Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:44

Ми показали світові, що у студентських руках є влада – чеський дипломат


Прага під час Оксамитової революції

Київ – Сьогодні річниця Оксамитової революції у Чехословаччині. Саме 17 листопада 1989 року студентські демонстрації у Празі набули масового характеру, що призвело до повалення комуністичного режиму й утворення у подальшому двох незалежних держав – Словаччини й Чехії. Про те, як ставляться сучасні чехи до Оксамитової революції, що стало запорукою економічної й соціальної стабільності чеського суспільства та про необхідність зближення усіх країн Європи, розповів Радіо Свобода тимчасовий повірений у справах посольства Чеської Республіки в Україні – Вітєзслав Півонька.

– Те, що трапилося цього дня, має величезне історичне значення для мого народу, і для Чехії, і для Словаччини. Для нас – а це моя генерація, я був тоді студентом вишу – 17 листопада 1989 року є початком нової історії. Я пам’ятаю, як тоді все відбувалося. І це наша народна гордість. Ми не тільки собі, ми всьому світу показали, що в студентських руках є влада.

– Чи так само думає сучасна молодь Чехії?

– Сьогодні молода генерація вже живе в глобальному світі. Чеська Республіка вступила в НАТО, у Євросоюз. Багато чеських підприємств у руках міжнародного бізнесу. І часом буває смішно, коли я отримую запитання від молоді: «А що, тоді не було Макдональдсу?». І хтось відповідає: це страва, а не політика. Але ми вважаємо, що дуже важливо і про це розмовляти. Адже Чеська Республіка завжди підтримує усі громадські рухи, щоб молодь мала можливість змінювати життя країни. Якщо ви хочете чогось іншого, ви маєте йти і шукати однодумців, якщо нас буде багато, то ми зможемо змінити нашу долю.

– Які конкретні кроки заклали сталий демократичний розвиток Чехії?

– Ми всі вийшли з того соціалістичного табору і в кожної країни своя доля. Що ж відбулося у Чехії? Ми зробили три основні кроки. Перший – це приватизація. Другий крок – це реституція. Це означало, що люди отримали назад будинки, землю, підприємства, що належали їхнім дідам і батькам. А це сформувало середній клас – основу будь-якого демократичного суспільства. І третій, найважливіший, крок – це люстрація. Президент Вацлав Гавел і його команда розуміли, що необхідно змінити мислення людей. А для цього у владу повинні прийти нові люди. Це означало, що люди, які працювали у спецслужбах, служили в міліції, працювали на високих партійних посадах – не могли працювати у новій владі. Це принесло нові думки.

– Вацлав Гавел на цьогорічному «Форумі 2000» закликав людей менше думати про матеріальні речі, а прагнути допомагати іншим.

– Я знаю ці ідеї президента Гавела. Він каже, що люди забагато дивляться телевізор, а мали б більше думати про реальне життя, про філософію. Якщо ми завдяки демократії стали багатими, якщо ми можемо собі дозволити купувати багато речей, то ми маємо думати також про ті країни, у яких ще все зовсім по-іншому, не тільки в Євросоюзі, а в усій Європі, як такій.

– Україна – європейська країна. У нас теж була безкровна Помаранчева революція, яка відстоювала право людей на вільний вибір. Чи схожі ці революції?

– Процесом, можливо, Оксамитова й Помаранчева революції були схожі. Але від самого початку рушійною силою Оксамитової революції були люди, які ніколи не працювали у владі за комуністичних часів. Втім, кожна країна має свій шлях. Від самого початку наші політики думали про те, до яких міжнародних політичних організацій Чехія має приєднатися. А цей вибір означав, що, визначившись, ми мали приймати для себе й декларовані цими організаціями правила гри. Другий вибір стосувався того, яку національну політику ми будемо проводити .

Основна ж різниця полягає у таких моментах: це був інший час, інша міжнародна ситуація, інші лідери й інший вибір.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG