Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 10:31

Transparency International помічає і позитив на шляху боротьби з корупцією в Україні


Прага – Корупція залишається серйозним викликом для України. Про це свідчить Індекс сприйняття корупції, який у вівторок у Берліні оприлюднила міжнародна неурядова організація Transparency International, що досліджує проблему. Водночас, порівняно з минулими роками, становище в Україні трохи поліпшилося. За даними рейтингу, найрідше можна помітити хабарників у Данії, Новій Зеландії і Сінгапурі, найчастіше – в Сомалі, Афганістані і М’янмі.

За найновішим Індексом сприйняття корупції, Україна посідає 134-е місце серед 178 держав. Минулого року організація Transparency International оцінювала 180 країн, серед яких Україна посіла 146-у сходинку.

Координатор Transparency International у державах СНД Світлана Савицька у розмові з Радіо Свобода назвала це незначним, «технічним» поліпшенням іміджу, та все ж відзначила певні успіхи України.

«Основу для цього покращення було закладено в 2009 році, коли Верховна Рада ухвалила пакет антикорупційного законодавства, а Кабінет Міністрів запровадив посаду уповноваженого з антикорупційної політики, – каже вона. – Також 2009 року були ознаки більш системного втілення антикорупційних заходів. Цю справу досить успішно продовжив Президент Янукович, коли прийшов до влади у лютому цього року. Одним із перших своїх указів він створив Національний антикорупційний комітет і доручив йому розробити антикорупційну стратегію».

Нова українська влада називає боротьбою з корупцією і проведення аудиту діяльності колишнього уряду Юлії Тимошенко, що вже виявив численні порушення. Але в Transparency International вважають, що насправді це було «полювання на відьом», зведення політичних рахунків. Світлана Савицька зазначає, що довіра до такого аудиту була б, якби перевірку проводили незалежні експерти та громадські організації.

Представники громадянського суспільства не хочуть бути статистами


Transparency International
Представник Transparency International натомість закликає українську владу розробити державну програму боротьби з корупцією на 2011–2014 роки, не забуваючи при цьому про неурядові структури.

«Національний антикорупційний комітет мусить мати чіткі повноваження, конкретну ділянку роботи, бо наразі цього немає. Також влада має залучити до цієї роботи громадські організації, бо тепер ми бачимо, що їх дедалі більше усувають від цієї справи. Є багато заяв, але дуже мало кроків на ділі», – зауважила Світлана Савицька.

До Національного антикорупційного комітету вже входить Олексій Хмара, президент громадського об'єднання «ТОРО», що є контактною групою організації Transparency International в Україні. Дотепер Комітет збирався двічі – у квітні і в жовтні.

«Під час обох засідань ми висловлювали свою позицію. Ця позиція завжди була почута Президентом, іншими членами Комітету. Більше того, потім Президент цитує наші слова. Ми говорили про те, що до роботи треба залучати не тільки державних мужів, створити громадську раду і потім ця цитата була на порталі офіційного сайту Президента України», – розповів Олексій Хмара Радіо Свобода.

Водночас його турбує проект указу Президента Януковича, який, за словами Хмари, він бачив особисто, і в якому передбачено передати координацію роботи з громадськими організаціями, що ведуть боротьбу з корупцією, до Міністерства юстиції.

«У чому ми сумніваємося, чи зможе міністерство, яке так неохоче взаємодіє з громадськістю... Коли в травні цього року пан Маршалл (керівник Transparency International) приїжджав в Україну, то єдиний візит який був скасований, це була зустріч із паном Лавриновичем. Усі інші зустрічі відбулися – і з віце-прем’єрами, і громадськими активістами, медіа і так далі. Для нас це є показовим. Ми думаємо, що незабаром громадянське суспільство буде в ролі статистів і хронікерів політики, яку здійснює сьогоднішня влада, і реально вони не зможуть впливати на її результати», – побоюється Олексій Хмара.

Міжнародні корумповані потоки не вщухають

За Індексом сприйняття корупції, який проводять на основі досліджень думок експертів та бізнесменів, на одному рівні з Україною є Азербайджан, Нігерія і Зімбабве. Корупцію у Росії, яка цього року посіла 154-е місце, вважають ще поширенішою, ніж в Україні. Серед колишніх радянських республік найкраще становище в Естонії (26-е місце). Краще, ніж в Україні, виглядають справи і в сусідній Білорусі (127-е місце).

При цьому дослідники корупції зауважують, що хабарництво залишається світовою проблемою, яка існує і в багатшій частині планети. Серед 36 найрозвиненіших країн, які є учасниками конвенції про заборону підкупу іноземних чиновників, у 20 державах ці правила або мало втілюють, або взагалі про них забули. Хоча бідніші країни вразливіші до корупції, міжнародні корумповані надходження залишаються вагомими, мовиться у звіті.

Transparency International вітає зусилля «Групи двадцяти», які перед самітом у Сеулі, що має відбутися в листопаді, заявили про потребу проводити фінансові реформи прозоро, але закликає прискорити такі кроки. А на міжнародному рівні оглядачі радять суворіше втілювати конвенцію ООН проти корупції.


* * * * * * * * * *

Організація Transparency International наголошує, що її дослідження, «Індекс сприйняття корупції», не вимірює наявність корупції – воно вимірює сприйняття наявності корупції серед урядовців і політиків, як її бачать експерти і представники ділових кіл в окремих країнах. Тож перша країна в списку не обов’язково вільна від корупції, а остання серед тих, які досліджували, – не конче найскорумпованіша у світі.

При цьому номер країни в списку чи зміна цього номера з часом самі по собі не свідчать про зміни в сприйнятті корупції – вирішальним є саме індекс, що аналізується за шкалою від 0 до 10: 0 – найвищий рівень сприйняття корупції (країну вважають максимально скорумпованою), 10 – найнижчий (корупції в країні не вбачають).

Ба більше, навіть зміна індексу тієї чи іншої країни порівняно з іншим роком сама по собі не означає зміни в сприйнятті корупції, бо методологія досліджень із року в рік може змінюватися й давати незрівнянні результати.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG