністю, і вимагатимуть цього від органів виконавчої влади, то вона діятиме. На його думку, нині проблема недорозвиненості громадянського суспільства України криється не в органах виконавчої влади, а більше в пасивності самих українських громадян.
