Президент Росії Дмитро Медведєв приєднався в суботу до колеги зі США Барака Обами і керівників країн НАТО й теж закликав американський Сенат ратифікувати новий договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і Росією.
Виступаючи після закінчення саміту НАТО в Лісабоні в Португалії, Медведєв, який брав участь у деяких заходах, закликав американських сенаторів засвідчити «відповідальний підхід» і схвалити договір.
Цей договір, відомий у Сполучених Штатах за скороченням “New START”, а в Росії – «СНВ-III», що має відчутно скоротити ядерні арсенали двох країн і запровадити нові механізми контролю, президенти США і Росії підписали по тривалих переговорах у квітні. Він має замінити попередній такий договір, термін чинності якого закінчився в грудні минулого року.
Для набуття новим договором чинності його мають перед підписанням президентами двох держав і обміном ратифікаційними грамотами затвердити у США Сенат Конгресу, а в Росії обидві палати Федеральних зборів (парламенту) – Державна дума (нижня палата) і Рада федерації (верхня палата).
При цьому в Сенаті США ратифікація міжнародного договору вимагає згоди не менш як двох третин його членів, тобто принаймні 67 сенаторів зі 100.
Це означає, що, крім усіх 59 сенаторів-членів Демократичної партії Барака Обами, за ратифікацію мали б проголосувати ще й принаймні 8 супротивників президента з лав Республіканської партії, яка виступає переважно проти договору.
Голови держав свого часу вирішили, що парламенти їхніх країн мали б ратифікувати договір синхронно.
У російському парламенті на проблеми з ратифікацією не очікують. Водночас, коли стало відомо про труднощі в Сенаті США, Дмитро Медведєв закликав Держдуму Росії не ратифіковувати договір, перш ніж перспективи ратифікації у США не стануть цілком чіткими.
Договір, серед іншого, обмежує кількість боєголовок, які має на бойовому чергуванні кожна сторона, до 1 тисячі 550 одиниць, що істотно менше, ніж є нині (понад 2 з половиною тисячі одиниць у Росії проти більш як 2 тисяч одиниць у США), і значно менше, ніж передбачали попередні такі договори.
Сторони також мають обмежити кількість своїх засобів доставки ядерних боєзарядів (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців), які перебувають на бойовому чергуванні, до 700 одиниць, а загальну кількість таких засобів – до 800 одиниць.
Виступаючи після закінчення саміту НАТО в Лісабоні в Португалії, Медведєв, який брав участь у деяких заходах, закликав американських сенаторів засвідчити «відповідальний підхід» і схвалити договір.
Цей договір, відомий у Сполучених Штатах за скороченням “New START”, а в Росії – «СНВ-III», що має відчутно скоротити ядерні арсенали двох країн і запровадити нові механізми контролю, президенти США і Росії підписали по тривалих переговорах у квітні. Він має замінити попередній такий договір, термін чинності якого закінчився в грудні минулого року.
Для набуття новим договором чинності його мають перед підписанням президентами двох держав і обміном ратифікаційними грамотами затвердити у США Сенат Конгресу, а в Росії обидві палати Федеральних зборів (парламенту) – Державна дума (нижня палата) і Рада федерації (верхня палата).
При цьому в Сенаті США ратифікація міжнародного договору вимагає згоди не менш як двох третин його членів, тобто принаймні 67 сенаторів зі 100.
Це означає, що, крім усіх 59 сенаторів-членів Демократичної партії Барака Обами, за ратифікацію мали б проголосувати ще й принаймні 8 супротивників президента з лав Республіканської партії, яка виступає переважно проти договору.
Голови держав свого часу вирішили, що парламенти їхніх країн мали б ратифікувати договір синхронно.
У російському парламенті на проблеми з ратифікацією не очікують. Водночас, коли стало відомо про труднощі в Сенаті США, Дмитро Медведєв закликав Держдуму Росії не ратифіковувати договір, перш ніж перспективи ратифікації у США не стануть цілком чіткими.
Договір, серед іншого, обмежує кількість боєголовок, які має на бойовому чергуванні кожна сторона, до 1 тисячі 550 одиниць, що істотно менше, ніж є нині (понад 2 з половиною тисячі одиниць у Росії проти більш як 2 тисяч одиниць у США), і значно менше, ніж передбачали попередні такі договори.
Сторони також мають обмежити кількість своїх засобів доставки ядерних боєзарядів (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців), які перебувають на бойовому чергуванні, до 700 одиниць, а загальну кількість таких засобів – до 800 одиниць.
