Українські виробники щодня втрачають по декілька сотень гривень на кожній тоні зернових. Адже, у зв’язку з введенням квот на експорт зерна, вони не можуть продати його за реальною ціною, наголошує Віталій Львов, віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників.
«Уся ця ситуація з квотами, призвела до того, що ціни (а ціни на пряму залежать від експорту) внутрішні ціни на продукцію впали. – пояснює Віталій Львов. Селяни і фермери втрачають від цього до 10-12 млрд. гривень».
Міністр не вважає втратами прибутки, які просто не отримали
Водночас Микола Присяжнюк, Міністр аграрної політики зауважує, що ситуація фермерів не така вже і сумна.
«Я думаю, що втрати – це коли втратили з контракту. А недоотриманий розрахунковий прибуток – це зовсім інше в економіці і в балансі. Але я переконаний, що з відсутністю квот, більше експорту не відбулося б», – зазначив міністр.
Микола Присяжнюк переконаний, що розрахункові обсяги експорту, а це 13 млн. тонн, не зважаючи на введення квот, будуть виконані. Також міністр повідомив, що квоти на експорт не просто не скасують, а навпаки скоріше за все продовжать до липня 2011 рокуз метою преш за все забезпечити продовольчу безпеку України.
Україна експортує 12.5 млн. тонн
Вже нині, за словами міністра, Україна експортувала 5 з половиною млн. тонн. До кінця року вже розподілили квоти на більше ніж 2 млн. тонн. Тож з урахуванням введеної до кінця 2010 року квоти, Україна загалом на зовнішні ринки поставить 8,5 млн. тонн зерна. Таким чином, за друге півріччя наступного року Україна може експортувати ще 5 млн. тонн зерна.
Міністр переконаний, що введення квот є цивілізованим методом управління економікою. Крім того Микола Присяжнюк зазначив, що Україні на квотування експорту дали зелене світло і у Світовій організації торгівлі, і в ООН.
Квотування експорту – корупційна схема?
Водночас, економічний експерт Ігор Бураковський вважає, що квотування експорту у тій формі, як це відбувається в Україні сьогодні, є далеким від принципів європейської ринкової економіки, і не є цивілізованим.
«В Україні сьогодні не має такої ситуації, яка б з точки зору міжнародних економічних та правових принципів виправдовувала б подібне блокування експорту зернових», – вважає експерт.
Необхідність введення квот, є дійсно тоді, коли у країні неврожай, зазначає Леонід Кириченко, голова Страйкового комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України. А такої ситуації, як відомо в Україні немає. На думку Леоніда Кириченка, прикриваючись місією убезпечити країну від продовольчої кризи, влада та деякі крупні зернотрейдери втілюють у життя власні фінансові плани. «Квоти – це корупційна схема, лише для своїх. Звичайно ці люди зароблять гроші і поділяться. – розповів Радіо Свобода, Леонід Кириченко. – Ніякої боротьби з корупцією, що декларували у владі ми не бачимо!». На кожній тонні організатори схеми отримають сотні гривень. Як насідок, ці кошти недоотримають виробники – фермери та селяни, наголошує експерт.
Головним покупцем може бути Росія
Леонід Кириченко не виключає можливості, що головним покупцем українського зерна стане Росія, яка потерпала від пожежі та посухи цього року. Заокеанська продукція є дуже дорогою для північної сусідки України. Можливо також і задля угоди з Росією український уряд квотував експорт українського зерна.
Вже зараз у Мінагрополітики України йде мова про те, щоб поза межами квот поставити 2 млн. тонн кукурудзи у Росію. А 27 жовтня між урядами Росії та України був підписаний меморандум, згідно з яким, Україна поставить на російський ринок 2 млн. тонн. фуражного зерна. Передбачається, що у відповідь, Росія поставить в Україну продовольче зерно. У Росії також діє обмеження на експорт зерна, як наслідок дефіциту у 6 млн. тонн.
На початку листопада на сайті Кабміну з’явився проект постанови, суть якої полягає в тому, що режим квотування не буде діяти для країн, з якими Україна підписала договори про вільну торгівлю. А серед них переважно країни СНД – у тому числі і Росія.
«Уся ця ситуація з квотами, призвела до того, що ціни (а ціни на пряму залежать від експорту) внутрішні ціни на продукцію впали. – пояснює Віталій Львов. Селяни і фермери втрачають від цього до 10-12 млрд. гривень».
Міністр не вважає втратами прибутки, які просто не отримали
Водночас Микола Присяжнюк, Міністр аграрної політики зауважує, що ситуація фермерів не така вже і сумна.
«Я думаю, що втрати – це коли втратили з контракту. А недоотриманий розрахунковий прибуток – це зовсім інше в економіці і в балансі. Але я переконаний, що з відсутністю квот, більше експорту не відбулося б», – зазначив міністр.
Микола Присяжнюк переконаний, що розрахункові обсяги експорту, а це 13 млн. тонн, не зважаючи на введення квот, будуть виконані. Також міністр повідомив, що квоти на експорт не просто не скасують, а навпаки скоріше за все продовжать до липня 2011 рокуз метою преш за все забезпечити продовольчу безпеку України.
Україна експортує 12.5 млн. тонн
Вже нині, за словами міністра, Україна експортувала 5 з половиною млн. тонн. До кінця року вже розподілили квоти на більше ніж 2 млн. тонн. Тож з урахуванням введеної до кінця 2010 року квоти, Україна загалом на зовнішні ринки поставить 8,5 млн. тонн зерна. Таким чином, за друге півріччя наступного року Україна може експортувати ще 5 млн. тонн зерна.
Міністр переконаний, що введення квот є цивілізованим методом управління економікою. Крім того Микола Присяжнюк зазначив, що Україні на квотування експорту дали зелене світло і у Світовій організації торгівлі, і в ООН.
Квотування експорту – корупційна схема?
Водночас, економічний експерт Ігор Бураковський вважає, що квотування експорту у тій формі, як це відбувається в Україні сьогодні, є далеким від принципів європейської ринкової економіки, і не є цивілізованим.
«В Україні сьогодні не має такої ситуації, яка б з точки зору міжнародних економічних та правових принципів виправдовувала б подібне блокування експорту зернових», – вважає експерт.
Необхідність введення квот, є дійсно тоді, коли у країні неврожай, зазначає Леонід Кириченко, голова Страйкового комітету Асоціації фермерів та приватних землевласників України. А такої ситуації, як відомо в Україні немає. На думку Леоніда Кириченка, прикриваючись місією убезпечити країну від продовольчої кризи, влада та деякі крупні зернотрейдери втілюють у життя власні фінансові плани. «Квоти – це корупційна схема, лише для своїх. Звичайно ці люди зароблять гроші і поділяться. – розповів Радіо Свобода, Леонід Кириченко. – Ніякої боротьби з корупцією, що декларували у владі ми не бачимо!». На кожній тонні організатори схеми отримають сотні гривень. Як насідок, ці кошти недоотримають виробники – фермери та селяни, наголошує експерт.
Головним покупцем може бути Росія
Леонід Кириченко не виключає можливості, що головним покупцем українського зерна стане Росія, яка потерпала від пожежі та посухи цього року. Заокеанська продукція є дуже дорогою для північної сусідки України. Можливо також і задля угоди з Росією український уряд квотував експорт українського зерна.
Вже зараз у Мінагрополітики України йде мова про те, щоб поза межами квот поставити 2 млн. тонн кукурудзи у Росію. А 27 жовтня між урядами Росії та України був підписаний меморандум, згідно з яким, Україна поставить на російський ринок 2 млн. тонн. фуражного зерна. Передбачається, що у відповідь, Росія поставить в Україну продовольче зерно. У Росії також діє обмеження на експорт зерна, як наслідок дефіциту у 6 млн. тонн.
На початку листопада на сайті Кабміну з’явився проект постанови, суть якої полягає в тому, що режим квотування не буде діяти для країн, з якими Україна підписала договори про вільну торгівлю. А серед них переважно країни СНД – у тому числі і Росія.
