Політизація історії України призводить до зниження довіри учнів до відповідного шкільного предмету. Такі результати дослідження громадської думки «Зміст підручників з історії України та всесвітньої історії: ставлення та очікування учнів та батьків в контексті професійної оцінки вчителів», оприлюднені сьогодні в Києві.
Як заявила керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації Світлана Горна, дослідження засвідчило, що «як учні, так і їхні батьки вважають політизацію історії неприпустимою». «Більшість учасників погоджувалися на тому, що не можна змінювати історію залежно від того чи іншого політичного періоду», – зазначила вона.
Заступник директора дослідницької агенції InMind Олена Попова наголосила на тому, що через політизацію історії «втрачається довіра учнів та батьків до підручників з історії України та предмету в цілому».
Дослідження також засвідчило моноетнічність змісту підручників з історії України. «Проблема етнічної толерантності потребує вирішення, адже учні фактично вивчають історію винятково українського етносу, при цьому часто навіть не розуміючи, звідки на території України взялися представники інших етнічних груп», – додав заввідділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ.
Серед питань до обговорення у процесі дослідження – також висвітлення культури у підручниках з історії України та всесвітньої історії та проблеми гендерної рівності.
Дослідження проводилось у східних та західних областях України, а також у Києві у вересні-жовтні 2010 року Європейською дослідницькою організацією за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Експерти провели 9 фокус-групових дискусій з учнями 7-11 класів загальноосвітніх шкіл та гімназій і їхніми батьками, а також 10 експертних інтерв’ю з вчителями-методистами – викладачами історії, а також представниками освітніх установ та неурядових організацій.
Як заявила керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації Світлана Горна, дослідження засвідчило, що «як учні, так і їхні батьки вважають політизацію історії неприпустимою». «Більшість учасників погоджувалися на тому, що не можна змінювати історію залежно від того чи іншого політичного періоду», – зазначила вона.
Заступник директора дослідницької агенції InMind Олена Попова наголосила на тому, що через політизацію історії «втрачається довіра учнів та батьків до підручників з історії України та предмету в цілому».
Дослідження також засвідчило моноетнічність змісту підручників з історії України. «Проблема етнічної толерантності потребує вирішення, адже учні фактично вивчають історію винятково українського етносу, при цьому часто навіть не розуміючи, звідки на території України взялися представники інших етнічних груп», – додав заввідділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ.
Серед питань до обговорення у процесі дослідження – також висвітлення культури у підручниках з історії України та всесвітньої історії та проблеми гендерної рівності.
Дослідження проводилось у східних та західних областях України, а також у Києві у вересні-жовтні 2010 року Європейською дослідницькою організацією за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Експерти провели 9 фокус-групових дискусій з учнями 7-11 класів загальноосвітніх шкіл та гімназій і їхніми батьками, а також 10 експертних інтерв’ю з вчителями-методистами – викладачами історії, а також представниками освітніх установ та неурядових організацій.
