Законопроект про регулювання містобудівної діяльності, написаний за участі Мінрегіонбуду, будівельних компаній та експертів, зменшує кількість дозволів для початку будівництва із 93 до 9, а термін отримання їх скорочується до двох місяців.
Документ передбачає, що всі експертизи, разом з екологічною та громадською, відбуватимуться на етапі розробки генеральних планів та зон забудови міст. А далі забудовник виграє конкурс і отримує землю та право на будівництво в єдиному вікні, без рішення міської чи сільської ради.
Якщо Верховна Рада ухвалить закон без суттєвих змін, він дасть змогу подолати корупцію в галузі та реанімувати її, відзначає керівник групи з розробки закону, віце-прем’єр Сергій Тігіпко.
«Нові норми не дозволяють зволікати із введенням будівлі в експлуатацію більш ніж 10 днів. Ми на 90% зменшимо вплив корупції. А це створить конкуренцію: на наш ринок прийдуть іноземні забудовники, яких раніше лякала непрозорість отримання права на будівництво. Відповідно житло подешевшає на 20-30% – на корупційну складову», – пояснює вплив законодавчих змін віце-прем’єр.
Спрощена схема отримання права на будівництво менше торкнеться великих та складних споруд, зокрема мостів, небезпечних виробництв та електростанцій, проекти яких перевірятимуть не менш ретельно.
Забудовники вітають «єдине вікно»
Великі забудовники підтримують такі зміни, говорить голова Української будівельної асоціації Лев Парцхаладзе. «Не варто було змінювати старе, ще радянське законодавство. Робимо все з чистого аркуша – новий закон, та постанова Кабміну, яка регулює все, що не згадане в законі, – зазначає він. – Важливо, що за якість та вплив будівництва нестимуть відповідальність фізичні особи – забудовник та експерт, який оцінював проект. Добре і те, що дозвіл на будівництво можна буде отримати за принципом мовчазної згоди».
Радіо Свобода вже повідомляло про те, як в українських містах забудовники отримали право купувати будинки разом із мешканцями та добудовувати їх на свій розсуд. Новий закон таку можливість виключить, закріпивши за власниками квартир та їхніми об’єднаннями право власності на землю під будинком, обіцяє Сергій Тігіпко.
Громадськість хоче зберегти можливості впливу на забудовника
Новий закон дійсно покращить інвестиційний клімат у будівництві, але водночас – обмежить право місцевої громади впливати на забудову, говорить представник ініціативи «Збережи старий Київ» Інна Совсун.
«Це трохи зменшить прибутки чиновників і водночас – збільшить ризики для мешканців новобудови та прилеглих будинків. Я спостерігаю за нинішнім обговоренням генплану Києва: внести в нього прийнятні для громади зміни важче, аніж коли мешканці незадоволені точковою забудовою і можуть створити ініціативну групу та домогтися змін проекту за відпрацьованим механізмом», – зауважує громадський активіст.
Сьогодні Україна щодо простоти дозвільної системи у будівництві посідає 179 місце із 183 країн – це за останнім рейтингом Світового банку. Водночас за рівнем якості життя журналу «Інтернешнл Лівінг», який враховує й житлові умови та екологічні проблеми, Україна посіла 68 місце – одне з останніх у Європі.
Документ передбачає, що всі експертизи, разом з екологічною та громадською, відбуватимуться на етапі розробки генеральних планів та зон забудови міст. А далі забудовник виграє конкурс і отримує землю та право на будівництво в єдиному вікні, без рішення міської чи сільської ради.
Якщо Верховна Рада ухвалить закон без суттєвих змін, він дасть змогу подолати корупцію в галузі та реанімувати її, відзначає керівник групи з розробки закону, віце-прем’єр Сергій Тігіпко.
«Нові норми не дозволяють зволікати із введенням будівлі в експлуатацію більш ніж 10 днів. Ми на 90% зменшимо вплив корупції. А це створить конкуренцію: на наш ринок прийдуть іноземні забудовники, яких раніше лякала непрозорість отримання права на будівництво. Відповідно житло подешевшає на 20-30% – на корупційну складову», – пояснює вплив законодавчих змін віце-прем’єр.
Спрощена схема отримання права на будівництво менше торкнеться великих та складних споруд, зокрема мостів, небезпечних виробництв та електростанцій, проекти яких перевірятимуть не менш ретельно.
Забудовники вітають «єдине вікно»
Великі забудовники підтримують такі зміни, говорить голова Української будівельної асоціації Лев Парцхаладзе. «Не варто було змінювати старе, ще радянське законодавство. Робимо все з чистого аркуша – новий закон, та постанова Кабміну, яка регулює все, що не згадане в законі, – зазначає він. – Важливо, що за якість та вплив будівництва нестимуть відповідальність фізичні особи – забудовник та експерт, який оцінював проект. Добре і те, що дозвіл на будівництво можна буде отримати за принципом мовчазної згоди».
Радіо Свобода вже повідомляло про те, як в українських містах забудовники отримали право купувати будинки разом із мешканцями та добудовувати їх на свій розсуд. Новий закон таку можливість виключить, закріпивши за власниками квартир та їхніми об’єднаннями право власності на землю під будинком, обіцяє Сергій Тігіпко.
Громадськість хоче зберегти можливості впливу на забудовника
Новий закон дійсно покращить інвестиційний клімат у будівництві, але водночас – обмежить право місцевої громади впливати на забудову, говорить представник ініціативи «Збережи старий Київ» Інна Совсун.
«Це трохи зменшить прибутки чиновників і водночас – збільшить ризики для мешканців новобудови та прилеглих будинків. Я спостерігаю за нинішнім обговоренням генплану Києва: внести в нього прийнятні для громади зміни важче, аніж коли мешканці незадоволені точковою забудовою і можуть створити ініціативну групу та домогтися змін проекту за відпрацьованим механізмом», – зауважує громадський активіст.
Сьогодні Україна щодо простоти дозвільної системи у будівництві посідає 179 місце із 183 країн – це за останнім рейтингом Світового банку. Водночас за рівнем якості життя журналу «Інтернешнл Лівінг», який враховує й житлові умови та екологічні проблеми, Україна посіла 68 місце – одне з останніх у Європі.
