Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 09:40

Судова сфера потребує законодавчого удосконалення


Юлія Новікова, народний депутат від Партії регіонів, голова парламентського підкомітету з питань цивільного, господарського судочинства та адміністративного судочинства

Юлія Новікова

Київ – У демократичному суспільстві надзвичайно важко відшукати рішення, яке задовольнило б усіх. Це особливо актуально для діяльності влади. Вважаю, що варто починати з головного: Венеціанській комісії взагалі є що аналізувати, а нам є про що дискутувати і є що вдосконалювати, опозиції є що критикувати, оскільки була воля Президента Януковича внести і ухвалити законопроект, що по суті являє собою судову реформу.

Процес реформування судової гілки влади триває 17 років. Законопроекти №№ 0916, 0917, внесені Президентом Ющенком, пролежали на полицях Верховної Ради близько 3 років, і так і не були ухвалені. Врешті-решт питання було зрушене з мертвої точки лише у 2010 році, після обрання Президентом Віктора Януковича. Саме прагнення української влади до удосконалення законодавства у судовій сфері Венеціанська комісія і привітала у своєму документі. Ба більше, треба розуміти: рішення Конституційного суду України щодо закону №2222 не мало ніякого впливу на чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів», і цей факт знайшов підтвердження у висновках Комісії.

Венеціанська комісія відзначила, що ухвалення Закону стало фундаментом для зміцнення незалежності судової гілки влади.


Експерти констатували, що під час доопрацювання закону враховані рекомендації щодо здійснення правосуддя на основі положень міжнародного права. Європейці щиро привітали запровадження автоматизованої системи документообігу і розподілу справ у судах. Відзначене посилення незалежності судової гілки влади завдяки звуженню впливу Президента на призначення суддів і надання Вищій раді юстиції повноважень щодо призначення суддів на всі адміністративні посади, окрім Верховного суду України. Отже, Венеціанська комісія помітила прогрес у здійсненні процедури призначення на посаду суддів і загалом вважає її прозорою й справедливою. Водночас Комісія рекомендує привести склад Вищої ради юстиції у відповідність до міжнародних стандартів. Тобто більшість, або принаймні половина, членів Ради мають бути не тільки суддями, а й суддями, які обрані відповідними органами суддівського самоврядування.

Комісія також схвалила зменшення повноважень Верховної Ради України щодо обрання суддів безстроково і взагалі вважає, що роль Верховної Ради у призначенні та звільненні суддів повинна бути виключена. У цьому аспекті слід зауважити, що деякі запропоновані до Закону зміни можуть бути реалізовані тільки після внесення змін до Конституції. А щодо прийняття норми, яка визначає неодноразове голосування Верховною Радою з приводу обрання й звільнення суддів, яку критикує Комісія, поясню, що таке рішення було викликане бажанням нівелювати роль Верховної Ради України у цьому процесі без внесення змін до Конституції. Вважаю, що для цього парламентом було зроблено все можливе.

У висновках підкреслено, що ліквідація військових судів і ліквідація територіальних кваліфікаційних комісій суддів є безперечно позитивним моментом у реформуванні судової системи. Визнано великим досягненням української влади переведення Державної судової адміністрації під контроль судової влади і додатково рекомендовано чітко визначити її статус. Очевидним є те, що Комісія загалом схвалює прагнення української влади щодо покращення законодавства у судовій сфері країни.

Критика Венеціанської комісії

Не секрет, що разом із позитивними відгуками на адресу положень чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пролунала й конструктивна критика. Зокрема Комісія вважає, що юрисдикція Верховного суду України несправедливо обмежується питаннями, пов’язаними із застосуванням норм матеріального права. На її думку, доцільно, щоб Верховний суд України розглядав також справи з підстав неоднакового застосування норм процесуального права. Водночас це питання дискусійне, оскільки рекомендоване розширення повноважень може призвести до ситуації, коли ми мали фактично дві касаційні інстанції, як це донедавна було, приміром, у справах господарського судочинства.

У висновках рекомендується забезпечити прямий доступ сторін до Верховного суду України у справах щодо порушення Україною міжнародних зобов’язань. З цим можливо погодитись, але хочу нагадати, що раніше, коли рішення про прийняття до розгляду тієї або іншої справи ухвалювалося безпосередньо суддями Верховного суду, важко було зрозуміти, якими вони керувалися мотивами, окрім особистих уподобань. З незрозумілих причин у однаковій категорії справ приймалися прямо протилежні рішення. Згадайте величезні черги справ у цивільній та господарській палатах Верховного суду, і ніхто не розумів, за яким принципом деякі подані нещодавно справи швидко розглядаються, а інші лежать роками.

Поряд з іншими пропозиціями, Венеціанська комісія запропонувала заборонити отримання суддями будь-яких нагород. На засіданнях Комітету були почуті різні думки з цього приводу. Представники суддівського корпусу висловлювали думку, що нагороди самі по собі можуть бути різні (наприклад, за відвагу на пожежі, мати-героїня тощо), відповідно встановлення такої заборони порушуватиме громадянські права суддів. Комісія пропонує на рівні закону обмежити недоторканність суддів, і я з цим погоджуюсь. Це питання також детально вивчалося під час обговорення законопроекту. Позиція більшості суддів полягала в тому, що обмеження імунітету судді, на даному етапі розвиту українського суспільства, полегшить можливості тиску на представників суддівського корпусу з боку владних структур.

Погоджуюся, що слід взяти до уваги та в майбутньому переглянути норму закону щодо порушення принципу розподілу гілок влади внаслідок наявності представника Міністра юстиції у Вищій кваліфікаційній комісії.

Є рація також в тому, щоб законодавчо вдосконалити механізм оскарження рішення в дисциплінарній справі, а саме визначити, в якому випадку суддя, який не погоджується з рішенням у дисциплінарному провадженні, повинен апелювати до Вищої ради юстиції, а в якому випадку до Вищого адміністративного суду. Крім того, доцільно чіткіше визначити підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, щоб унеможливити зловживання її застосуванням. Однак реалізація цього пункту повинна бути добре збалансованою, щоб уникнути ситуації, котра мала місце раніше, коли навіть найкорумпованіший суддя не був притягнутий до відповідальності і знятий з посади за порушення присяги судді, оскільки існувала кругова порука.

І зрештою хочу закликати представників вітчизняної опозиції припинити маніпулювання висновками міжнародних інституцій для вирішення вузькополітичних завдань.

Юлія Новікова, народний депутат від Партії регіонів, голова парламентського підкомітету з питань цивільного, господарського судочинства та адміністративного судочинства.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG