230 предметів мистецтва соцреалізму 21 рік зберігалися в підвалах будівлі Кабінету міністрів Угорщини на майдані Кошута і стояли на балансі уряду. Кажуть, що після падіння комунізму в 1989 році їх просто забули викинути на «смітник історії».
Серед цих предметів є найбільше портретів Володимира Леніна та лідера угорських комуністів Матяша Ракоші, в тому числі виготовлені у техніці мозаїк із кахлю, сірників тощо. Але й скульптур Маркса й Енгельса, Ґеорґія Дімітрова, графічних малюнків, а також плакатів не бракує. Всі вони могли б розміститися у трьох великих залах постійної експозиції. Однак на це бракує коштів.
З іншого боку, як заявив держсекретар міністерства юстиції та адміністративного управління Бенце Рейтварі, «держава не бажає піклуватися про великі чи менші реліквії комунізму». «Я б хотів, щоб ця досить обтяжлива спадщина потрапила з урядових складів до покупця у такий спосіб, щоб ми змогли допомогти тим, хто потрапив у біду», – зауважив він.
Акція доброчинства
Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші на рахунок допомогового фонду жителів сіл Девечер і Колонтар, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті в місті Айка на початку жовтня. Попри те, що деякі предмети угорського соцреалізму мають невисоку вартість, ними, однак, вже зацікавилися деякі колекціонери з Америки, Японії та Росії.
Щоб «підігріти» інтерес публіки до торгів, на аукціоні молоді актори театру stand-up comedy розігруватимуть комічні сценки.
Справжніми реліквіями різноманітних жанрів мистецтва соцреалізму знавці вважають твори доби Угорської Радянської Соціалістичної Республіки (1919 рік) на чолі з Белою Куном. Але таких на аукціоні буде мало. Переважно виставлятимуться роботи митців 1950-60-70-х років.
35-літнього реставратора Антала Турчані, який готує до аукціону ці роботи, передусім цікавить психологічна мотивація митців, які працювали у стилі соцреалізму. Це був страх чи все-таки розрахунок, запитує Турчані, пригадуючи часи свого дитинства і неговірких батьків, адже за критику режиму в ті часи простих громадян не жалували. Реставратор підтримує ідею організаторів аукціону стосовно того, що майбутні торги мають стати саме доброчинною акцією, а не демонстрацією повчання і помсти.
Серед цих предметів є найбільше портретів Володимира Леніна та лідера угорських комуністів Матяша Ракоші, в тому числі виготовлені у техніці мозаїк із кахлю, сірників тощо. Але й скульптур Маркса й Енгельса, Ґеорґія Дімітрова, графічних малюнків, а також плакатів не бракує. Всі вони могли б розміститися у трьох великих залах постійної експозиції. Однак на це бракує коштів.
З іншого боку, як заявив держсекретар міністерства юстиції та адміністративного управління Бенце Рейтварі, «держава не бажає піклуватися про великі чи менші реліквії комунізму». «Я б хотів, щоб ця досить обтяжлива спадщина потрапила з урядових складів до покупця у такий спосіб, щоб ми змогли допомогти тим, хто потрапив у біду», – зауважив він.
Акція доброчинства
Організатори аукціону розраховують переказати отримані від продажу творів соцреалізму гроші на рахунок допомогового фонду жителів сіл Девечер і Колонтар, які найбільше постраждали від токсичних речовин під час аварії на хімічному комбінаті в місті Айка на початку жовтня. Попри те, що деякі предмети угорського соцреалізму мають невисоку вартість, ними, однак, вже зацікавилися деякі колекціонери з Америки, Японії та Росії.
Щоб «підігріти» інтерес публіки до торгів, на аукціоні молоді актори театру stand-up comedy розігруватимуть комічні сценки.
Справжніми реліквіями різноманітних жанрів мистецтва соцреалізму знавці вважають твори доби Угорської Радянської Соціалістичної Республіки (1919 рік) на чолі з Белою Куном. Але таких на аукціоні буде мало. Переважно виставлятимуться роботи митців 1950-60-70-х років.
35-літнього реставратора Антала Турчані, який готує до аукціону ці роботи, передусім цікавить психологічна мотивація митців, які працювали у стилі соцреалізму. Це був страх чи все-таки розрахунок, запитує Турчані, пригадуючи часи свого дитинства і неговірких батьків, адже за критику режиму в ті часи простих громадян не жалували. Реставратор підтримує ідею організаторів аукціону стосовно того, що майбутні торги мають стати саме доброчинною акцією, а не демонстрацією повчання і помсти.
