Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 02:14

Напередодні зими українські городяни взялися активно утеплювати стіни своїх будинків. Кількість замовлень на зовнішнє утеплення квартир у Києві зросла порівняно з минулим роком на двадцять відсотків. Це констатують столичні будівельники. Збільшення таких замовлень відзначають і в інших українських містах. Наскільки вигідно утеплювати оселі? І у скільки обходиться таке задоволення?

При зведенні будинків в останні десять років проблему теплоізоляції намагалися враховувати. Але з урахуванням питання тепла побудований лише кожен четвертий будинок в Україні. У решті ж втрачається втричі більше теплоенергії, ніж у сучасних будівлях.

Гроші за тепло

1 березня 2010 року уряд затвердив п’ятирічну державну цільову економічну програму енергоефективності, зазначає Олександр Тронь, директор департаменту економічної політики Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Цей документ передбачає проведення санації будівель бюджетних установ, а також багатоквартирних будинків. На ці заходи з державного бюджету виділили 138 мільйонів гривень, з місцевих бюджетів – 890 мільйонів, з інших джерел (таких, як гранти, кредитні ресурси чи інвестиції) - 1 мільярд 439 мільйонів гривень, - розповідає експерт. «До санаційних робіт належать: проведення термоізоляції зовнішніх стін будівель, підвалу та фундаменту; модернізація покрівлі з можливим облаштуванням її сонячними колекторами; переведення будівлі на електротеплоакумуляційний обігрів; заміна та ремонт вікон, балконних блоків та вхідних дверей до будівель тощо. Якщо взяти бюджетні установи, то перевитрати на їх обігрів та утримання сягають зараз 30%», - зауважує Тронь. У разі ж проведення комплексу робіт із утеплення, то економія теплової енергії буде сягати 50%, а економія коштів – 30%.

Не всі мешканці будинків, зведених до 1995 року, сподіваються на допомогу держави. І тому проблему намагаються вирішити самотужки, наймаючи фахівців. Результат їхньої роботи можна помітити неозброєним оком – на зовнішніх стінах будинків все частіше зустрічаються «латки» нових матеріалів. Це утеплювачі, які виготовляють або з пінопласту, або зі стиродуру, або з мінеральної вати.

У кожного з них є свої плюси та мінуси, говорять будівельники. Пінопласт і стиродур захистять не лише від холоду, а й від сирості та грибка, навіть якщо ці матеріали будуть пошкоджені. Мінеральна вата стосовно сирості має меншу гарантію, але вона надійніша в плані пожежної безпеки, розповідає представник будівельного бізнесу Етьєн Клебан. «Ці пінопласти дуже горючі. А утеплювати треба мінеральними ватами, які мають якості протизаймисті, протигрибкові, вологостійкість… Середня ціна куба такої кам’яної вати, десь 280 гривень. Якщо утеплюємо зовні, то нам треба шар десь у 5 сантиметрів, якщо бетон - то у 10. З кубу у нас виходить 10 квадратних метрів мінеральної вати (якщо працюємо з бетонним будинком)». Отже, виходить, що, купуючи кубічний метр утеплювача для квартири в бетонному будинку, ми можемо утеплити 10 квадратних метрів стіни. Враховуючи роботу, утеплити, наприклад, однокімнатну квартиру в Києві коштуватиме приблизно 4 тисячі гривень.

Перш ніж братися за утеплення, необхідно провести технічне обстеження будинку, фахівці повинні провести так званий «термо-аудит», зауважує Олександр Кривобородов, начальник управління житлової політики Міністерства ЖКГ. Згодом, за результатами цих обстежень визначається, які утеплювальні роботи слід проводити. «Передбачається, що у будинках, де створені ОСББ – організація співвласників багатоквартирних будинків, – це робиться з участю держави, місцевих органів і самих мешканців. На виконання загальнодержавної програми минулого року коштів, наскільки я знаю, не передбачалося. Цього року загальнодержавною програмою реформування житлово-комунального господарства на капремонт будинків з модернізацією та утепленням вперше виділили гроші у розмірі 146 мільйонів гривень», - повідомив чиновник.

Щоб не мерзнути взимку

Киянка пані Оксана мешкає в будинку, який звели понад 50 років тому. І вона вирішила утеплити свою квартиру. Причому це утеплення не зовні, а всередині помешкання. «За прогнозами, зима повинна бути люта. Тому, за порадою знайомих, ми поклали за батарею спеціальну фольгу для утеплення, яку купили на ринку. Крім того, я купила інший утеплювач – прокладку для балконних дверей і вікон (її вкладають в рами, щоб закрити дрібні щілинки, крізь які проходить холодне повітря). Це дуже економний спосіб, але в той же час і ефективний», – говорить жінка. Сподівання на те, що будинок, зведений 1956 року, будуть утеплювати коштом місцевого бюджету Оксана не має. Говорить, що в цьому плані розраховувати слід лише на себе.

А от жителям Дніпропетровська, особливо мешканцям старих будинків, цієї осені, пощастило. Через вибори. Кілька кандидатів у міські голови, що мали певний фінансовий ресурс, зробили ставку у виборчій кампанії на розв’язання проблем ЖКГ. У розрахунку на електоральні симпатії коштом власних фондів вони ремонтували дахи та утеплювали під’їзди багатоповерхівок. Велася боротьба навіть за те, хто перший ремонтуватиме під’їзд, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.

Намагалась не відстати від конкурентів і чинна влада Дніпропетровська. На капітальний ремонт житлових будинків з міського бюджету виділили рекордну суму: понад 20 мільйонів гривень. Як повідомили в Управлінні житлового господарства Дніпропетровської міської ради, за ці кошти відремонтували понад 200 покрівель житлових будинків, тисячі погонних метрів труб.

А втім, надзвичайно тепла осінь розслабила самих мешканців міста. Утеплили свої приміщення – як і щороку, у добровільно-примусовому порядку – працівники бюджетних установ: шкіл, садочків, лікарень. Що ж до мешканців будинків, то особливого ентузіазму не спостерігається. У магазинах поки не користуються попитом ні обігрівачі, ні поролон для утеплення вікон та дверей. Різко впав попит і на металопластикові вікна, що зберігають тепло – постачальники змушені знижувати ціни ледь не вдвічі.

У домівках дніпропетровців зараз тепло – на дворі до 20-ти градусів тепла, через таку аномалію котельні міста тимчасово припинили роботу. Разом з теплопостачанням у багатьох будинках зникла і гаряча вода. Комунальники попереджають: це тільки початок. Мешканці найбільших будинків-неплатників у Дніпропетровську взимку можуть залишитися без тепла, заявляють керівники теплопостачальних підприємств.

За розрахунками експертів, утеплення дозволяє зекономити майже половину витрат на опалення помешкання. За приблизними оцінками, зовнішня «шуба» для стін однокімнатної квартири обійдеться в середньому у 4 тисячі гривень, двокімнатної – у 6-8 тисяч, а трикімнатна потягне вже на 10-12 тисяч гривень.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG