Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 03:08

Київ – Сьогодні на прес-конференції в Києві експерти-пам’яткоохоронці обговорювали подальшу долю дерев’яної сакральної архітектури. В Україні існує близько 130 тисяч архітектурних пам’яток, повідомляють представники Держслужби охорони національної спадщини. Чільне місце серед них посідають старовинні дерев’яні церкви. Вісім із них включені до попереднього списку переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак церкви потерпають від непослідовної державної політики та міжконфесійних розбіжностей.

В Україні приблизно стільки ж архітектурних пам’яток, як на території Росії, і більше, ніж у багатьох європейських державах, зокрема, Польщі, зазначає перший заступник голови Державної служби охорони національної культурної спадщини Віктор Вечерський. За його словами, тільки пам’яток сакральної дерев’яної архітектури залишилось аж дві з половиною тисячі. Однак із кожним роком ця цифра зменшується.

Вісім дерев’яних церков організація ЮНЕСКО має намір включити до переліку Світової спадщини. Два храми з цього переліку розташовані на Закарпатті, два – на Івано-Франківщині, решта – на Львівщині. Попри всю унікальність цих сакральних споруд, їхній стан залишається незадовільним, в основному – через брак коштів, зауважує Віктор Вечерський.

«Перед державою стоїть завдання привести ці пам’ятки до такого стану, щоб будь-який незалежний експерт, який ніяк не пов'язаний з Україною і не має тут інтересів, приїхав сюди і побачив, що держава піклується про ці унікальні пам’ятки», – наголошує він.

Збереження церков – на гроші вірян

За словами пам’яткоохоронців, від браку фінансування потерпає, зокрема, козацький Свято-Троїцький собор у Новомосковську на Дніпропетровщині. Його збереженням у радянські часи опікувався, серед інших, Олесь Гончар, зобразивши собор у своєму однойменному романі. Уже тривалий час на ремонт собору збирають кошти, але, як розповідає дослідник Свято-Троїцького собору, журналіст Олександр Заєць, цих грошей все ще недостатньо. Сьогодні пам’ятка в небезпеці, похилилися три куполи.

Відповідно до українського законодавства, справа збереження храмів лежить на плечах церкви як їхнього власника. Однак часом конфесії не зацікавлені у збереженні цих споруд у їхньому первинному вигляді, вважає Дмитро Степовик, провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук.

«Коли постало питання передати Андріївську церкву, один із шедеврів барокової архітектури, в одну із православних конфесій, почули розмову митрополита цієї церкви із настоятелем собору, – згадує мистецтвознавець. – Говорили священики, зокрема, про те, що як тільки храм передадуть їм у власність, вони мають намір спиляти кафедру, бо вона не православна, а католицька, а також замінити іконостас, також шедевр, на новий, відповідний до їхніх догм».

Експерти сходяться на тому, що зберігати дерев’яні сакральні споруди складно навіть за значного фінансування, в основному, через нетривкість матеріалу, з якого вони збудовані. Однак необхідно зберегти хоча б фотографії та описи старовинних храмів, у цьому науковці вбачають основне своє завдання на сьогодні.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG